Рішення

від 15.09.2015 по справі 450/1489/15-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1489/15-ц Провадження № 2/450/1301/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -ОСОБА_1. при секретарі -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_4 в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельну для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7291 га, кадастровий номер 4623684200:10:000:0039, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0692 га, кадастровий номер 4623684200:11:000:0031, з цільовим призначенням, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.06.2014 року померла її мати ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія 1–СГ № 351492, виданим Містківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, 04.06.2014 року.

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу, якої увійшли земельна ділянка площею 2,7291 га, кадастровий номер 4623684200:10:000:0039, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258091; та земельна ділянка площею 1,0692 га, кадастровий номер 4623684200:11:000:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належало спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258092.

Своїм майном на випадок смерті мати не розпорядилася. До кола спадкоємців першої черги спадкування після смерті матері увійшли лише її діти: вона з відповідачем.

Позивачка вказує, що на момент смерті спадкодавця, вона постійно проживала разом із нею здійснювала догляд, а в подальшому організовувала поховання, що підтверджується довідкою № 252 від 27.05.2015 року виданою виконавчим комітетом Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Про свою відмову від права на спадкування у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України позивач не заявляла і від свого права на спадкування не відмовлялася. Таким чином, зважаючи на постійне проживання із спадкодавцем на момент її смерті, позивач вважає, що вона фактично прийняла спадщину та набула право власності на спадкове майно після смерті матері.

ЇЇ брат відповідач у справі ОСОБА_4, який також являється спадкоємцем першої черги, з спадкодавцем на час її смерті не проживав, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у строк встановлений ст. 1270 ЦК України не звертався.

При цьому позивач вказує, що право власності спадкодавця на земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258091 та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258092, однак оригінали таких було втрачено, що унеможливлює реалізацію її права на спадкування в загальному порядку через нотаріальну контору.

У судове засідання позивач не з’явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання відповідач не з’явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, в якій він вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заяви про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2014 року померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія 1–СГ № 351492, виданим Містківською сільською радою ради Пустомитівського району Львівської області, 04.06.2014 року.

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу, якої увійшли земельна ділянка площею 2,7291 га, кадастровий номер 4623684200:10:000:0039, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258091 та земельна ділянка площею 1,0692 га, кадастровий номер 4623684200:11:000:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належало спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258092.

Факт родинних відносин позивача з спадкодавцем підтверджено свідоцтвом про народження серія ВЄ № 540077 від 02.10.1951 року та копією паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 09.10.1971 року.

На момент смерті спадкодавця, позивачка постійно проживала разом із нею за адресою вул. Зелена, 12 с. Містки Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується відомостями, вказаними у паспортному документі та довідкою №720 від 20.10.2014 року, виданою виконавчим комітетом Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. У шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України із заявою про відмову від свого права на спадкування до нотаріальної контори позивачка не зверталася.

Брат позивачки, а відповідач у справі ОСОБА_4, який також являється спадкоємцем першої черги, на спадкове майно не претендує, про що свідчить подана ним заява про визнання позову.

У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З наведеного випливає висновок про те, що зважаючи на постійне проживання із спадкодавцем на момент смерті, позивач фактично прийняла спадщину та набула право власності на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_5

Право власності ОСОБА_5 на земельні ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258091 та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258092, однак оригінали таких було втрачено, що унеможливлює реалізацію права позивача на спадкування через нотаріальну контору.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, що зокрема підтверджено їх збереженою копією, проте були втрачені, та не можуть бути відновлені у встановленому законодавством порядку, позивач змушений звертатися із цим позовом в порядку ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлено зокрема у разі втрати правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Аналогічна позиція викладена також у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, враховуючи безумовне визнання позову відповідачем, та те, що позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем на момент її смерті, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, фактично набула право власності на спадкове майно, позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 197, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника подарків НОМЕР_1, в порядку спадкування за ОСОБА_5, яка померла 04.06.2014 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7291 га, кадастровий номер 4623684200:10:000:0039, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належала ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258091.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника подарків НОМЕР_1, в порядку спадкування за ОСОБА_5, яка померла 04.06.2014 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0692 га, кадастровий номер 4623684200:11:000:0031, з цільовим призначенням, яка знаходиться на території Містківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за межами населеного пункту, що належала ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 258092.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_1