Рішення

від 12.11.2015 по справі 387/1004/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2665/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Категорія - спори, що виникають із земельних правовідносин

Доповідач Сукач Т. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Сукач Т.О.

суддів - Бубличенко В.П.

Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, за апеляційною скаргою селянського фермерського господарства ОСОБА_4 на заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року і

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до селянського фермерського господарства ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову посилався на те, що згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 17 червня 2008 року він є власником земельної ділянки площею 5,66 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Братолюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Ця земельна ділянка на підставі договору оренди, який зареєстрований у Добровеличківському відділі земельних ресурсів 15.12.2008 року за № 040836900057, перебуває в оренді у СФГ ОСОБА_4. Відповідно до п.9 договору за оренду земельної ділянки відповідач зобов'язувався виплачувати орендну плату в розмірі 3 % від грошової оцінки землі у строк з 1 липня до 31 грудня кожного року. З 2014 року відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою не виплачує у зв'язку з чим на час звернення до суду має заборгованість з орендної плати за 2014-2015 роки в сумі 4 767 грн. (2 3 83,5 грн. х 2 роки), що свідчить про систематичне порушення відповідачем умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

Посилаючись на зазначені обставини, просив задовольнити його вимоги.

Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року позов задоволено частково. Суд розірвав договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 і СФГ ОСОБА_4, зареєстрований у Добровеличківському відділі ДПЦДЗК 15.12.2008 року за № 040836900057 .

З СФГ ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто орендну плату за 2014 рік в сумі 2383 грн. 50 коп.

Зобов'язано СФГ повернути позивачу земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 5,66 га, яка розташована на території Братолюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, в стані, придатному для цільового використання .

У задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за 2015 рік позивачу відмовлено .

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2015 року заяву СФГ ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті справи. Зокрема зазначає, що вини СФГ у неотриманні позивачем орендної плати немає, оскільки позивач не з'явився для отримання орендної пати за 2014 рік. Орендна плата за 2014-2015 роки була направлена позивачу поштовим переказом, однак він із незрозумілих причин відмовився його отримувати.

ОСОБА_3 рішення суду не оскаржив.

Заслухавши доповідача, пояснення представника СФГ ОСОБА_4, ОСОБА_5, який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених статтю 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_3 і СФГ ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,66 га, що належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, виданого Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 17 червня 2008 року. Термін дії договору оренди становить 10 років. Договір зареєстровано у Добровеличківському відділі ДПЦДЗК 15.12.2008 року за № 040836900057 (а.с.12,13).

У п.п.9,11 договору сторони погодили, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 383 грн. 50 коп. Орендна плата вноситься у строки з 01 липня по 31 грудня. Згідно п. 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (а.с.12-13).

Задовольняючи позов про розірвання договору оренди землі, суд виходив з того, що невиконання відповідачем обов'язку щодо виплати позивачеві орендної плати у розмірі та строк, визначений договором оренди землі, є підставою для припинення вказаного правочину шляхом його розірвання за рішенням суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умов договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Позивач стверджував, що до 2014 року відповідач належним чином виконував зобов'язання щодо сплати орендної плати, а порушення допустив за 2014 і 2015 роки.

Встановивши, що на час пред'явлення позову та розгляду справи по суті строк виплати орендної плати, що визначений у п. 9, укладеного між сторонами договору оренди землі, не закінчився, суд дійшов правильного висновку про відсутність порушень умов договору відповідачем у 2015 році і обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення орендної плати за 2015 рік.

Судом з'ясовано, проти чого не заперечував відповідач, що орендна плата позивачу за використання його земельної ділянки у 2014 році виплачена не була.

При цьому суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що орендна плата не була виплачена, оскільки позивач не з'явився за її отриманням.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У порушення цих вимог закону відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання по виплаті орендної плати позивачу за 2014 рік.

Показаннями свідків не може підтверджуватися факт заборгованості по орендній платі чи її розмір або ж відсутності заборгованості, такі докази не відповідають вимогам допустимості (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду про стягнення з відповідача орендної плати за 2014 рік в межах пред'явлених позовних вимог у сумі 2383 гривні 50 копійок.

Проте невиплата орендної плати за один лише 2014 рік не дає підстави для висновку, що відповідач систематично, як це передбачено п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, не сплачує орендну плату, а отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди є неправильним.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині розірвання договору оренди землі і ухвалення в цій части ні нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача.

Згідно положень ч.5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь СФГ ОСОБА_4 підлягає стягненню 267 грн. 96 коп. судових витрат.

Керуючись ст.ст.209,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині стягнення орендної плати за 2014 рік залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь селянського фермерського господарства ОСОБА_4 267 грн. 96 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді