Рішення

від 13.11.2015 по справі 607/9386/15-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2015 Справа №607/9386/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відділ освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області 16 908 грн. 48 коп. матеріальної шкоди, 600 грн. 00 коп., оплачених за послуги експерта з оцінки майна, 2 446 грн. 60 коп. додатково затрачених коштів на ремонт автобуса, та 243 грн. 60 коп. сплаченого ними судового збору при зверненні із позовом в суд.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву із клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, і не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив

02 листопада 2012 року близько 11 год. 00 хв., водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті автодороги обхід м. Тернопіль - автодороги Броди-Тернопіль, рухаючись по головній дорозі, був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, здійснив обгін на перехресті з виїздом на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Іван», д.н.з. НОМЕР_2, з увімкненим ближнім світлом фар, який супроводжувався автомобілем ДАІ, д.н.з. 0152, із увімкненими маячками синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, які рухались по другорядній дорозі, після чого зіткнувся із транспортним засобом марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який зупинився на зустрічній відносно руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 смузі руху та надавав перевагу в русі автомобілю ДАІ та супроводжуваному ним транспортному засобу, що призвело до пошкодження автомобілів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб марки «Іван», д.н.з. НОМЕР_2, що належить Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане 10.07.2012 р. 1 ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопільській області).

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок порушення останнім вимог пп. 2.3б, 14.6а, 12.1, 3.2 Правил дорожнього руху України та закрито провадження у справі у зв»язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, є ОСОБА_2.

Як вбачається із звіту «Про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автобуса І-VAN А07А1-10, реєстраційний номер НОМЕР_2, проведеного ПП «Автоексперт», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП становить 16 908,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, суд вважає, що слід стягнути із ОСОБА_2 на користь Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області 16 908 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 48 коп. завданої матеріальної шкоди. Щодо вимоги позивача про стягнення додаткових коштів, затрачених на ремонт автобуса у розмірі 2 446,60 грн. згідно акту виконаних робіт №3А-0002622 від 29 листопада 2012 року, суд вважає, що вони не підлягають до задоволення, оскільки повинні бути включені до загальної суми заподіяного відповідачем матеріального збитку.

Крім того, на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в користь Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення №4035 від 12.11.2012 р., позивачем оплачено за послуги експерта з оцінки майна 600 грн. 00 коп.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р.№ 6 з відповідними змінами, при стягненні на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд вирішує питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Таким чином, слід зобов"язати позивача повернути відповідачу замінені деталі автобуса, які були пошкоджені при ДТП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 256 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (прож.: АДРЕСА_1) на користь Відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області (м. Зборів вул. Б.Хмельницького, 41 Тернопільської області, р/р 35428201009361 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 02145978) 16 908 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 48 коп. матеріальної шкоди, 600 (шістсот) грн. 00 коп., оплачених за послуги експерта з оцінки майна та 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого ними судового збору при зверненні із позовом в суд.

Зобов»язати позивача Відділ освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області повернути ОСОБА_2 замінені деталі автобуса І-VAN А07А1-10, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкоджені внаслідок ДТП.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан