Рішення

від 11.11.2015 по справі 910/13987/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015Справа №910/13987/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті"

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Ренесанс-7"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеська обласна державна адміністрація

про стягнення 980 811, 57 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Турчин С.О.

Суддя Підченко Ю.О.

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників процесу:

від позивача: Швидкий О.О. (довіреність № 678 від 10.09.15);

від відповідача Семенова О.Г. (довіреність № б/н від 29.05.15);

від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" про стягнення 1 839 728,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 1179 від 11.07.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 порушено провадження у справі № 910/13987/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2015 за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/13987/15 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Одеської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 розгляд справи № 910/13987/15 відкладено на 15.07.2015 та доручено Господарському суду Одеської області (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 29) забезпечити проведення відеоконференції.

Розпорядженням в.о керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 № 04-23/937 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/13987/15, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Трофименко Т.Ю.

В результаті проведення повторного автоматичного розподілу, справу № 910/13987/15 було передано на розгляд судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 справу № 910/13987/15 прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача - Приватне підприємство "Ренесанс-7", у задоволенні якого судом було відмовлено.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залучення до участі Приватне підприємство "Ренесанс-7" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представником відповідача також надано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає про те, що між ним та ПП «Ренесанс-7» укладено Договір оренди № 19/05-14, за яким ПП «Ренесанс - 7», як орендар, зобов'язалося компенсувати витрати за спожиті комунальні послуги. ПП «Ренесанс-7» не оплачувало орендну плату, комунальні послуги Орендодавцю, в тому числі електроенергію внаслідок значного перевищення ліміту на споживання електроенергії утворилась заборгованість ТОВ «А-Ріалті» перед ПАТ «Одесаобленерго».

Також відповідач зазначив, що має намір сплатити борг за спожиту електроенергію ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» в добровільному порядку, однак при цьому зазначив, що листи щодо надання додаткових обсягів споживання електричної енергії не підписував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 залучено до участі у справі № 910/13987/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Ренесанс-7", відкладено розгляд справи на 04.08.2015 та доручено Господарському суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції 04.08.2015.

21.07.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

30.07.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2015.

04.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Одеську обласну державну адміністрацію.

04.08.2015 представник позивача з'явився до Господарського суду Одеської області для участі у розгляді справи № 910/13987/15 в режимі відеоконференції.

В судове засіданні 04.08.2015 до Господарського суду міста Києва з'явився представник відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання 04.08.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 15.07.2015 пояснень не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 04.08.2015 представник відповідача надала суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у даній справі на стороні відповідача та відкладення розгляду справи, надала пояснення щодо клопотання, просила його долучити до матеріалів справи та задовольнити.

Представник позивача 04.08.2015 в судовому засіданні заперечив проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та відкладення розгляду справи.

Судом в судовому засіданні 04.08.2015 розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 04.08.2015 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2015 надав суду пояснення по справі, надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/13987/15 на 15 днів, надав пояснення щодо нього, просив задовольнити та долучити його до матеріалів справи. Крім того, підтримав своє клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську обласну державну адміністрацію та просив відкласти розгляд справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору.

Крім того, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, відповідача, суд, вважає за доцільне залучити до участі у справі № 910/13987/15 третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську обласну державну адміністрацію з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення 1 839 728,41 грн. заборгованості з відповідача в зв'язку з неналежним виконанням умов договору про постачання електричної енергії.

Позивачем постачання електричної енергії відповідачу надаються за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Шаболатський 1, де розташований цілісний майновий комплекс дитячого санаторію "Сперанца".

В свою чергу, відповідач в своєму відзиві на позов зазначає, що фактично компенсувати витрати за спожиті комунальні послуги, в тому числі витрати за постачання електричної енергії наданої позивачем - ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" зобов'язався ПП "Ренесанс-7", в наслідок того, що між ТОВ "А-Ріалті" (позивач/орендодавець) та ПП "Ренесанс-7" (третя особа/орендар) укладено договір оренди від 19.05.2015 № 19/05-14, відповідно до якого, орендодавець надав, а орендар прийняв у платне строкове користування цілісний майновий комплекс дитячого санаторію "Сперанца", що розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Шаболатський 1.

Обґрунтовуючи своє клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську обласну державну адміністрацію, відповідач вказує, що заборгованість за договором про постачання електричної енергії утворилась у відповідача внаслідок того, що орендарем, без згоди орендодавця, проте, за згодою Одеської обласної державної адміністрації, у орендованому цілісному майновому комплексі дитячого санаторію "Сперанца" у вересні 2014 було розміщено тимчасових переселенців з зони АТО та в зв'язку з чим, орендар з жовтня 2014 не сплачує орендодавцю жодних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, залучено до участі у справі третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Одеську обласну державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 27.08.2015 р.

13.08.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, а також заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 980 068,38 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 440 725,37 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 743,19 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію, 144 136,92 грн. пені, 8 476,86 грн. 3% річних, 226 239,98 грн. інфляційних втрат, а також повернути позивачу зайво сплачений судовий збір у розмірі 786,76 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

25.08.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення щодо вірного номеру договору, укладеного з відповідачем.

25.08.2015 р. від третьої особи 2 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

26.08.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до погашення держадміністрацією витрат, пов'язаних з тимчасовим проживанням громадян з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції (а саме витрати, пов'язані з господарсько-побутовим забезпеченням, в тому числі за спожиту електроенергію).

Суд відхиляє зазначені клопотання відповідача та третьої особи 2 про зупинення провадження у справі, оскільки підстави, на які посилаються учасники процесу, не є підставами для зупинення провадження у справі, що передбачені ст. 79 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

15.09.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 980 068,38 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 743,19 грн. за реактивну електроенергію, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 616,24 грн., та винести ухвалу про повернення позивачу 17 178,33 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Враховуючи, що заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. представник відповідача надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/13987/15.

На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 р справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Турчин С.О. (головуючий), судді Підченко Ю.О., Спичак О.М., розгляд призначено на 15.10.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва15.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 11.11.2015 р.

11.11.2015 р. до початку судового розгляду через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці.

У судовому засіданні 11.11.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці.

Представники третіх осіб у судове засідання 11.11.2015 р. не з'явились.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 11.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1179 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Положеннями п. 2.2 Договору передбачено, що постачальник зобов'язався, зокрема , постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПКЕЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

При цьому, пунктом 2.3 Договору встановлено обов'язок споживача, серед іншого, виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено право споживача на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору, споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити «Акт про обсяги спожитої електричної енергії» у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за визначеною адресою.

Згідно з абз. 2 п. 2 Додатку № 5 до Договору, остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

Положенням п. 4 Додатку № 5 до Договору встановлено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів.

Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем "Акту про обсяги спожитої електроенергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсягах спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, визначений у Додатку № 9 до Договору.

Так, відповідно до п. 9 Додатку № 9 до Договору, споживач зобов'язаний письмовим повідомленням забезпечувати передачу показань розрахункових електролічильників реактивної електроенергії за розрахунковий період згідно з графіком додатку № 2 до Договору.

Плата за споживання реактивної електроенергії визначається відповідно до п. 5 Додатку № 9 до Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу за період з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р. активну електричну енергію на загальну суму 983 308,54 грн., а також реактивну електричну енергію на загальну суму 743,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про обсяги спожитої електроенергії за спірний період та рахунками-фактури за спожиту електроенергію, які отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відмітка на вказаних рахунках.

За твердженням позивача, станом на 01.10.2014 р. у відповідача була передплата за спожиту за попередні періоди електричну енергію у розмірі 3 240,16 грн., а тому станом на день звернення із позовною заявою, розмір заборгованості за активну електричну енергію складає 980 068,38 грн. та за реактивну електричну енергію складає 743,19 грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за активну електричну енергію на загальну суму 983 303,54 грн., а також реактивну електричну енергію на загальну суму 743,19 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (далі - Правила) передбачено, що плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Згідно із п.п. 8 п. 10.2. Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Факт постачання позивачем відповідачу та отримання останнім електричної енергії у період з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р., а також обсяги перетікання реактивної електроенергії підтверджуються актами про обсяги спожитої електроенергії за період з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р., а також рахунками-фактури від 28.10.2014 р., 26.11.2014 р., 26.12.2014 р., 26.01.2015 р., 26.02.2015 р., 26.03.2015 р., 27.04.2015 р.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням передплати за спожиту за попередні періоди електричну енергію у розмірі 3 240,16 грн., становить 983 303,54 грн. за активну електричну енергію та 743,19 грн. за реактивну електричну енергію.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 980 068,38 грн., а також реактивну електричну енергію на загальну суму 743,19 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, неналежне виконання умов Договору відповідачем є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 980068,38 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 743,19 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає, що ні ПП «Ренесанс-7», ні Одеська обласна державна адміністрація не є сторонами Договору про постачання електричної енергії № 1179 від 11.07.2014 р., а тому на них не поширюється дія зазначеного Договору, в тому числі і сплата заборгованості за споживання електроенергії.

Неналежне виконання ПП «Ренесанс-7» зобов'язань перед відповідачем не впливає на обсяг зобов'язань відповідача перед позивачем за Договором про постачання електричної енергії № 1179.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Нобґрунтованими є твердження відповідача про те, що з доданих до позовної заяви документів не вбачається, який саме обсяг електроенергії був спожитий, тарифи, за якими розраховується, в яких місяцях обсяг електроенергії споживався понаднормово, оскільки в матеріалах справи наявні акти про обсяги спожитої електроенергії, у яких зазначається кількість спожитої електроенергії, матеріали справи містять додатки до Договору, де зазначається погоджений обсяг постачання електроенергії по місяцях, а тому можливо визначити обсяг понаднормово спожитої електроенергії.

Також не відповідає дійсності твердження відповідача, що невідомі особи підписували документи, надані позивачем, оскільки усі рахунки -фактури від імені відповідача підписані однією особою, визначеною самим відповідачем як особа, яка має право надавати акти про об'єми спожитої електроенергії та право отримувати платіжні документи.

Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення на 4 місяці у зв'язку з тим, що відповідачу будуть відшкодовуватись витрати за рахунок державного бюджету, то суд зазначає наступне.

Пунктом 3, 6 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право, а не обов'язок господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; розстрочити виконання рішення.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, що було б підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду по даній справі.

Крім того, судом враховано, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність коштів у боржника не вважається випадком, який звільняє останнього від відповідальності за порушення ним зобов'язання. Більше того, обов'язок відповідача оплатити заборгованість за спірним договором не може ставитись в залежність від дій третіх осіб, які не є сторонами договору.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт того, що через 4 місяці у відповідача з'являться кошти на виконання рішення суду.

Судом також взято до уваги, що представник позивача заперечував проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду міста Києва в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України з заявою про відстрочку виконання рішення на стадії його виконання, надавши відповідні докази, обґрунтувавши термін відстрочки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення, а тому заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються відповідача.

Крім того, у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просив повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 17 178,33 грн.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду), пп. 2.8, 6.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. визначено, що сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки відповідач зменшив розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 17 178,33 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 27, код 35466551) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 «Б», код 00131713) 980 068,38 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 743,19 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію та 19 616,23 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"(65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 «Б», код 00131713) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 17 178,33 грн., сплачений на підставі платіжного доручення № 10012458 від 26.05.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/13987/15, про що винести ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2015 р.

Головуючий суддя С.О. Турчин

Суддя Ю.О. Підченко

Суддя О.М. Спичак