Постанова

від 11.11.2015 по справі 910/14221/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 910/14221/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Корзаченко В.М. - представник за довіреністю від 23.04.2015 року;

від відповідача: Телещак Н.М. - представник за довіреністю від 20.10.2015 року;

Кірячок О.Ю. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року

у справі № 910/14221/15 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства «Автомагістраль»

до Приватного підприємства «Спринт-Магістраль»

про стягнення 575 010, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Магістраль» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Спринт-Магістраль» про стягнення 575 010, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва № 05/01-14 від 05.05.2014 року Приватне підприємство "Автомагістраль" виконало передбачені договором роботи, проте відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 299 046, 69 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 95 352, 55 грн., 3% річних у розмірі 15 069, 67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 165 541, 59 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі № 910/14221/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що довідки про вартість виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи, містять посилання на договір № 05/01-14 від 05.05.2014 року.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» по справі № 910/14221/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, справу № 910/14221/15 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2015 року справу № 910/14221/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2015 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року, у зв'язку із виходом судді Пономаренка Є. Ю. у відпустці, справу № 910/14221/15 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року, справу № 910/14221/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2015 року заявив клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідчену копію договору № 13 від 12.05.2014 року та клопотанняро відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2015 року заперечував проти клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 21.10.2015 року оголошено перерву до 11.11.2015 року. Зобов'язано позивача надати суду оригінали актів виконаних робіт за липень та листопад 2014 року та зобов'язано відповідача надати суду договір № 13 від 12.05.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2015 року надав для огляду оригінали актів виконаних робіт за липень та листопад 2014 року та підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2015 року надав суду копію договору № 13 від 12.05.2014 року та заперечував протии задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2014 року між Приватним підприємством "Спринт-Магістраль" (надалі -виконавець) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (надалі - субпідрядник) укладено договір на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва №05/01-14 (надалі - договір), предметом якого є надання послуг код 42.11.1- дороги автомобільні та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг; злітно-посадкові смуги летовищ (послуги з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва) (п. 1.1 договору).

За умовами п. 1.2 договору субпідрядник виконує власними і залученими силами та засобами, передбачене договором й іншими додатками до договору нанесення розмітки, здає в обумовлені строки виконавцю, за власний рахунок ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання нанесеної розмітки.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору вартість договору визначається по фактично виконаних роботах, а субпідрядник сплачує генпідряднику 1% генпідряду.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що строки нанесення розмітки: з дати підписання договору - грудень 2014 року та договір вважається виконаним після завершення нанесення розмітки та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами.

Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти прийняття обсягів нанесеної розмітки (ф. КБ-2 та ф. КБ-3), які складаються субпідрядником та подаються для підписання виконавцю (п. 5.5 Договору).

Згідно з п. 18.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначає, що на виконання умов договору, він протягом червня-листопада 2014 р. виконав узгоджені сторонами роботи на загальну суму 3 267 006, 77 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних робіт в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 299 046,69 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №1/6 за червень 2014 року, №3/7 за липень 2014 року, №3/8 за серпень 2014 року, №2/10 за жовтень 2014 року, №3/11 за листопад 2014 року, на які посилається позивач, підписані на виконання умов договору №13 від 12.05.2014 року в той час, як предметом розгляду даної справи є договір на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва №05/01-14 від 05.05.2014 року.

За таких обставин, оскільки договір №13 від 12.05.2014 року не визначений позивачем в якості підстави позову, а матеріали справи такого договору не містять, відсутні підстави вважати, що у відповідача виникає зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Водночас, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Як на доказ виконання робіт за договором, позивач посилається на акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №1/6 за червень 2014 року, №3/7 за липень 2014 року, №3/8 за серпень 2014 року, №2/10 за жовтень 2014 року, №3/11 за листопад 2014 року, а також на довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які містяться в матеріалах справи.

Дійсно, як вбачається із вищевказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, вони містять посилання не на договір №05/01-14 від 05.05.2014 року, а на договір № 13 від 12.05.2014 року.

Водночас, як встановлено колегією суддів договір № 13 від 12.05.2014 року, є основним договором, який укладений між відповідачем та замовником робіт із нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва - КК «Київавтодор», виконання яких здійснив позивач на підставі договору № 05/01-14 від 05.05.2014 року.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив питання щодо наявності укладеного між позивачем та відповідачем договору № 13 від 12.05.2014 року та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи довідкам про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які відображають дані аналогічні даним, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт

Так, як вбачається із довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року, вони містять дані аналогічні даним, які вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №1/6 за червень 2014 року, №3/7 за липень 2014 року, №3/8 за серпень 2014 року, №2/10 за жовтень 2014 року, №3/11 за листопад 2014 року.

Крім того, вказані довідки містять посилання на договір № 05/01-14 від 14.05.2014 року.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №1/6 за червень 2014 року, №3/7 за липень 2014 року, №3/8 за серпень 2014 року, №2/10 за жовтень 2014 року, №3/11 за листопад 2014 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року є належними доказами виконання позивачем робіт за договором № 05/01-14 від 14.05.2014 року на загальну суму 3 267 006, 77 грн.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 5.4 договору, у разі виплати субпідряднику авансу, подальші розрахунки здійснюються по факту нанесення розмітки на підставі актів приймання обсягів нанесеної розмітки протягом 1 (одного) робочого дня після підписання актів прийняття обсягів розмітки (ф. КБ-2 та ф. КБ-3).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 27.05.2014 року здійснив сплату авансу на загальну суму 200 000, 00 грн.

Враховуючи вказане, відповідач повинен був розрахувати за роботи виконанні на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №1/6 за червень 2014 року у строк до 23.06.2014 року, за роботи виконанні на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №3/7 за липень 2014 року у строк до 21.08.2014 року, роботи виконанні на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №3/8 за серпень 2014 року у строк до 30.09.2014 року та за роботи виконанні на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №2/10 за жовтень 2014 року у строк до 23.10.2014 року.

При цьому, колегією суддів встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) №3/11 за листопад 2014 року не містить дати його підписання.

Однак, як зазначено в п. 5.4 договору, розрахунки за виконанні роботи здійснюються протягом 1 робочого дня після підписання актів ф. КБ-2 та ф. КБ-3.

Так, колегією суддів встановлено, що довідка ф. КБ-3 за листопад 2014 року підписана 24.11.2014 року, а тому відповідач повинен був здійснити оплату робіт у строк до 25.11.2014 року.

Як вбачається із банківських виписок наявних в матеріалах справи, відповідач здійснив часткову оплату робіт з урахуванням авансу на загальну суму 1 710 000, 00 грн.

Крім того, із п. 2.3 договору субпідрядник сплачує генпідряднику 1% генпідряду.

Так з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (генпідрядних послуг) № ОУ-0000007 на суму 19 758, 00 грн.,ОУ-0000013 на суму 11 162, 30 грн. та від 28.11.2014 року на суму 1 749, 78 грн.

До того ж, згідно із п. 1.2 договору субпідрядник виконує власними і залученими силами та засобами, передбачене договором й іншими додатками до договору нанесення розмітки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу матеріали на загальну суму 1 225 290, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, враховуючи часткову оплату робіт, вартість генпідрядних послуг та вартість матеріалів переданих відповідачем позивачу, заборгованість відповідача перед позивачем становить 299 046, 69 грн.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати основної суми боргу, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 95 352, 55 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 14.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з нанесення розмітки, виконаних за договором, з вини виконавця, виконавець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, колегія суддів приходить до висновку, що він є обґрунтовано вірним, відповідає вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 15 069, 67 грн. та збитки від інфляції у сумі 165 541, 59 грн.

Згідно із ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитки від інфляції наданий позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам закону, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємства «Автомагістраль» підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі № 910/14221/15 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Спринт-Магістраль» (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 36, кв. 53; код ЄДРПОУ 32246482) на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» (07351, Київська область, с. Синяк, вул. Леніна, 68; код ЄДРПОУ 31481658) 299 046, 69 грн. основного боргу, 95 352, 55 грн. пені, 15 069, 67 грн. - 3% річних, 165 541, 59 грн. збитків від інфляції, 11 500, 20 грн. судового збору за подання позовної заяви та 5 750, 10 грн. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/14221/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко