16/2352-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"14" червня 2006 р. Справа №16/2352-А
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі м. Славута
до Приватно-орендного підприємства "Перемога", с. Кутки, Славутського району
про стягнення 11067,85 грн. заборгованості по внесках.
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Приступа Д.І.
Представники сторін:
від позивача: - Красномовець Р.М. - за довіреністю № 891/07 від 10.03.2006 р.
від відповідача: - не з'явився
Ухвалою господарського суду області від 05.05.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 23.05.2006 р. Ухвалою суду від 12.05.2006 р. судовий розгляд справи призначено на 14.06.2006 р. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідні ухвали сторонам надіслані та ними отримані, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення від 15 та 16.05.2006 р.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить стягнути з ПОП „Перемога", с. Кутки, Славутського району на користь управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута, м. Славута 11 067,85 грн. заборгованості по відшкодуванню на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, яка утворилась станом на 01.04.2005 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Повідомлений належним чином відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, причини неявки не повідомив, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості не надав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Приватно-орендне підприємство „Перемога”, с. Кутки, Славутського району, зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка облстатуправління № 1135) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута, м. Славута як платник відповідних внесків.
Станом на 01.04.2005 р. у відповідача утворилась заборгованість по фактичним витратам Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали (працюють) на підприємстві відповідача на роботах із шкідливими та важкими умовами праці в розмірі 11 067,85 грн., в тому числі станом на 15.03.2000 року в сумі 2 118,00 грн. та заборгованість за червень 2005 р. –січень 2006 р. в сумі 8 949,85 грн.
Суму заборгованості підтверджено направленим відповідачу відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розрахунком про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій та картками особового рахунку платника.
Оскільки заборгованість по пільгових пенсіях в розмірі 11 067,85 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачено, позивачем подано позов до суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
З норм ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вбачається, що порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, зберігається і після втрати чинності з врахуванням вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Крім того, передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.
У відповідності до п.п. 6.1, 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві Юстиції №64/8663 від 16.01.2004 р.) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірах 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у визначеному законом порядку направлено відповідачу розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.
Тому, позовні вимоги в частині 8 949,85 грн. боргу, який виник станом на 01.04.2005 року, за період червень 2005 р. –січень 2006 р., обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (який діяв на час виникнення та існування спірних правовідносин - витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2 118,00 грн. які були понесені управлінням Пенсійного фонду станом на 15.03.2000 року), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
Відповідно ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91р. в редакції, що діяла до 15.03.03р., підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів „б”-„з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону, в розмірі 100%.
До 01.04.01 р. стягнення заборгованості по пенсіях, призначених на пільгових умовах, здійснювалося на підставі Декрету Кабінету міністрів України „Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів” від 21.01.93р. №8-93, ст.1 якого вказувала, що зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.
Однак, з прийняттям Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р. вказаний Декрет втратив чинність, а сплата вказаних страхових внесків до вступу в силу Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 01.01.04р. регулювалося Законом України №2181 від 21.12.00р., що вступив в дію з 1 квітня 2001 року.
Згідно преамбули вказаного Закону, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пункт 1.2 ст. 1 даного Закону встановлює що, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п. п. 15.1.1, 15.1.2. ст. 15 даного Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 118,00 грн., яка виникла в нього станом на 15.03.2000 року лише в 2006 р., тобто після спливу передбаченого Законом № 2181 від 21.12.2000 р. строку, позовні вимоги в частині стягнення 2 118,00грн. задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені безпідставно, у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом до суду, тому в їх задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду в Славутському районі та м. Славута, м. Славута до Приватно-орендного підприємства „Перемога” с. Кутки, Славутського району про стягнення 11 067,85 грн. заборгованості по пільговим пенсіям задовольнити частково.
Стягнути з Приватно-орендного підприємства „Перемога” (с. Кутки, Славутського району р/р 26003301260843 в філії “Славутське відділення “Промінвестбанку”, МФО 315472, код ЄДРПОУ 30801170) на користь управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута (м. Славута, вул. Дзержинського, 2, р/р 25607302122 в Славутському відділенні Ощадбанку №2906, МФО 315784, код ЄДРПОУ 14149763) 8 949,85 грн. (вісім тисяч триста дев'ятсот сорок дев'ять гривень 85 коп.) заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій.
В решті позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 5360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Магера В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні