Рішення

від 18.11.2015 по справі 521/6480/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/6480/15-ц

Провадження №2/521/3521/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс» про визнання договору недійсним на момент укладення та застосування реституції, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2015 року до Малиновського районного суду міста Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ «Астрафінанс», ТОВ « Астра- Фінанс» , за участю третьої особи ТДВ «Страхова компанія «Традо» про визнання договору недійсним на момент укладення та застосування реституції, уточнивши який просить визнати недійсним договір № 021213 від 08.01.2014 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю « Астрафінанс», стягнути з ТОВ «Астрафінанс» на її користь грошові кошти в розмірі - 12850,00 гривень як незаконно отримані за наслідками укладення договору від 08.01.2014 року за № 021213. Свій позов обґрунтовує тим, що 08.01.2014 року між нею та ТОВ «Астра-Фінанс» був укладений договір № 021213 про надання консультаційних послуг, та цього ж дня позивачем сплачено вартість таких послугу сумі 12850 гривень. Предметом вказаного договору є подальше оформлення з ТОВ «Астра- Фінанс» договору № 021213 від 08.01.2014 року для отримання грошових коштів по програмі «дВТБ-гроші». Позивач також вказувала що її зобов'язали обов'язково застрахувати своє життя, якщо вона хоче отримати позику, тому 08.01.2014 року вона уклала з ТДВ «СК «Традо» договір добровільного страхування від нещасних випадків № 003621 та сплатила страховий платіж в сумі 10500 гривень. Одночасно 08.01.2014 року між позивачем та ТОВ «Астра-Фінанс» був укладений договір № 021213, предметом якого є вчинення певних дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики у розмірі 350000 гривень, зазначеної у додатку № 1 цього договору, на умовах діяльності «дВТБ-гроші». До теперішнього часу позивач позику не отримала, хоча з метою отримання безвідсоткової позики перерахувала ТОВ «Астрафінанс» грошові кошти у розмірі 12850 гривень, ТОВ «Астра-Фінанс» - 3414 гривень 44 копійки, ТДВ «Страхова компанія «Традо» - 10500 гривень.

Позивачка вказує, що 26.05.2014 року вона зверталася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Астра-Фінанс», ТДВ «СК «Традо» про визнання договору недійсним на момент укладення та застосування реституції. Заочним рішення Малиновського районного суду міста Одеси її позовні вимоги задоволено частково. Визнано договір № 021213 від 08.01.2014 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-Фінанс» - недійсним. Стягнуто з ТОВ «Астра-Фінанс» на її користь 3414 гривень 44 копійок. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2015 року заочне рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ «СК «Традо» - скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано недійсним договір від 08 січня 2014 року № 003621 укладений між позивачкою та ТДВ «СК»Традо», стягнуто з ТОВ «СК «Традо» на користь ОСОБА_1 - 10500 гривень. Звертаючись з даним позовом до суду позивачка вказує, що при першому зверненні до суду не ставила питання про визнання недійсним договору від 08 січня 2014 року укладеним між нею та ТОВ «Астрафінанс» в особі продавця - консультанта ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності № 11 від 01.01.2014 року, відповідно до пункту 1 якого, предметом цього Договору є надання Виконавця за завданням Замовника консультаційних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі ТОВ «Астра- Фінанс». Предметом угоди є - оформити Договір № 021213 від 08.01.2014 року та додатки до нього між Замовником та ТОВ «Астра- Фінанс». На виконання вищевказаних умов договору позивач здійснила оплату послуг відповідача у розмірі - 12850 гривень, що підтверджується квитанцією. Позивачка вважає, що оскаржу вальний нею у даному судовому процесі договір також як інші договори, які вона оскаржувала в інших судових процесах, укладений під впливом обману та зі застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема вважає, що вона отримала не чітку, неправдиву інформацію стосовно цього Договору. Діяльність відповідача є забороненою та підпадає під дію ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача, забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

В судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'являлись, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, з наступних підстав.

Згідно до п.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

08.01.2014 року між ОСОБА_1 - Замовником, та ТОВ «Астрафінанс» - відповідачем по справі, код ЄДРПОУ 38630891, - виконавцем, в особі ОСОБА_2, був укладений договір № 021213, предметом якого згідно п. 1.1 є зобов'язання виконавця за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість плати за надання послуг виконавця погоджена сторонами та складає 12850 грн., яка сплачується замовником через банківські установи на поточний рахунок виконавця протягом одного банківського дня з моменту укладення даного договору. На виконання умов цього договору позивач сплатила 08.01.2014 року на відповідний рахунок ТОВ «Астрафінанс» 12850 грн., про що свідчить квитанція № 5044.15.1 від 08.01.2014 року.

Також, 08.01.2014 року між позивачем та відповідачем по справі ТОВ «Астра-Фінанс», код ЄДРПОУ 37999886, укладений договір № 021213, з додатками № 1 та № 2 про надання безвідсоткової позики в розмірі 350000 грн. на умовах діяльності програми «дВТБ-гроші». На виконання п. 1.1 цього договору позивач 08.01.2014 року сплатила на відповідний рахунок відповідача ТОВ «Астра-Фінанс» загальний платіж в розмірі 3414,44 грн., що підтверджується квитанціями № 4766.34.1 від 03.02.2014 року на суму 1470 грн. та № 4766.34.3 від 18.04.2014 року на суму 1944,44 гривень. Крім того, 08.01.2014 року між позивачем та з ТДВ «СК» Традо» був укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків № 003621, на виконання якого позивач оплатила останньому суму в розмірі 10500 грн. (квитанція № 5044.14.2 від 08.01.2014 року).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст.ст. 901-905 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) за завданням другої сторони (замовника) зобов'язується надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін.

Проте ні вид послуг, ні строк її виконання в договорі між сторонами не визначені.

Фактично відповідач виступив посередником у наданні позивачу позики за рахунок третіх осіб, коло та згода яких не була визначена на день укладення договору.

Відповідно до ст.203 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочинів або замовчує їх існування. Під такими обставинами розуміється таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення, і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

За положеннями ч. 1 п. 7, ч. 3, ч. 6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний ОСОБА_3 встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», виконавці послуг не повинні включати у договорі із споживачем умови, що суперечать принципу добросовісності, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та спонукати споживача на укладення правочину на який в іншому випадку він не погодився б.

Судом встановлено, що 26.05.2014 року позивачка зверталася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Астра-Фінанс», ТДВ «СК «Традо» про визнання договору недійсним на момент укладення та застосування реституції. Заочним рішення Малиновського районного суду міста Одеси її позовні вимоги задоволено частково. Визнано договір № 021213 від 08.01.2014 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-Фінанс» - недійсним. Стягнуто з ТОВ «Астра-Фінанс» на її користь 3414 гривень 44 копійок. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2015 року заочне рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ «СК «Традо» - скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано недійсним договір від 08 січня 2014 року № 003621 укладений між позивачкою та ТДВ «СК»Традо», стягнуто з ТОВ «СК «Традо» на користь ОСОБА_1 - 10500 гривень.

Звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 вказує, що при першому зверненні до суду не ставила питання про визнання недійсним договору від 08 січня 2014 року укладеним між нею та ТОВ «Астрафінанс» в особі продавця - консультанта ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності № 11 від 01.01.2014 року, відповідно до пункту 1 якого, предметом цього Договору є надання Виконавця за завданням Замовника консультаційних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі ТОВ «Астра- Фінанс». Предметом угоди було оформлення Договору № 021213 від 08.01.2014 року та додатків до нього між нею як «Замовником» та ТОВ « Астра- Фінанс». На виконання вищевказаних умов договору позивач здійснила оплату послуг відповідача у розмірі - 12850 гривень, що підтверджується квитанцією. Позивачка вважає, що оскаржу вальний нею у даному судовому процесі договір також як інші договори, які вона оскаржувала в інших судових процесах, укладений під впливом обману та зі застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема вважає, що вона отримала не чітку, неправдиву інформацію стосовно цього Договору. Діяльність відповідача є забороненою та підпадає під дію ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача, забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Суд погоджується з даною правовою позицією ОСОБА_1 з огляду на наступне. При розгляді першого позову ОСОБА_3 судами встановлено, що за умовами укладеного між позивачкою та ТОВ «Астра-Фінанс» договору, товариство здійснює діяльність, яка визначена зазначеними нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», тобто надає фінансові послуги, хоча, як встановлено з вищевикладеного, відповідач не є фінансовою установою, не має відповідної ліцензії та такий вид діяльності відповідача не передбачений згідно відомостей, внесених в ЄДРПОУ. Таким чином при укладенні оскаржу вального в даному судовому процесі договорі, сторона, яка повинна надавати послуги, тобто відповідач поданій справі не міг не знати, що ТОВ «Астра-Фінанс» не є фінансовою установою, а тому за законом позбавлено можливості надати фінансові послуги позивачці, з чого випливає, що мало місце укладення правочину під впливом оману з боку сторони, яка зобов'язалася надати консультаційні послуги.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позову ОСОБА_1 поданого 26.05.2014 року встановлено, що саме не дотримання вимог закону, зокрема, щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності, в силу ст. 203 ЦК України є обов'язковою умовою, недодержання якої в порядку ч.1 ст.227 ЦК України є підставою його недійсності. Суди констатували, що за змістом укладений між сторонами договір не містить конкретного визначення предмету товару, на набуття у власність якого укладено договір та умови його набуття. Договором прописані чіткі обов'язки позивача, як споживача послуги, тоді як надання самої послуги про товар вартістю 350000 грн. обумовлене лише власним розсудом відповідача, як виконавця послуг, про що до відома замовника послуги не доведено ні до укладення договору, ні при його підписанні. Зазначені обставини підтверджуються змістом укладеного договору.

За загальними правилами, визначеними ст.203 ЦК України, щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти низці умов: а саме умовам дійсності правочинів. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 215 ЦК України передбачено право сторони на визнання правочину недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Вчинення правочину під впливом обману передбачено ст.203 ЦК України як підставу визнання такого правочину недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, то такий правочин визнається судом недійсним.

Правочин має бути реально спрямований на виникнення обумовлених ним правових наслідків, тобто необхідною умовою є єдність волі і волевиявлення. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків. Крім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або замовчує їх існування, бо знання яких може перешкодити здійсненню правочину.

Суд вважає, що позивачеві відповідачем на майбутнє запропоновано надання послуги на придбання конкретно не визначеного товару, на умовах, викладених у нечіткий та незрозумілий спосіб, без надання доступної інформації, необхідної для здійснення замовником свідомого вибору при укладенні договору.

Одночасно, суд звертає увагу, що договір з ТОВ «Астрафінанс» має однаковий номер з договором ТОВ «Астра-Фінанс», які були підписані в один і той же день, однією фізичною особою від імені однойменних підприємств, із зазначенням однієї і тієї ж юридичної адреси вказаних підприємств.

Основним майновим наслідком визнання правочину недійсним є двостороння реституція про застосування якої на підставі ст.216 ЦК України просить позивач, а саме повернення йому грошових коштів.

У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна з сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що позивачем на виконання недійсного договору № 021213 від 08.01.2014 року було сплачено на рахунок відповідача ТОВ «Астрафінанс» загальний платіж в розмірі 12850,00 гривень, то грошові кошти у зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Астрафінанс» на користь позивачки .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 15, 57-60, 62, 64, 195, 196, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати договір від 08.01.2014 року № 021213, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс», код ЄДРПОУ: 38630891 - недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс», код ЄДРПОУ: 38630891 на користь ОСОБА_1 грошові кошті у розмірі - 12850,00 гривень (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, як незаконно отримані за наслідками укладення Договору від 08.01.2014 року № 021213.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс», код ЄДРПОУ: 38630891 на користь держави 487 (чотириста вісім десять сім) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який постановив його, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку на протязі десяти днів.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Головуючий: