Постанова

від 24.10.2014 по справі 804/12408/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 р. Справа № 804/12408/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррибсервіс»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррибсервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення від 17.03.2014р. форми «Р» №0001361502, яким Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визначена сума грошового зобов'язання ТОВ «Укррибсервіс» з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 51714,00грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що відповідач за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на прибуток підприємств, оскільки позивач правомірно включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, звітного податкового періоду відповідні суми витрат за господарськими операціями з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс». Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Надані до перевірки документи, зокрема договори про надання послуг та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), за формою та змістом відображають всю необхідну інформацію, що вимагається законодавством України, в тому числі дату і місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно занизив податок на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, надані позивачем до перевірки первинні документи на підтвердження реальності вищевказаних правочинів не містять всіх обов'язкових реквізитів, а саме: у актах виконаних робіт не зазначено місце їх складання та хто отримував товар. Крім того, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було отримано від ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області лист від 10.06.2013р. за №700/7/22.2-15, додатками до якого були копії протоколів допитів у якості свідків посадових осіб ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс», а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо непричетності останніх до фактичного ведення господарської діяльності вищезазначених підприємств. Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Укррибсервіс» здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а, отже, його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованих валових витрат. Враховуючи, що документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, надані позивачем до перевірки паперові носії у вигляді первинних документів такими не вважаються.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Cудом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррибсервіс» (далі - ТОВ «Укррибсервіс») (код ЄДРПОУ 32430342) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.06.2003р. свідоцтво про державну реєстрацію №0000001623 та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на прибуток підприємств.

На підставі наказу начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.01.2014р. №26 про призначення перевірки та наказу від 13.01.2014р. №31 про продовження терміну її проведення, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_7 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укррибсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» (код ЄДРПОУ 37213459) за період вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «Інтеропт плюс» (код ЄДРПОУ 35072084) за період серпень, вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами означеної перевірки складено акт від 22.01.2014р. №165/2203/32430342, яким зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивачем приписів п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139, п.п.136.1.19 п.136.1 ст.136, п.137.5 ст.137 Податкового кодексу України, що призвело до заниженню податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2011 року на суму 39306,02грн. та за ІV квартал 2011 року на суму 12407,53грн. (а.с.20-33).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, витрати за господарськими операціями з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс», оскільки правочини, укладені з цими контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Надані позивачем до перевірки первинні документи на підтвердження реальності вищевказаних правочинів не містять всіх обов'язкових реквізитів, а саме: у актах виконаних робіт не зазначено місце їх складання та хто отримував товар. Крім того, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було отримано від ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області лист від 10.06.2013р. за №700/7/22.2-15, додатками до якого були копії протоколів допитів у якості свідків посадових осіб ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс», а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо непричетності останніх до фактичного ведення господарської діяльності вищезазначених підприємств. Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Укррибсервіс» здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а, отже, його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованих валових витрат. Враховуючи, що документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, надані позивачем до перевірки паперові носії у вигляді первинних документів такими не вважаються.

На підставі акту перевірки від 22.01.2014р. №165/2203/32430342 Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 17.03.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001361502, яким ТОВ «Укррибсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 51714грн., в тому числі за основним платежем - 51714грн. (а.с.34).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

При цьому пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що право на віднесення витрат до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виникає у платника податку за фактом сплати коштів за товари (послуги), які придбаваються останнім з метою їх подальшого використання у господарській діяльності, і наявність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язані із господарською діяльністю платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укррибсервіс» протягом перевіряємого періоду з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс» були укладені договори про надання послуг.

Так, між ТОВ «Укррибсервіс», як виконавцем, та ТОВ «Дніпро Інтер Опт», як клієнтом, було укладено договір надання послуг №03/09-11 від 05.09.11р., яким було визначено порядок та умови надання навантажувально-розвантажувальних робіт в Керченському порту продукції ТОВ «Дніпро Інтер Опт» (клієнта) та отримання дозвільних документів, необхідних для митного оформлення та подальшої реалізації на території України товару клієнта (а.с.38-41).

Відповідно до п.2.1-п.2.4 договору обов'язками позивача, як виконавця, було здійснення перевалки вантажу (м'ясопродуктів морожених) з транспортних суден та інших видів транспорту на холодильник та транспорт, що подається клієнтом, у відповідності до підписаних додаткових угод. Роботи здійснюються за участю представника клієнта, якому виконавець має надати робочі місця з підключенням до телекомунікацій на час вивантаження товару з судна та завантаження товару в транспорт. Також виконавець зобов'язаний: забезпечити проїзд та оформлення пропусків для автотранспорту клієнта через прохідну порту для ввезення-вивезення вантажу клієнта; забезпечити збереження вантажу під час перевалки; вести оперативний облік кількості товару по копіям вантажних документів та по фактичній кількості прийнятого та відвантаженого товару.

До обов'язків клієнта згідно п.3.1-п.3.2 договору належить: здійснення доставки товару (морожених м'ясопродуктів) до причалу Керченського морського рибного порту судовими партіями на умовах СІF (згідно ІНКОТЕРМС 2000); повідомляти виконавця про майбутню доставку товару при виході судна з порту відправлення; своєчасно надати виконавцю повну, точну та достовірну інформацію відносно найменування, кількості та інших характеристик вантажу, його властивості, умови його перевезення з холодильника, іншу інформацію, що необхідна для виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, а також документи, які стосуються вантажу та потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу, а саме: карго-план, ветеринарний сертифікат, сертифікат походження, сертифікат якості, інвойс, специфікацію, коносамент (якщо він видається агентом), вантажний маніфест, експортну декларацію (за попередньою домовленістю, за необхідності підтвердити ціни для митниці).

Загальні умови надання послуг, як-то норма навантаження-розвантаження, робочий час та вартість робіт визначено у розділах 4 та 5 договору.

На підтвердження наданих ТОВ «Дніпро Інтер Опт» згідно договору №03/09-11 від 05.09.11р. послуг позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, з яких вбачається, що ТОВ «Укррибсервіс» надавалися послуги у вигляді навантажувальних робіт по варіанту «Автомашина-Холодильник» на загальну суму 65589,24грн., в тому числі податок на додану вартість 10931,54грн. (а.с.42-47).

Також у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема, зазначено кількість вантажу у тоннах, що була перевантажена позивачем (всього 1639,731т.), та місце їх складання - м. Керч; вони підписані від обох сторін та підписи скріплені печатками, від клієнта в актах вказано як представника - директора ТОВ «Дніпро Інтер Опт» ОСОБА_5

На суму наданих послуг позивачем було вписано податкові накладні, які відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.147-148).

Розрахунки між ТОВ «Укррибсервіс» та ТОВ «Дніпро Інтер Опт» проведено у безготівковій формі згідно банківських виписок №БВ-0176 від 10.10.2011р. та №БВ-0197 від 14.11.2011р. на загальну суму 53945,80грн. (а.с.133-143). Дебіторська заборгованість склала 11643,44грн.

Факт наявності товару (морожених м'ясопродуктів), що переміщувався позивачем, та його надходження до Керченського морського рибного порту одержувачу ТОВ «Дніпро Інтер Опт» (декларант - ТОВ «ТЛС-ПОРТ» за договором доручення №04/09 від 05.09.2011р.) підтверджується митними деклараціями за формою МД-2, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.66-85,108-109).

При цьому представник позивача суду пояснив, що ТОВ «Укррибсервіс» надавало послуги саме з розвантаження-навантаження, а також переміщення вищеозначеного товару ТОВ «Дніпро Інтер Опт» по території порту до місця зберігання та з нього на транспорт клієнта; перевірка кількості товару проводилася по копіям вантажно-митних документів, будь-яких актів приймання-передачі товару не складалося, оскільки товар у володіння та розпорядження позивача не переходив. Товар передавався на складське зберігання ТОВ «ТЛС-ПОРТ», з яким у ТОВ «Дніпро Інтер Опт» укладено відповідний договір складського зберігання.

На підтвердження наведеного позивачем надано копію договору складського зберігання від 05.09.2011р. №03/09, укладеного між ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «ТЛС-ПОРТ», а також рахунки-фактури до нього від 30.09.2011р. та 31.10.2011р. (а.с.105-107, 111-112).

Щодо взаємовідносин ТОВ «Укррибсервіс» з ТОВ «Інтеропт плюс» судом встановлено, що 12.07.2011р. між цими суб'єктами господарювання було укладено договір про надання послуг №11-07-12, згідно якого було визначено порядок та умови надання позивачем, як виконавцем, навантажувально-розвантажувальних робіт в Керченському та Севастопольському портах мороженої продукції ТОВ «Інтеропт плюс» (клієнта), доставлених на умовах СІF (згідно ІНКОТЕРМС 2011) та отримання дозвільних документів, необхідних для митного оформлення та подальшої реалізації на території України товару клієнта (а.с.48-52).

Відповідно до п.2.1-п.2.4 договору обов'язками позивача, як виконавця, було здійснення перевалки вантажу (м'ясопродуктів морожених) з транспортних суден на холодильник та транспорт, що подається клієнтом, у відповідності до підписаних додаткових угод. Роботи здійснюються за участю представника клієнта, якому виконавець має надати робочі місця з підключенням до телекомунікацій на час вивантаження товару з судна та завантаження товару в транспорт. Також виконавець зобов'язаний: забезпечити проїзд та оформлення пропусків для автотранспорту клієнта через прохідну порту для ввезення-вивезення вантажу клієнта; забезпечити збереження вантажу під час перевалки; вести оперативний облік кількості товару по копіям вантажних документів та по фактичній кількості прийнятого та відвантаженого товару.

До обов'язків клієнта згідно п.3.1-п.3.2 договору належить: здійснення доставки товару до причалу Керченського та Севастопольського морських рибних портів судовими партіями на умовах СІF (згідно ІНКОТЕРМС 2011); повідомляти виконавця про майбутню доставку товару при виході судна з порту відправлення; своєчасно надати виконавцю повну, точну та достовірну інформацію відносно найменування, кількості та інших характеристик вантажу, його властивості, умови його перевезення з холодильника, іншу інформацію, що необхідна для виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, а також документи, які стосуються вантажу та потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу, а саме: карго-план, ветеринарний сертифікат, сертифікат походження, сертифікат якості, інвойс, специфікацію, коносамент (якщо він видається агентом), вантажний маніфест, експортну декларацію (за попередньою домовленістю, за необхідності підтвердити ціни для митниці).

Загальні умови надання послуг, як-то норма навантаження-розвантаження, робочий час та вартість робіт визначено у розділах 4 та 5 договору.

Додатком №1 до цього договору визначено тарифи на послуги позивача (а.с.52).

На підтвердження наданих ТОВ «Інтеропт-плюс» згідно договору №11/07-12 від 12.07.11р. послуг позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, з яких вбачається, що ТОВ «Укррибсервіс» надавалися послуги у вигляді вантажних робіт по варіанту «Балкон-Автомашина» та послуги з в'їзду автомашин на територію Керченського морського рибного порту на загальну суму 172673,24грн., в тому числі податок на додану вартість 28778,88грн. (а.с.53-58).

Також у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема, зазначено кількість вантажу у тоннах, що була перевантажена позивачем (всього 1949,014т.), та місце їх складання - м. Керч; вони підписані від обох сторін та підписи скріплені печатками, від клієнта в актах вказано як представника - директора ТОВ «Інтеропт-плюс» ОСОБА_8

На суму наданих послуг позивачем було вписано податкові накладні, які відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.144-146).

Розрахунки між ТОВ «Укррибсервіс» та ТОВ «Інтеропт-плюс» проведено у безготівковій формі згідно банківської виписки №БВ-0138 від 11.08.2011р. на суму 170895,76грн. (а.с.132). Дебіторська заборгованість склала 1777,48грн.

Факт наявності товару (морожених м'ясопродуктів), що переміщувався позивачем, та його надходження до Керченського морського рибного порту одержувачу ТОВ «Інтеропт-плюс» підтверджується вантажно-митною документацією, зокрема, рахунком, карго-планом, експортною декларацією, інвойсом, митною декларацією за формою МД-2, а також ветеринарним свідоцтвом, листом-погодженням, рішенням про проведення митного оформлення тощо, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.113-119, 126-130).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, товар ТОВ «Інтеропт-плюс» зберігався у холодильній камері, що орендувалася останнім у ПАТ «Південрибхолод», якому належить приміщення з стаціонарними холодильниками (п'ятиповерхова будівля); саме туди перевозив позивач товар ТОВ «Інтеропт-плюс» та здійснював там вантажні роботи; будь-яких актів приймання-передачі товару не складалося, оскільки товар у володіння та розпорядження позивача не переходив, на відповідальне зберігання не передавався, а позивач лише здійснював його переміщення.

На підтвердження наведеного позивачем надано копію договору оренди нерухомого майна №25/07 від 25.07.2011р., укладеного між ТОВ «Інтеропт-плюс» та ПАТ «Південрибхолод» (щодо оренди вбудованої холодильної камери №11,15 та приміщення площею 898 кв.м. за адресою: вул. Свердлова, 49, м. Керч для розміщення і зберігання мороженої продукції), а також копії акту приймання-передачі цього нерухомого майна, рахунку за його оренду та банківської виписки щодо сплати орендної плати, завірені генеральним директором ПАТ «Південрибхолод» (а.с.120-125).

Факт надання позивачем послуг з в'їзду автомашин на територію Керченського морського рибного порту підтверджується також рахунками цього порту на відшкодування експлуатаційних витрат за пунктом пропуску на його територію та актами здачі-прийняття цих робіт (а.с.86-89).

Здатність ТОВ «Укррибсервіс» надавати послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт посвідчується штатним розписом позивача станом на квітень 2011 року, з якого вбачається наявність відповідних трудових ресурсів, а також відомостями акту перевірки позивача, в якому вказано наявність відповідних механізмів, зокрема, електронавантажувачів (а.с.131).

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій ТОВ «Укррибсервіс» з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та які повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із наданням цих послуг та отриманням за них оплати.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених ТОВ «Укррибсервіс» з ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилань відповідача на отримані від ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області копії протоколів допитів у якості свідків посадових осіб ТОВ «Дніпро Інтер Опт» та ТОВ «Інтеропт плюс», а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо непричетності останніх до фактичного ведення господарської діяльності вищезазначених підприємств, як на доказ нереальності господарських операцій позивача із вищеозначеними підприємствами, суд зазначає наступне.

Так, з протоколу допиту свідка ОСОБА_5 вбачається, що останній зазначав, що приблизно рік він перебував на посаді директора ТОВ «Дніпро Інтер Опт». Посада директора ТОВ «Дніпро Інтер Опт» була запропонована йому ОСОБА_9, яка пояснила, що основним видом фінансово-господарської діяльності цього підприємства буде імпорт м'ясної продукції. Під час перебування на посаді директора він підписував зовнішньоекономічний контракт, а також інші документи, проте, які саме не пам'ятає, при цьому податкову, статистичну та іншу звітну інформацію він не готував та не подавав; документи, що посвідчують фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства, не підписував; з посади директора звільнився в середині 2012 року (а.с.182-189).

Інші особи, протоколи допиту яких у якості свідків надано відповідачем, у господарських операціях з позивачем участі не брали та документи, складені за цими операціями, не підписували.

Наведене не спростовує факт наявності реальних господарських операцій по наданню ТОВ «Укррибсервіс» послуг з навантаження-розвантаження м'ясопродуктів морожених у Керченському морському рибному порту, а лише може слугувати підставою для перевірки дотримання контрагентами позивача податкового законодавства.

Разом з тим, навіть у разі якщо контрагент і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку права на віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду собівартості наданих послуг за правочином з таким контрагентом у разі, якщо цей платник податку виконав усі передбачені законом умови і має документальне підтвердження розміру здійснених витрат.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають таке право платника.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність платника про зазначення контрагентом недостовірних відомостей. Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Порушення контрагентом вимог чинного податкового законодавства не є підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011.

Більш того, вищезазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, висловленою, зокрема, у рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес «АД проти Болгарії» (заява №3991/03).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Статтями 61,67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальністю особи має індивідуальний характер.

В силу положень Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України та Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка має індивідуальний характер відповідно до ст.61 Конституції України , поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Отже, якщо контрагентами позивача і було порушено вимоги чинного податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

При цьому суд також зазначає, що саном на час розгляду справи остаточного рішення у кримінальному провадженні №42012040000000048, порушеному за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва щодо невстановлених осіб, які зареєстрували та придбали суб'єкти господарювання: ТОВ «Дніпро Інтер Опт», ТОВ «Інтеропт плюс», ТОВ «Інтер-Опт 2000», ТОВ «Інтер-Імпорт», ТОВ «Гран-тайм» не прийнято (а.с.166-167).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 182 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 182 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррибсервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 17.03.2014р. №0001361502.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррибсервіс» (код ЄДРПОУ 32430342) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182грн. 70коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_10