Рішення

від 17.06.2010 по справі 2-649/2010

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вугледарський міський суд Донецької області

м. Вугледар, вул. Трифонова, 22, 85670, (06273) 6-44-66

м. Вугледар 17 червня 2010 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства В«Шахтоуправління В«Південнодонбаське № 1В» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров'я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в умовах шкідливих факторів та в підземних умовах він пропрацював з 1979 року по 1990 рік. При виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування професійного захворювання отримав професійне захворювання: „поперековий остеохондроз з вираженим веретеброгеним та м’язово-тонічним синдромомВ» , в наслідок чого 11.01.1990 року висновком Обласної медично-соціальної експертної комісії № 14 м.Донецьк була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 80 %. Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства В«Шахтоуправління В«Південнодонбаське № 1В» моральну шкоду у сумі 80 000 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі та підтвердив позовні вимоги та їх обґрунтування.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивач знав в яких умовах він повинен був працювати, добровільно йшов на це, а також, що підприємство не має фінансової можливості відшкодувати спричинену шкоду.

З’ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач працюючи на підприємстві шахта «Південнодонбаська № 1» отримав професійне захворювання: „поперековий остеохондроз з вираженим веретеброгеним та м’язово-тонічним синдромомВ» . Висновком Медико- соціальної експертної комісії м. Донецька від 11.01.1990 року позивачу вперше встановлено 80 % втрати стійкої втрати працездатності. Висновком Медико-соціальної експертної комісії м. Донецька від 09.01.2002 року позивачу встановлено 80 % втрати стійкої втрати працездатності.

(а.с. 7-9)

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" зазначено, „...що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків".

У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так як позивач відчуває моральні страждання з дня настання нещасного випадку по теперішній час, суд вважає, що правовідносини, які стосуються відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження здоров’я, є триваючими, та на них розповсюджується дія ЦК України (в редакції 1963р).

У відповідності до положень ст..83 ЦК України (1963р) позовна давність не розповсюджується на вимоги, які походять з порушення особистих немайнових прав.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в тому числі сезонному, тимчасовому працівникові, членові кооперативу, об'єднання кооперативів, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства, а також особі, залученій до праці на підприємстві, в установі,організації, або тій, яка працювала за трудовим договором із фізичною особою), відшкодовують організація або громадянин, з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.

У відповідності до п.1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»(надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472, власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.

Згідно п. 11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду.

З огляду на зазначене вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» яка спричинена наслідками виробничої травми та по якому висновком ВТЕК йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності на 80%, суд вважає обґрунтованими.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоров’я, викликаного виробничою травмою позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок трудового каліцтва та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, дотримуючись принципів домірності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 25 000 гривень.

У відповідності з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача (відповідачів) в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст.81 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 5 (п’ять) грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України В«Про державне митоВ» суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» судовий збір в сумі 2 (дві) гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст.83 ЦК України (1963 р.), «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472 , ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства В«Шахтоуправління В«Південнодонбаське № 1В» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 25 000 (двадцять п’ять тисяч)грн.

Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління В«Південнодонбаське № 1В» на користь держави судові витрати у розмірі судового збору в сумі 2 (дві) грн.. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 5 (п’ять) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Вугледарського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Вугледарського

міського суду ОСОБА_3