Рішення

від 18.11.2015 по справі 927/1351/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 17 » листопада 2015 року Справа №927/1351/15

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект"

вул. Коцюбинського, 49 А, м. Чернігів, 14000

До ВІДПОВІДАЧА: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації

вул. Бєлінського, 11, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 264026,26 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 22.10.2015.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект" подано позов до Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 264026,26 грн., в тому числі 140000,00 грн. основного боргу, 91807,33 грн. інфляційних, 12197,00 грн. - 3% річних та 20021,93 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору від 17.07.2012 №15/12-45 на проведення проектних та пошукових робіт "Будівництво їдальні Городнянської загальноосвітньої школи - інтернату м. Городня".

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явки повноважного представника у судові засідання 05.11.2015 та 17.11.2015 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 27.10.2015 та від 05.11.2015), наявні в матеріалах справи.

До початку судового засідання 17.11.2015 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти позову заперечує в повному обсязі.

При цьому, Відповідач повідомляє, що за договором підряду №15 від 17.07.2012, укладеному між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект" роботи з будівництво їдальні Городнянської загальноосвітньої школи - інтернату м. Городня Позивачем виконані в повному обсязі та прийняті Відповідачем та оплачені останнім частково на суму 60000,00 грн. Залишок не проведеної оплати становить 140000,00 грн. Відповідач погоджується, що умови договорів повинні виконуватись в повній мірі, але беручи до уваги нестабільну ситуацію в країні та затримку фінансування не погоджується з нарахуванням пені, 3% річних та інфляційних.

Одночасно Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, проте надав відзив на позов та клопотання про розгляд справи без його участі, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.07.2008, номер запису в ЄДР 10641450000006679, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №581602.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.07.2015 Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.11.2000, дата та номер запису в ЄДР 09.06.2008 №10641200000006593.

17 липня 2012 року між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект" (Позивач) укладено договір № 15/12-45 на проведення проектних та пошукових робіт "Будівництво їдальні Городнянської загальноосвітньої школи - інтернату м. Городня" (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.2. Договору у порядку та на умовах, визначених вказаним договором, Підрядник (Позивач) зобов'язується розробити за завданням Замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, зазначені в п. 1.2 договору, а Замовник (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити їх. Об'єкт проектно-пошукових робіт - розробка проектної документації: Будівництво їдальні Городнянської загальноосвітньої школи інтернату м. Городня.

Згідно з п.п.3.1, 3.4 Договору Підрядник розпочинає виконання проектних робіт за договором не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання від Замовника вихідних даних, необхідних характеристик та іншої інформації щодо об'єкта, визначеного в п. 1.1 договору. Кінцевий термін виконання проектних робіт за цим договором згідно календарного графіку виконаних робіт.

Так, календарним планом робіт (Додаток № 2 до договору № 12-45) визначено термін виконання обумовлених робіт: серпень 2012 р. (початок) - вересень 2012 р. (закінчення). Розрахункова ціна - 200000,00 грн.

Відповідно до п.п.3.5.-3.6. Договору Підрядник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п.3.4. Договору передати Замовникові результати виконаних проектних робіт та скласти і підписати зі свого боку акт приймання-передачі. За відсутності зауважень Замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів.

За умовами п.п.4.1.-4.2. Договору до початку робіт Замовник має право сплатити аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, передбачених цим договором, що становить - 60000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень.) Загальна вартість робіт, які виконуються Підрядником за даним договором, становить 200000 грн. (двісті тисяч гривень), в т.ч. ПДВ 20%. За виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання - передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень), при цьому сторони домовились про те, що строк (термін) оплати виконаних проектних робіт визначається вказівкою на подію, яка має настати, а саме - надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Додатково сторонами складено кошторис на виконання робіт, кошторис №1 на вишукувальні роботи, кошториси на проектні (вишукувальні) роботи, виконання яких обумовлено Договором. Згідно погоджених сторонами кошторисів загальна вартість робіт складає 200000,00 грн. (3834,00 грн. + 23867,00 грн. + 16885,00 грн. + 155414,00 грн.).

На виконання п.4.1 Договору, 23.07.2012 Відповідачем був сплачений Позивачу аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, обумовлених вищевказаним Договором, у сумі 60000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача, копія якої наявна в матеріалах справи.

На виконання умов Договору між сторонами 21.11.2012 складені акт № 77 здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт за договором №12-45 від 17 липня 2015 року на суму 60000,00 грн. та акт № 85 здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт за договором №12-45 від 17 липня 2015 року на суму 140000,00 грн. здачі - прийняття проектно-вишукувальних робіт, згідно з якими проектно-вишукувальні роботи, а саме виготовлення робочого проекту їдальні спеціалізованої загальноосвітньої школи - інтернату в м. Городня Чернігівської області - передані Замовнику, і відповідають вимогам договору, технічному завданню, та належним чином оформлені. Загальна вартість виконаних робіт -200000,00 грн. (з ПДВ), з яких 60000,00 грн. (з ПДВ) - сума перерахованого авансу. Відповідно до акту здачі - прийняття № 85 сторонами визначено, що до оплати підлягає сума 140000,00 грн. (з ПДВ). Вказаний акт підписаний сторонами та засвідчений відповідними печатками.

Як вбачається з накладної №43 від 21.11.2012, Позивачем передана, а Відповідачем прийнята технічна документація: Будівництво їдальні Городнянської загальноосвітньої школи інтернату в м. Городня по вул. Чумака, 14, Чернігівської області. Вказаний документ засвідчений печаткою Відповідача.

Оскільки Відповідачем не було сплачено Позивачу 140000,00 грн. за виконані роботи, останнім була направлена Відповідачу відповідна вимога, яка була отримана Відповідачем 23.09.2015.

У листі-відповіді на вимогу від 06.10.2015 №3-09/1469 Відповідач посилається на відсутність надходження бюджетних коштів та повідомляє Позивача, що оплата виконаних проектних та пошукових робіт в сумі 140000,00 грн. буде проведена у встановлений Договором строк після надходження коштів на проведення визначеним договором робіт на розрахунковий рахунок Управління капітального будівництва облдержадміністрації.

Оскільки сума основного боргу 140000,00 грн. сплачена не була, Позивач просить стягнути вказаний борг з Відповідача.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

В« 1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.В»

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

В« 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.В»

Згідно з ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

В«Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.В»

Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України:

В« 1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.В«

Згідно з п.1 ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України:

В«Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.В«

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

В«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.В»

Як передбачено ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Досліджуючи матеріали справи суд відмічає наступне.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

В«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.В»

Згідно з п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ« :

В«Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару , відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.В«

Таким чином, і наведена ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає, що до визначення строку виконання зобов'язання в першу чергу мають застосуватися саме умови зобов'язання, зокрема і договору, який встановлює такі зобов'язання, в т.ч. і щодо строку його виконання, а не положення цивільного законодавства.

Строк оплати виконаних робіт у Договорі визначений пунктом 4.2. Договору, відповідно до якого за виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання - передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень).

Разом з тим, п.4.2. Договору також визначив строк (термін) оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка , на думку сторін, має неминуче настати , як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Таким чином, частина даного пункту пов'язує виникнення у Відповідача обов'язку оплатити виконані роботи не з фактом та датою проведення робіт та підписанням відповідних актів приймання-передачі, а з фактом та датою отримання Відповідачем бюджетного призначення на фінансування даних робіт.

Тобто, пункт 4.2. Договору передбачає саме бюджетне фінансування розрахунку за виконані роботи.

Таким чином, Відповідач є лише кінцевим розпорядником вищевказаних коштів, від волі якого факт їх надходження, дата надходження та обсяг практично не залежать.

Відповідачем у відповіді на вимогу зазначено, що Чернігівською обласною державною адміністрацією було направлено відповідні листи до Прем'єр-міністра України ОСОБА_2 щодо вирішення питання погашення кредиторської заборгованості.

Разом з тим, незважаючи на ці звернення доказів, що дані кошти, якщо не перераховані Відповідачу, то хоча б передбачені або виділені йому згідно розпоряджень, кошторисів чи інших документів облдержадміністрації Відповідачем суду не представлено.

Фактична оплата виконаних робіт не здійснюється вже практично три повних роки.

Таким чином, дата отримання Відповідачем бюджетного фінансування (як і взагалі факт його отримання) є не прогнозованою, не передбачуваною і незалежною від волі сторін Договору, зокрема і Відповідача, а тому пов'язування в п.4.2. Договору дати виникнення обов'язку Відповідача оплатити виконані роботи з датою отримання ним бюджетного фінансування робить першу нечіткою, неконкретизованою і може призвести до того, що такий обов'язок у Відповідача виникне або через декілька років або не виникне взагалі ніколи.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні належні та законні підстави вважати, що надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок Відповідача є подію, яка має саме неминуче настати, а отже, яка може використовуватися для визначення термінів виконання зобов'язань відповідно до вищенаведеного абз.2 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме частини п.4.2. Договору, якою передбачено, що за виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання - передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень), а не частини п.4.2. Договору, якою визначено строк (термін) оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка , на думку сторін, має неминуче настати , як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Також, відповідно до ст.8 Конституції України:

« Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддівВ» від 7 липня 2010 року N2453-VI:

„Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.В»

Відповідно до ч.1 ст.6 даного Закону:

В«Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.В»

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

«³дповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.В»

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Крім того, згідно п.6 ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446 зазначено, що за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Про це йдеться і в п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", в якому, зокрема, зазначено, що судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, тому що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що застосування судом до спірних правовідносин п.4.2. Договору в частині оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка, на думку сторін, має неминуче настати, як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору, призведе до можливості тривалого невиконання Відповідачем обов'язку по оплаті виконаних робіт, а отже і порушення майнових прав Позивача на своєчасне отримання грошових коштів за виконані роботи, чим будуть порушені вищевказаний конституційний принцип верховенства права, право Позивача на справедливий суд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та на ефективний засіб юридичного захисту, передбачене ст.13 даної Конвенції, що неодноразово констатувалося рішеннями Європейського суду з прав людини проти держави України стосовно інших юридичних та фізичних осіб.

При цьому, суд враховує, що Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за договором підряду №15 від 17.07.2012 Позивачем роботи виконані в повному обсязі та прийняті Відповідачем, чим , на думку суду, опосередковано визнав позов.

На підставі зазначеного суд вважає, що позов в частині стягнення 140000,00 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

В«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.В»

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

В«Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

В«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.В»

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

В«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.В»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

В«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.В»

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.5.3. Договору за кожний день прострочення оплати за виконані проектні роботи (п.4.1. Договору), Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення

На підставі викладеного Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 20021,93 грн. за період з 22.04.2015 по 22.10.2015.

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами Договору сторонами не було передбачено більш тривалий період нарахування пені.

Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ« (із змінами):

В«Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.В«

Акт № 85 здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт за договором №12-45 від 17 липня 2015 року на суму 140000,00 грн. здачі - прийняття проектно-вишукувальних робіт складений та підписаний 21.11.2012.

Оскільки, як зазначено вище, в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме частини п.4.2. Договору, якою передбачено, що за виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання - передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 140000,00 грн. (сто сорок тисяч гривень), останній день виконання зобов'язання 26.11.2012, тобто, період прострочення виконання зобов'язання розпочався з 27.11.2012.

Вищевказаний шестимісячний строк нарахування пені скінчився 26.04.2013.

В свою чергу Позивачем нарахована пеня за період з 22.04.2015 по 22.10.2015.

Враховуючи, що Позивачем нараховано пеню без дотримання вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а саме: пеню нараховано за період після закінчення шестимісячного строку з дня прострочення виконання зобов'язання, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Позивач обґрунтовано просить стягнути з Відповідача 12197,00 грн. - 3% річних за період з 27.11.2012 по 22.10.2015.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 91807,33 грн. інфляційних за грудень 2012 року-вересень 2015 року.

За результатами перевірки наданого Позивачем розрахунку інфляційних судом встановлено, що Позивачем невірно визначено індекси інфляції за грудень 2012 року, що складає 100,2 %, замість 102 %, за липень 2015 року, що складає 99,0 %, замість 100 %, за серпень 2015 року, що складає 99,2 %, замість 100%. Крім того, Позивачем в наданому розрахунку при нарахуванні інфляційних за вересень 2015 року на суму 140000,00 грн. допущено арифметичну помилку. Фактично сума інфляційних за вересень 2015 року становить 3220,00 грн., а не 3327,33 грн., як зазначено Позивачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню в сумі 89180,00 грн.

В стягненні 2627,33 грн. інфляційних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

З приводу не погодження Відповідача з нарахуванням пені та інфляційних суд відмічає наступне.

У вищенаведеній постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, згідно п.п3.1., 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ« (із змінами):

« 3.1. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією , а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

4.1. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.»

З урахуванням викладеного, у суду відсутні повноваження по зменшенню чи звільненню від сплати інфляційних та 3% річних, на відміну від штрафних санкцій, можливість зменшення яких прямо передбачена ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за виконані роботи, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 241377,00 грн., в тому числі 140000,00 грн. основного боргу, 89180,00 грн. інфляційних та 12197,00 грн. - 3% річних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

«Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.»

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з Відповідача підлягає стягненню 3620,65 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Бєлінського, 11, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 04014246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Чернігівагропроект" (вул. Коцюбинського, 49 А, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 14235764) 140000 грн. 00 коп. основного боргу, 89180 грн. 00 коп. інфляційних, 12197 грн. 00 коп. - 3% річних та 3620 грн. 65 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 20021 грн. 93 коп. пені та 2627 грн. 33 коп. інфляційних відмовити.

Повне рішення складено 18 листопада 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір