Рішення

від 18.11.2015 по справі 172/204/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7638/15 Справа № 172/204/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порох К. Г. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про стягнення заборгованості по орендній платі, передачу земельної ділянки орендодавцю в належному стані та розірвання договору оренди землі , -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» (далі - ТОВ «Дніпроагропрогрес») про стягнення заборгованості по орендній платі, передачу земельної ділянки орендодавцю в належному стані та розірвання договору оренди землі, мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1300 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Зазначав, що 18 листопада 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на 10 років.

Вказував, що відповідно до підпункту 2 п.3 договору про внесення змін від 10 липня 2014 року до договору оренди землі від 18 листопада 2010 року відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 4,48% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки станом на 1 січня кожного року, визначеної відповідно до законодавства, не пізніше 20 листопада кожного року за який вноситься орендна плата.

Посилаючись на те, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2014 році та станом на 2015 рік відповідачем за користування в 2014 році його земельною ділянкою не сплачено жодних грошових коштів, з кінця 2013 року земельна ділянка не обробляється, засмічена, заросла бур'яном, а тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Дніпроагропрогрес» на його користь заборгованість по виплаті орендної плати за 2014 рік в розмірі 5.269 грн. 45 коп.; пеню за несвоєчасну виплату орендної плати в розмірі 326 грн.67 коп.; втрачену вигоду за 2015 рік в розмірі 65.891 грн.88 коп.; земельну ділянку привести в придатний стан згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки та передати її власнику; розірвати договір оренди земельної ділянки.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Дніпроагропрогрес», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2006 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 6.1300 га, розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.16).

18 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагропрогрес» було укладено договір оренди землі строком на 10 років (а.с.10-13).

20 листопада 2012 року та 10 липня 2014 року були укладені договори про внесення змін до договору оренди від 18 листопада 201 року (а.с.14,14).

Згідно зазначених договорів орендна плата виплачуться орендарем до 20 грудня кожного року наступного за роком користування земельною ділянкою на протязі дії договору оренди.

Виплата орендної плати оформляється письмово.

Відповідно до підпункту 2 п.3 договору про внесення змін від 10 липня 2014 року до договору оренди землі від 18 листопада 2010 року ТОВ «Дніпроагропрогрес» зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 4,48% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки станом на 1 січня кожного року, за який нараховується орендна плата, що відповідає 6.199 грн.45 коп. за 2014 рік.

До розміру орендної плати включена сума, яка дорівнює розміру податку на доходи орендодавця, який він повинен сплатити до бюджету згідно з чинним законодавством (а.с.15).

Також договором оренди землі від 08 листопада 2010 року, з наступними договорами про внесення змін до даного договору, передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Спірна земельна ділянка передана ТОВ «Дніпроагропрогрес» за актом приймання-передачі земельної ділянки від 18 листопада 2010 року (а.с.21).

Договір оренди зареєстрований в у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області 20 липня 2011 року за номером 12207888400088.

Статтею 14 ч.1 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладення договору, визначено, що договір оренди укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

У відповідності до ст.398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також, на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у лютому 2015 року звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ «Дніпроагропрогрес» на його користь заборгованості по виплаті орендної плати за 2014 рік, пені за несвоєчасне внесення орендної плати, втраченої вигоди за 2015 рік, приведення земельної ділянки в придатний стан передання її власнику та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з кінця 2013 року та по теперішній час земельну ділянку ОСОБА_2 не обробляє і не використовує для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка знаходиться у занедбаному стані, заросла бур'янами, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 01 вересня 2014року, та відповідач будь-яких доказів на спростування даних доводів суду не надав.

Колегія суддів не може у повній мірі погодитись з таким висновками.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Згідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12 і відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання укладеного сторонами договору оренди землі, оскільки відсутні зі сторони відповідача істотні порушення умов договору, як і факти того, що орендна плата не сплачується систематично.

Інших підстав для розірвання договору оренди землі позивач не заявляв, а також і не надавав будь-яких інших доказів, які свідчили про істотне порушення умов договору відповідачем.

Щодо посилання позивача на невиконання відповідачем п.9.4 договору оренди, як на підставу його розірвання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, такими, що не можуть бути підставою для розірвання договору оренди згідно ч.2 ст.651 ЦК України , оскільки наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 01 вересня 2014 року не може використовуватися як доказ, оскільки складений неналежним чином.

Отже, підстави для задоволення позову в частині приведення земельної ділянки в придатний стан, передання її власнику та розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.

Вимоги про стягнення з відповідача втраченої вигоди за 2015 рік також задоволенню не підлягають, оскільки згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 вказаної статті зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв'язку між порушенням права й збитками. При цьому розмір заподіяних збитків доводить позивач.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам. Неодержаний дохід це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, що створили ці комісії.

Крім того, позивач у лютому 2015 року вимагає стягнути втрачену вигоду за 2015 рік.

Враховуючи викладене вище та виходячи з того, що позивачем не доведено розмір збитків у передбаченому законодавством порядку, а систематична несплата орендної плати відсутня тому, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення втраченої вигоди за 2015 рік, приведення земельної ділянки в придатний стан, передання її власнику та розірвання договору оренди земельної ділянки та відмови у задоволенні позову в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права та матеріалам справи, тому його слід залишити без змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» задовольнити частково.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» втраченої вигоди за 2015 рік в розмірі 6.58 1 грн.88 коп., розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 листопада 2010 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №12207888400088 від 20 липня 2011 року і укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» та зобов'язання відповідача орендовану земельну ділянку привести в стан придатний для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передати її власнику скасувати і в цій частині позову ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.