Рішення

від 17.08.2015 по справі 208/5409/15-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5409/15-ц

№ провадження 2/208/1941/15

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Дячкова С.В., при секретарі Тур І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» про спонукання виконання зобов'язань по договору, визнання права власності та за зустрічним позовом підприємства «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до ОСОБА_1 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом зазначивши, що ним 08.04.2014 р. було укладено з ОСОБА_2 договір оренди виробничої бази по переробці конверторних шлаків по вул. Українській з наступним правом викупу строком на чотири місяці до 08.08.2014 року включно. Згідно цього договору вартість майна становить 100000 грн., а згідно п. 2.1 було визначено, що він використовує орендований об'єкт згідно цільового призначення, та в подальшому його придбаває.

При цьому, ним було сплачено по договору орендодавцю 60000 грн. в рахунок орендної плати, однак орендодавець в порушення вимог договору не з'явився до нотаріуса з повним пакетом документів необхідних для нотаріального посвідчення переходу права власності до орендаря на об'єкт що орендувався. До того ж, за період оренди ним було зроблено невід'ємні поліпшення на території бази, що потягло певні витрати.

Таким чином вважає, що він правомірно придбав право власності на нерухоме майно.

Просив спонукати підприємство «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» виконати умови договору оренди виробничої бази по переробці конверторних шлаків по вул. Українській в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, загальною площею 669,7 кв. м, з наступним правом викупу згідно договору від 08.04.2014 року укладеного з ним; визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - зазначену виробничу базу.

Підприємство «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності, посилаючись на те, що ними дійсно було укладено договір оренди з наступним правом викупу від 08.04.2014 року з ОСОБА_1, однак останнім не було виконано всіх істотних умов договору, а саме не сплачено вартість майна визначену договором з урахуванням орендної плати, а лише сплачено суму оренди 60000 грн. за користування майном. До того ж, в порушення вимог договору орендарем здійснено самовільно ремонт із влаштуванням не від'ємних поліпшень без письмового дозволу орендодавця.

Просив визнати за ним право власності на нерухоме майно - виробничу базу по переробці конверторних шлаків по вул. Українській в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, загальною площею 669,7 кв. м.

У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від них надійшли заяви, в яких вони прохають розглянути справу у їх відсутність, позивач первісний позов підтримує, зустрічний позов не визнає, відповідач первісний позов не визнає, зустрічний позов підтримує.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Підприємством «Надія» ВОІ СОІУ було укладено договір оренди з наступним правом викупу від 08.04.2014 року з ОСОБА_1.

Однак ОСОБА_1 не було виконано всіх істотних умов договору, а саме не сплачено вартість майна визначену договором з урахуванням орендної плати, а лише сплачено суму оренди 60000 грн. за користування майном. До того ж, в порушення вимог п.п. 2 п. 7.1 договору орендарем здійснено самовільно ремонт із влаштуванням не від'ємних поліпшень без письмового дозволу орендодавця.

Таким чином, відповідно до ст. 778 ЦК України, якщо орендар без згоди орендодавця здійснив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Крім того, в день закінчення договору оренди орендар ОСОБА_1 передав орендоване майно орендодавцю підприємству «Надія» ВОІ СОІУ, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.08.2014 року. Таким чином згідно ст. 795 ЦК України договір оренди від 08.04.2014 р. припинив свою дію. У зв'язку з цим, суд вважає, що переважне право на купівлю майна ОСОБА_1 втратив остаточно із спливом граничного строку оплати визначеного договором - 12.08.2014 року. Крім того, у разі відчуження нерухомого майна, договір купівлі-продажу укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Окрім заперечення права власності позивачем за первісним позовом та самовільним ремонтом без дозволу на то власника виробничої бази підприємство «Надія» ВОІ СОІУ не може повноправно здійснювати права власника вільно володіти, користуватись та розпоряджатися своїм майном.

Згідно замовленого підприємством «Надія» ВОІ СОІУ в державному проектному інституті «Дніпродзержинськцивілпроект» (ліцензія АВ № 555766) технічного висновку І- №6/15 від 16.04.2015 року вбачається, що конструкції відповідають будівельним нормам та правилам, спеціалісти ДПІ «Дніпродзержинськцивілпроект» вважають можливим подальшу безпечну експлуатацію в конструктивному відношенні.

Відповідно до вимог діючого законодавства щодо користування земельними ділянками, зазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні підприємства «Надія» ВОІ СОІУ на підставі державного Акту на право постійного користування серія ДП № 701 від 06.12.2001 року, надана рішенням міської ради від 27.08.2004 року № 384-15/ХХІV, загальна площа 5,8435 га з цільовим призначенням - для будівництва виробничої бази по переробці конверторних шлаків.

Підприємство добросовісно та за цільовим призначенням користується вказаною територією та не має заборгованостей перед місцевим бюджетом.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює згідно з законом по своїй волі, не залежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

За таких обставин первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 316, 318, 319, 321, 322, 331, 1217, 1233 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до підприємства «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» про спонукання виконання зобов'язань по договору, визнання права власності відмовити.

Зустрічний позов підприємства «Надія» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за підприємством «Надія» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», ЄДРПОУ 30299063, право власності на нерухоме майно - виробничу базу по переробці конверторних шлаків по вул. Українській в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, загальною площею 669,7 кв. м, що складається з : А-3 - промисловий вузол дроблення конверторних шлаків, загальною площею 17,9 кв. м; Б-2 - побутова будівля, загальною площею 445, 5 кв. м; В-2 - сторожка, загальною площею 26,0 кв. м; Г-1 - склад, загальною площею 138,7 кв. м; Д-1 - вбиральня, загальною площею 16,0 кв. м; Е-1 - вбиральня, загальною площею 3,3 кв. м; Ж-1 - склад, загальною площею 22,3 кв. м; № 1 - ворота з хвірткою; № 2, №3 , № 4 - ворота; № 5, № 6, № 7 - огорожа; № 8 залізнична колія, № 9 - підпірна стіна.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги.

Суддя Дячков С. В.