Рішення

від 09.11.2015 по справі 916/3927/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 916/3927/15

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 381 від 05.11.2015р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївське будівельне управління № 8В» до товариства з обмеженою відповідальністю „УкрпостачтрансВ» про стягнення 5 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Миколаївське будівельне управління № 8В» (далі по тексту - ТОВ „Миколаївське будівельне управління № 8В» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „УкрпостачтрансВ» (далі по тексту - ТОВ „УкрпостачтрансВ» ) про стягнення грошових коштів в сумі 9 766,45 грн., які складаються із суми неповернутої попередньої оплати в розмірі 5 000 грн., збитків від інфляції в сумі 2 810,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1 827,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо здійснення поставки товару у власність позивача, вартість якого була передплачена останнім.

Згідно із заявою від 09.11.2015р. (вх. № 2-6134/15) позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до суми 5 000 грн. та змінив підставу пред'явленого позову на стягнення із відповідача безпідставно набутих грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України. Оскільки вказана заява, яка стосується зміни підстав позову, була подана до початку розгляду даної справи по суті, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вказана редакція позовних вимог була прийнята судом до розгляду як остаточна.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надісланий за адресою місцезнаходження ТОВ „УкрпостачтрансВ» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65026, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 17/19, офіс 4, були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „УкрпостачтрансВ» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до платіжного доручення № 140 від 03.06.2014р. позивачем було перераховано на користь ТОВ „УкрпостачтрансВ» грошові кошти в сумі 5 000 грн. із призначенням платежу „Передплата за постачання вантажу з Чаосв-Яру до Миколаєва згідно рах. № 25 від 03.06.14, без ПДВВ» . Про виконання даного платіжного доручення свідчить відповідна відмітка банку на примірнику даного документа.

Проте, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній відповідний рахунок, зазначений в призначенні платежу платіжного доручення № 140 від 03.06.2014р., так само як і відсутній відповідний договір, який є підставою для перерахування відповідних коштів на користь ТОВ „УкрпостачтрансВ» .

В матеріалах справи наявні також листи ТОВ „Миколаївське будівельне управління № 8В» від 12.08.2014р. за вих. № 15 та від 20.04.2015р. № 115, із вимогою про повернення грошових коштів в сумі 5 000 грн., які направлялись за адресою місцезнаходження ТОВ „УкрпостачтрансВ» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті позивачу через неможливість їх вручення адресату.

Невиконання обов'язку повернення спірних грошових коштів і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 5 000 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

За положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014р. по справі № 922/1136/13, що ухвалена з мотивів неоднакового застосування положень ст. 1212 ЦК України судом касаційної інстанції, та відповідно до положень ст.ст. 82, 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справах із подібних правовідносин, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.

Отже, при вирішенні питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України та кваліфікації спірних коштів як безпідставно набутих слід першочергово встановити, на якій правовій підставі вказані грошові кошти були набуті відповідачем.

Так, як було зазначено вище по тексту рішення, в матеріалах справи відсутній відповідний рахунок, зазначений в призначенні платежу платіжного доручення № 140 від 03.06.2014р., так само як і відсутній відповідний договір, який є підставою для перерахування відповідних коштів на користь ТОВ „УкрпостачтрансВ» .

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спріних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проте, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутня достатня кількість листів, рахунків та інших документів, які б дозволили встановити факт укладення між сторонами у будь-який спосіб оплатного договору, який передбачає перерахування на користь відповідача грошових коштів, господарський суд доходить висновку, що спірні грошові кошти були набуті ТОВ „УкрпостачтрансВ» на позадоговірних підставах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність у ТОВ „УкрпостачтрансВ» обов'язку повернути ТОВ „Миколаївське будівельне управління № 8В» безпідставно набуті за рахунок останнього грошові кошти в сумі 5 000 грн., що має наслідком необхідність задоволення заявленого позову у повному обсязі.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 202, 207, 509, 640, 1212, 1213 ЦК України, ст. 181 ГК України позов ТОВ „Миколаївське будівельне управління № 8В» підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення на його користь із відповідача суми безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 5 000 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „УкрпостачтрансВ» /65026, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 17/19, офіс 4, код ЄДРПОУ 39161979/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївське будівельне управління № 8В» /54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 42-А, код ЄДРПОУ 38841430/ безпідставно набуті грошові кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп. /п'ять тисяч грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 218 грн. 00 коп. /одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 16.11.2015р.

Суддя С.П. Желєзна