Постанова від 11.11.2015 по справі 904/4064/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015 року Справа № 904/4064/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзикова В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Коломоєць М.І., довіреність №4 від 02.03.15, представник;

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року по справі № 904/4064/15

за позовом публічного акціонерного товариства "БГ Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія"

про стягнення 42 449, 56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року по справі № 904/4064/15 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" - 22 651 грн. 66 коп. - основного боргу, 1 861 грн. 16 коп. - пені, 11 101 грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 806 грн. 15 коп. - 3% річних.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір - 1 827 грн. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, згідно договору оренди, не виконав свої зобов'язання та не оплатив орендну плату за використання приміщення позивача, за період з 01.02.2014р. по 01.03.2014р. в розмірі 22 651, 66 грн. Господарський суд частково стягнув пеню в межах річного строку позовної давності за період з 07.05.2014р. по 20.09.2014р. в розмірі 1 861,16 грн., за інший період суд відмовив у задоволенні стягнення пені на підставі пропуску строку позовної давності.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позовних вимогах повністю.

Скаржник вважає, що господарський суд неповно з'ясував обставини справи та не дослідив належні докази відповідача, а саме: акти не допуску до орендованого приміщення від 17.02.2014р., 21.02.2014р., 24.02.2014р., 26.02.2014р., які підтверджують неможливість відповідача користуватись орендованим приміщенням та порушення позивачем п.6.2.2, 7.1.2 Договору щодо безперешкодного входу до будівлі та орендованого приміщення працівників відповідача і відвідувачів. На підставі чого скаржник посилається на порушення судом ч.6 ст. 726 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Крім того, скаржник зазначає, що позивач у лютому 2014р. не направляв йому рахунок на сплату орендної плати.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, оскільки за Договором оренди приміщення позивач виконав свої обов'язки в повному обсязі, однак відповідач в односторонньому порядку відмовився виконати взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати, штрафних санкцій в строки, передбачені Договором. Позивач вважає, що відповідачем не надано доказів, що свідчать про неможливість використання ним орендованих приміщень у лютому 2014р., оскільки відповідач не звертався до позивача з відповідними заявами та претензіями щодо вирішення даного питання. Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання (п.п.7.2.2 Договору) перераховувати орендну плату за поточний місяць у безготівковій формі в національній валюті України - гривні на поточний рахунок позивача, щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, таким чином сплата орендних платежів здійснюється відповідачем самостійно без надання йому додаткових документів, тому твердження відповідача, на думку позивача, щодо ненадання йому рахунків по сплаті орендної плати є хибними.

Позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду - залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Величко Н.Л.

Розпорядженням голови суду Євстигнеєва О.С. від 16.09.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 02.11.2015р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2015р. розгляд справи перенесено на 11.11.2015р.

У судове засідання, яке відбулось 11.11.2015р., відповідач не забезпечив явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.106), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що представник відповідача був присутній у попередньому судовому засіданні - 16.09.2015р. та надав пояснення по справі, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

У судовому засіданні 11.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" відповідно до п. 1.4. Статуту Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" та рішення загальних зборів акціонерів Банку (Протокол № 2 від 29.07.14р.), якими було змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк".

Правління НБУ 26 лютого 2015 року прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ Банк", про що винесено Постанову № 134 від 26.02.15р. (а.с. 24).

На підставі вищевказаної постанови Правління НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.02.15р. прийнято рішення № 43 про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" Новікову М.М. по 26.02.16р. включно.

Приміщення належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 690, Право власності зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 08.06.2001 року, зареєстрований номер 309017422 (п. 1.2. договору).

02 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший", як орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія", як орендар, був укладений договір оренди приміщення (а.с. 7-10).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що передача приміщення в оренду за цим договором оформлюється актом приймання-передачі приміщення, який підписується орендарем та орендодавцем протягом 5-ти календарних днів з дня набрання чинності цим договором. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі приміщення покладається на орендодавця.

Згідно п. 3.2. договору, акт приймання-передачі приміщення, з моменту підписання його сторонами, є невід'ємною частиною даного договору. В акті приймання-передачі приміщення зазначається технічний стан приміщення та характеристика приміщення на момент передачі приміщення орендарю.

2.03.2013р. між ТОВ «Перша керуюча компанія» (Орендар) та ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» (Орендодавець) підписано акт приймання - передачі приміщення (а.с. 14).

Після підписання Додаткового договору № 3 до Договору оренди приміщення від 2.03.2013р. (а.с. 12) сторони 01.10.2013р. підписали акт приймання - передачі приміщення до Додаткового договору № 3 (а.с. 15).

Відповідно до п. 5.1. договору та додаткового договору № 3 до нього від 01.10.13р., розмір місячної орендної плати за 1 кв. м. приміщення на момент підписання даного договору, якщо інше не передбачене договором, складає 150,00 грн., крім цього ПДВ 30,00 грн., всього 180,00 грн.

Всього розмір місячної орендної плати за всю займану площу складає 18 286,50 грн., крім цього ПДВ 3 657,30 грн., всього 21 943,80 грн.

Станом на 07 травин 2015 року заборгованість відповідача за перед позивачем по орендній платі за період з 01.02.2014 р. по 01.03.2014 р., за розрахунками позивача, становить у загальному розмірі 22 651,66 грн., а саме:

- за лютий 2014 рік - за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р. у сумі - 21 943,80 грн.;

- за березень 2014 рік - період з 01.03.2014р. по 01.03.2014р. у сумі - 707,86 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором оренди приміщення від 02.03.2013 року у сумі 22 651,66 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

17.02.2014р., 21.02.2014р., 24.02.2014р. та 26.02.2014р. директором ТОВ «ПЕРША КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ» та головним бухгалтером ТОВ «ЕКОГЕНЕТИКС» складені акти не допуску до приміщень (а.с. 17-40).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (оренди).

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом неповно з'ясовані обставини справи в частині оцінки доводів Відповідача щодо неможливості користування орендованим приміщенням в лютому 2014 року на наданих на їх підтвердження доказів відхиляються колегією суддів з огляду на наступне :

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Колегія суддів з урахуванням інформації яка міститься в загальнодоступних джерелах інформації, вважає загальновідомою ту обставину, що основні події Революції Гідності в м.Києві в лютому 2014 року проходили в місці, яке знаходиться на значному віддалені від орендованого приміщення.

Надані відповідачем докази на підтвердження його не допуску до орендованого приміщення визнаються колегією суддів недопустимими доказами в розумінні частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при складанні актів (а.с. 37-40) не були присутні представники позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, колегія суддів не встановила інших підстав для його зміни або скасування.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують і не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його залишення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша керуюча компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року по справі № 904/4064/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року по справі № 904/4064/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 18.11.2015р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.В.Чус