Постанова

від 13.11.2015 по справі 826/16965/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2015 року № 826/16965/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі ТОВ «Ніка ЛТД» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ДФС у м. Києві від 30.12.2014 року № 0054471501 та від 30.12.2014 року № 0054491501.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що у Відповідач в порушення вимог законодавства винесені податкові повідомлення-рішення з порушенням норм права, а висновки Акту перевірки не відповідають вимогам законодавства.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, які за змістом ідентичні з актом перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка ЛТД» (код ЄДПРОУ 16399955) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 662 585,00грн. та залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 3 236 825,00грн. за вересень 2014року.

За результатами перевірки складено акт від 15.15.2014р. № 10209/26-51-15-01-11/16399955 (надалі - акт перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою встановлено: підтверджено задекларований товариством в декларації з податку на додану вартість за вересень 2014року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 24 декларації в сумі 1 403 380,00грн.; на порушення пп. 4.6, абз. 5, 6, 7 розділу 5 Порядку № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» невірно заповнено декларацію з ПДВ за вересень 2014року; на порушення абз. а) п. 200.4, абз. а) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6, абз. 5, 6, 7 розділу 5 Порядку № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ТОВ «Ніка ЛТД» занижено суму бюджетного відшкодування за вересень 2014року на 1 833 445,00грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1 833 445,00грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 30 грудня 2014року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0054471501 яким товариству збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 833 445,00грн. та № 0054491201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 833 445,00грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скаргу, за результатом розгляду ГУ ДФС України прийнято рішення № 5105/10/26-15-10-05 від 26.03.2015р. яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає винесені податковим органом повідомлення-рішення протиправними, та таким що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається зі наявних матеріалів справи, зокрема із акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень з однієї сторони, слугувало встановлення податковим органом заниження позивачем податкового кредиту на 1 833 445,00грн., а з іншої завищення такого на цю ж суму.

В акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру): за січень 2014 року завищення податкового кредиту на суму - ПДВ 5000,02 грн., у тому числі 5000,02 грн. ТОВ "УКРПРОМРЕСУРС-2010" (код ЄДРПОУ 37423586), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за січень 2014 року; за лютий 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 8465,44 грн., у тому числі: 4500 грн. ТОВ "БКК «Ріца» (код ЄДРПОУ 36900855), причиною розбіжностей" є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за лютий 2014 року, 3166,66 грн. ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за лютий 2014 року, 708,75 грн. АТ «УГМК» (код ЄДРПОУ 25412086), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН за лютий 2014 року; за березень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 1993,88 грн., у тому числі: 1605,83 грн. ТОВ "ТК Аякс" (код ЄДРПОУ 38949232), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН за березень 2014 року; 287,72 грн. ТОВ "БК «Ріца» (код ЄДРПОУ 36900855), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за березень 2014 року; 100,00 грн. ТОВ "Юрент" (код ЄДРПОУ 384975426538), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН за березень 2014 року; за квітень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 796,00 грн., у тому числі: 796,00 грн. ТОВ "Юрент" (код ЄДРПОУ 38497549), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН за квітень 2014 року; за травень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 1666,69 грн., у тому числі: 1666,69 грн. ТОВ "Бетон Комплекс" (код ЄДРПОУ 38497549), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН контрагентом за травень 2014 року, за червень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 6355,78 грн., у тому числі: 3708,27 грн. ТОВ "Укрпромресурс-2010" (код ЄДРПОУ 37423586), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за червень 2014 року, 1775 грн. ТОВ "АРХІГРАФ-КП" (код ЄДРПОУ 36832822), причиною розбіжностей є не вірно вказаний ІПН за червень 2014 року, 688,50 грн. ТОВ "БКК «Ріца» (код ЄДРПОУ 36900855), причиною розбіжностей є не вірно відображено базою рядка 15.2 податкової декларації контрагента за червень 2014 року, 184 грн. КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604), причиною розбіжностей є не вірно відображено базою рядка 15.2 податкової декларації контрагента за червень 2014 року; за липень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 11850,7 грн., у тому числі: 11666,68 грн. ТОВ "Укрпромресурс-2010" (код ЄДРПОУ 37423586), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за липень 2014 року, 184 грн. КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604), причиною розбіжностей є не вірно відображено базою рядка 15.2 податкової декларації контрагента за липень 2014 року; за серпень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 387,30 грн., у тому числі: 203,3 грн. ТОВ "БК «Ріца» (код ЄДРПОУ 36900855), причиною розбіжностей є не вірно вказаний період виписки податкової накладної за серпень 2014 року 184 грн. КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604), причиною розбіжностей є не вірно відображено базою рядка 15.2 податкової декларації контрагента за серпень 2014 року; за вересень 2014 року завищення податкового кредиту на суму ПДВ 387,30 грн., у тому числі: 184 грн. КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604), причиною розбіжностей є не вірно відображено базою рядка 15.2 податкової декларації контрагента за вересень 2014 року.

Суд звертає увагу, що ні з Акту перевірки ні з заперечень на позовну заяву не можливо встановити, які саме податкові накладі (номер, дата, на підставі яких договорів), які виписані контрагентом Позивача були не правомірно включені то того чи іншого періоду, оскільки містяться тільки дані по сумам, а з яких податкових накладних сформовані дані суми не можливо встановити, як і не можливо встановити періоди в який повинні були відображені бути дані накладні.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. ( абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що для формування податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу податковому органу як для встановлення безпідставності віднесення сум до податкового кредиту так і віднесення таких до податкового кредиту, потребує належного документального підтвердження.

Судом не заперечується право податкового органу на збільшення чи зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість, однак такі висновки повинні бути підтверджені належною первинною документацією.

Разом з тим, із змісту акту перевірки та наданих письмових заперечень не вбачається на підставі якої первинної документації відповідачем зроблено висновки, як щодо завищення податкового кредиту так і щодо заниження такого, натомість містяться міркування, щодо порушення порядку заповнення податкової звітності.

Крім того, Відповідачем в Акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву зазначає, що Позивачем порушено абзацу а) п.200.4, абзацу а) п.200.14 ст.200 Кодексу та п.4.6 абз. розділу 5 Порядку № 678, а саме, занижено суму бюджетного відшкодування за вересень 2014 року на суму 1833445,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1833445,0 грн., суд не погоджується з даними доводами.

ТОВ «Ніка» ЛТД в декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року в графі 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 ДЗ) (рядок 23.1 + рядок 23.2)» було проставлено: «-», хоча мало право на включення суми у розмірі 1833445,0 грн. (сума формувалася з січня місяця 2014 року та зазначалася в попередніх деклараціях з ПДВ у графі 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок 23).

Податковим кредитом в розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України регулюється ПК та Порядком про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 678 (далі - Порядок 678). Так, ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V ПК України (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п. 200.1 цієї ст., така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України). За приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013 №678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р за №2094/24626, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому, залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку №2 до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї.

Зміст наведених вище норм також дає підстави для висновку, що правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Водночас, платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).

Враховуючи викладене, розрахована за правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України сума набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету.

Наведене також стосується від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не обмежувало право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.

Податкове законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування тільки з оплатою, проведеною у попередньому періоді, за операціями по придбанню товару в цьому ж періоді, а лише обмежує суму від'ємного значення, яка може бути відшкодована платнику фактичною сплатою ПДВ постачальникам товарів в попередніх податкових періодах.

Допущення суб'єктом господарювання у податковій звітності помилок, у жодному випадку не може слугувати підставою для формування податкового кредиту, а також, в разі належного документального підтвердження, не є підставою для зменшення такого відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2014р. за № 0054471501 та № 0054491501 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ДФС у м. Києві від 30.12.2014 року № 0054471501 та від 30.12.2014 року № 0054491501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка ЛТД» (код ЄДПРОУ 16399955) судові витрати в сумі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук