Постанова

від 10.11.2015 по справі 922/1979/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 922/1979/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року (про розгляд кредиторських вимог ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) у справі господарського суду№ 922/1979/15 Харківської області за заявоюГолови ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" Бреуса Р.А. пропорушення справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" ліквідаторБреус Р.А. у судовому засіданні взяли участь представники :

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області:Обертович М.Г. (довіреність №1599/8/20-30-10-18 від 10.09.2015 року), Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес": Бреус Р.А., голова ліквідаційної комісії.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" (далі - боржника) Бреуса Р.А. про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 2 - 3).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 135 - 136).

Постановою господарського суду Харківської області від 28.04.2015 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Бреуса Р.А., повідомлення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 29.04.2015 року (том 1, а.с. 159 - 163, 164).

18.05.2015 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої є ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернулася до господарського суду зі заявою про визнання її кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 494, 80 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 року (вх. №19972) (том 3, а.с. 5 - 16).

27.05.2015 року до господарського суду надійшло клопотання ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання її кредиторських вимог до боржника за Актом № 2170/20-30-22-02/35887488 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання підприємством-боржником вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2015 року (вх. №21738) на суму 686 797 105 грн., донарахованих контролюючим органом (том 3, а.с. 17 - 64).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року (суддя Швидкін А.О.) відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова (вх. №19972 від 18.05.2015 року) про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 494, 80 грн., відхилено грошові вимоги податкової інспекції до боржника на суму 1 494, 80 грн. в повному обсязі, у задоволенні клопотання ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 686 797 105 грн. відмовлено (том 3, а.с. 67 - 71) .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 179 940 919 грн., в тому числі з вимогами Приватного підприємства "Гирон-777" на суму 5 000 грн. (четверта черга) та 1 218 грн. судового збору (перша черга); ПрАТ "Ді Ем Ді" на суму 20 000 грн. (четверта черга) та 1 218 грн. судового збору (перша черга); ТОВ "КУА Траст Центр" на суму 179 912 265 грн. та 1 218 грн. судового збору (перша черга); ухвалено, що кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі (том 1, а.с. 253 - 255).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута як юридичну особу, провадження у справі припинено, вимоги, незадоволені за недостатністю майна, ухвалено вважати погашеними, зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (том 1, а.с. 256 - 258).

Не погоджуючись з результатом розгляду її кредиторських вимог відповідно до ухвали від 17.06.2015 року, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - скаржник) звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу про відмову у визнанні її вимог, задовольнити заяву податкової інспекції про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 494, 80 грн. та задовольнити її клопотання про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 686 797 105 грн., мотивуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції доказів, наданих контролюючим органом на підтвердження спірних грошових вимог до боржника-платника податків.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу податкової інспекції залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року про розгляд заяви ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з кредиторськими вимогами до боржника - залишено без змін (том 3, а.с. 200 - 207).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 19.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.06.2015 року про розгляд кредиторських вимог податкової інспекції до боржника, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 19 1 , 20, 78, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) . Контролюючий орган доводить помилковість висновків судів про відмову у задоволенні його грошових вимог до боржника на суму 1 494, 80 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 року та на суму 686 797 105 грн., з яких 549 437 276 грн. основного боргу та 137 359 829 грн. фінансових санкцій, донарахованих боржнику-платнику податків за результатами проведеної щодо нього податкової перевірки у травні 2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 19.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.06.2015 року про розгляд кредиторських вимог податкової інспекції до боржника на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - Обертовича М.Г. та ліквідатора боржника Бреуса Р.А., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року визначено особливості розгляду вимог кредиторів у процедурі ліквідації боржника його власником, згідно якої кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Відповідно до частин 54.1., 54.3. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо , зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків , крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань , суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях , уточнюючих розрахунках.

Частиною 58.1. статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення , яке містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку ; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з частиною 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом , зокрема, у зв'язку з тим, що дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань , суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях , уточнюючих розрахунках, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відтак, виходячи з положень статей 57 - 58 ПК України, грошові зобов'язання суб'єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 15.04.2015 року порушено провадження у даній справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" за заявою голови ліквідаційної комісії Бреуса Р.А. за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року; постановою суду від 28.04.2015 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Бреуса Р.А., повідомлення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 29.04.2015 року (том 1, а.с. 135 - 136, 159 - 163, 164).

Судами встановлено, що 18.05.2015 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до господарського суду зі заявою про визнання її кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 494, 80 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 року (том 3, а.с. 5 - 16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25.04.2008 року підприємство-боржника було взято на податковий облік до ДПІ у Будьонівському районі міста Донецька; з 10.12.2014 року боржника-платника податків переведено на облік до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, якою 31.01.2015 року виставлено та направлено на адресу боржника вимогу про сплату заборгованості по єдиному внеску на суму 1 494, 80 грн. (том 3, а.с. 8, 16, 31).

Суди встановили обставини перерахування боржником на рахунок ДПІ у Будьонівському районі міста Донецька, що здійснювала його податковий облік за попереднім місцем реєстрації, грошових коштів на загальну суму 1 494, 80 грн., а саме: 22.12.2014 року на суму 682, 36 грн. із призначенням платежу: "ЄСВ із з/п за 1 половину грудня 2014" та 09.01.2015 року на суму 812, 44 грн. із призначенням платежу: "ЄСВ із з/п за 2 половину грудня 2014", що узгоджується з положеннями пункту 10.13. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року (том 1, а.с. 202 - 203) .

При цьому, апеляційний суд встановив, що станом на січень 2015 року трудові правовідносини боржника із найманими працівниками припинено, у зв'язку з чим з січня 2015 року у боржника не виникали зобов'язання щодо сплати єдиного внеску (том 1, а.с. 89 - 92).

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у боржника заборгованості зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 року та січень 2015 року, у зв'язку з чим відмовили у визнанні ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 494, 80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки дотримання підприємством-боржником вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2015 року складено акт №2170/20-30-22-02/35887488 від 19.05.2015 року про порушення податкового законодавства внаслідок заниження сум податкових зобов'язань; 19.05.2015 року зазначений акт направлено контролюючим органом на адресу ліквідатора банкрута Бреуса Р.А. (том 3, а.с. 30 - 63, 64).

Судами встановлено обставини звернення 27.05.2015 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до господарського суду із клопотанням про визнання її кредиторських вимог до боржника на суму 686 797 105 грн., з яких 549 437 276 грн. основного боргу та 137 359 829 грн. фінансових санкцій, донарахованих контролюючим органом за Актом податкової перевірки боржника від 19.05.2015року; при цьому, податкових повідомлень-рішень із зазначенням суми грошового зобов'язання на момент подання грошових вимог та на час їх розгляду судами контролюючим органом не приймалося (том 3, а.с. 17 - 64).

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що як на момент звернення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова у травні 2015 року з грошовими вимогами на суму 686 797 105 грн. донарахованих боржнику сум податкового боргу та фінансових санкцій за результатами його податкової перевірки, так і на час розгляду спірних вимог у суді першої інстанції, у боржника не виникло обов'язку щодо сплати зазначених податкових платежів, оскільки розмір податкового зобов'язання не було визначено шляхом прийняття відповідного рішення, на надіслання його боржнику в порядку, передбаченому частиною 57.3. статті 57 ПК України.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що до апеляційної скарги податкової інспекції додано копії податкових повідомлень-рішень №0000502202 та №0000522202 від 24.06.2015 року із зазначенням суми грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організації та фінансових санкцій на загальну суму 666 646 330 грн., що підлягають до сплати підприємством-боржником (том 3, а.с. 144, 146) . Отже, податкові повідомлення-рішення прийнято після припинення юридичної особи-боржника за наслідком затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора за ухвалою суду від 17.06.2015 року.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання спірних грошових вимог ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та вважає, що вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вірним застосуванням Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року, та положень статей 37, 54, 57, 58 ПК України.

Доводи скаржника про невжиття ліквідатором боржника належних заходів щодо одержання надісланого податковою інспекцією акта податкової перевірки боржника від 19.05.2015 року як об'єктивну перешкоду у прийнятті контролюючим органом власного рішення на підставі проведеної ним податкової перевірки, колегія суддів касаційного суду відхиляє та зазначає, що чинним податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо здійснення позапланової перевірки платника податків з моменту прийняття рішення власника (уповноваженого ним органу) про самоліквідацію. Матеріалами справи підтверджується прийняття такого рішення 12.01.2015 року з відповідним повідомленням скаржника заявою від 15.01.2015 року (том 1, а.с. 25). Відтак, у податкового органу було достатньо часу (5 місяців до часу розгляду спірних вимог у процедурі банкрутства), як для проведення позапланової перевірки, так і для прийняття рішення про нарахування спірної суми за актом проведеної перевірки.

Доводи касаційної скарги про невірну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи на предмет підставності визнання ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 494, 80 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 року з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами попередніх інстанцій, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 111 7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на таке, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає постанову апеляційного суду від 19.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.06.2015 року про розгляд кредиторських вимог податкової інспекції до боржника у даній справі такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015 року (про розгляд кредиторських вимог ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) у справі №922/1979/15 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський