П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 р. м. Чернівці Справа №824/417/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
секретаря судового засідання - Дячука Д.А.;
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продліс-Сервіс" про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ :
В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України (позивач) просить стягнути кошти з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Продліс-Сервіс" (відповідач), яке має податковий борг на загальну суму 27277,04 грн. до відповідного бюджету України.
Позов мотивовано тим, що станом на 14.02.2013 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 27277,04 грн. Заборгованість виникла на підставі поданих платником податків податкових декларацій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, або заяву про визнання позову не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Витягну з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.02.2013 року, відповідач зареєстрований Виконавчим комітентом Чернівецької міської ради за адресою місцезнаходження - АДРЕСА_1 (а.с. 8-9) та взятий на облік платника податків у ДПІ у м. Чернівці з 26.06.1996 року за №8664 (а.с. 6).
Cума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумкам поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду визначена відповідачем самостійно, згідно поданих декларації з податку на додану вартість, а саме:
- податкова декларація з податку на додану вартість №9049235645 від 15.08.2012 року, на суму 2856,0 грн. (а.с. 10-11);
- податкова декларація з податку на додану вартість №9056193470 від 17.09.2012 року, на суму 2619,00 грн. (а.с. 12-13);
- податкова декларація з податку на додану вартість №9064054327 від 18.10.2012 року, на суму 13190,00 грн. (а.с. 14-15);
- податкова декларація з податку на додану вартість №9079782846 від 18.12.2012 року, на суму 3068,00 грн. (а.с. 16-17);
- податкова декларація з податку на додану вартість №90846881888 від 15.01.2013 року, на суму 4446,00 грн. (а.с. 18-19)
У зв'язку із несвоєчасною сплатою податку на додану вартість за період з 06.09.2012 року по 31.01.2013 року, відповідачу нарахована пеня в сумі 1098,04 грн.
На адресу відповідача направлявся корінець податкової вимоги форми "Ю" за №297 від 21.02.2011 року на суму податкового боргу 10111,66 грн. (а.с.7).
Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу та пені станом на 14.02.2013 року (а.с. 4) та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 27-37), відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 27277,04 грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПК України) передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 203.1 та 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 129.1.1. ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.п 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст. 95 ПК України).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 128, 160, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з банківських рахунків, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Продліс-Сервіс» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23249914) кошти на суму податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 27277 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 04 коп., до Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанову у повному обсязі складено 01 квітня 2013 року.
Суддя В.О. Григораш
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2013 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53574094 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні