Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/24216/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2015Справа №910/24216/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13918/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «TRANSTERM», м. Кам'янець-Подільський,

до приватного підприємства «Тіл Транс», м. Київ,

про стягнення 8 002,98 грн.,

за участю представників:

позивача - Жмарьова О.М. (довіреність від 02.09.2015 № 2);

відповідача - Рудніченко О.О. (директор).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «TRANSTERM» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства «Тіл Транс» (далі - Підприємство): 6 837,02 грн. основної заборгованості за вантажне перевезення, відповідно до договору від 03.02.2014 № 23 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір); 85,42 грн. 3% річних; 1 080,54 грн. втрат від інфляції, а всього 8 002,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 06.10.2015.

28.09.2015 позивач подав суду клопотання з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

06.10.2015 відповідач подав суду клопотання з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі; клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 відкладено розгляд справи на 10.11.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

20.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

02.11.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на таке: Товариство не дотрималося умов виконання перевезення, що призвело до нестачі товару; вказаним було нанесено збиток товариству «Координата Центр» на суму 6 837,02 грн. ПДВ; відповідальність за нестачу товару несе перевізник, тобто Товариство.

09.11.2015 позивач подав суду заперечення на відзив, в якому вказав таке: відповідач не є власником вантажу, а тому не має достатніх підстав для заявлення вимог щодо нестачі вантажу; актом від 20.02.2015 було підтверджено те, що пломби не були пошкоджені; відповідач не підтвердив документально вину позивача у нестачі вантажу.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2015 позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2015 надав пояснення по суті спору, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 Товариством (перевізник) і Підприємством (експедитор) було укладено Договір, за умовами якого:

- експедитор, діючи по дорученню та за рахунок коштів замовника в рамках даного Договору, надає послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом за допомогою транспортних послуг перевізника, тобто організує перевезення найманим транспортом за маршрутами, вказаними у разовому замовленні згідно з діючим законодавством України, на підставі підписаного сторонами замовлення, визначаючого умови виконання кожного перевезення, яке передається по факсу та має, за узгодженістю сторін юридичну силу оригіналу (пункт 1.1 Договору);

- автомобільні перевезення вантажів виконуються відповідно до чинних на території України нормативних актів (пункт 2.1 Договору);

- виконання кожного перевезення, в рамках Договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення (пункт 2.2 Договору);

- експедитор зобов'язаний виконувати всі розрахунки з перевізником у термін, який передбачений умовами Договору (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 Договору);

- розрахунки за виконані послуги проводяться протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналу ТТН, акту виконаних робіт, податкових накладних, рахунку, якщо інше не передбачено заявкою (пункт 5.2 Договору);

- для сплати послуг перевізник повинен надати оригінали таких документів: рахунок за надані послуги; акт виконаних робіт; податкові накладні; оригінал ТТН (пункт 5.3 Договору);

- у випадку понесення збитків з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки іншій стороні відповідно до чинного законодавства України (піпункт 7.1.2 пункту 7.1 Договору);

- перевізник відповідає за додержання правил перевезень вантажів згідно «Правил автомобільних перевезень вантажів по Україні» з моменту прийняття вантажів до перевезення від вантажовідправника до моменту передачі його вантажоодержувачем (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 Договору);

- перевізник несе повну матеріальну відповідальність за ушкодження вантажу під час його транспортування відповідно до чинного законодавства України (підпункт 7.2.2 пункту 7.2 Договору);

- перевізник несе повну матеріальну відповідальність за кількість вантажу в автомобілі та відшкодовує всі витрати експедитора, пов'язані з невідповідністю доставленої кількості, вказаній в ТТН, інвойсах у випадках доставки з пошкдженими пломбами відправника або в разі відсутності оригіналів відповідних офіційних документів (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 Договору);

- кожен випадок збитку, за який інша сторона вимагає відшкодування, має бути документально обґрунтований. До претензії додаються рахунок та підтверджуючі документи (пункт 8.2 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014. У випадку, якщо за 30 днів до завершення дії Договору одна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію Договору, то термін дії Договору автоматично продовжується на необмежений строк (пункт 10.4 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Ільницьким В.А., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Рудніченком О.О., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

19.02.2015 сторонами було оформлено транспортне замовлення на перевезення вантажу, за умовами якого:

- маршрут: м. Київ - м. Хмельницький;

- вартість послуг: 7 000 грн., у тому числі ПДВ - 1 166,67 грн. за безготівковим розрахунком протягом 7-10 банківських днів після отримання оригіналів документів.

На виконання умов замовлення, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актом від 20.02.2015.

Товариство оформило акт надання послуг від 21.02.2015 № 10 та рахунок на оплату від 21.10.2015 № 10 на суму 7 000 грн.

Вказані документи разом з оригіналами товарно-транспортних накладних були надіслані відповідачу 23.02.2015.

27.02.2015 Підприємство надіслало Товариству лист, в якому повідомило про недостачу вантажу на суму 6 837,02 грн.; просило зменшити рахунок на суму завданих недостачею збитків; поклало всю відповідальність на водія.

12.03.2015 позивач надіслав відповідачу претензію на суму 7 000 грн. та пакет документів, що підтверджують перевезення вантажу.

Вказана претензія була отримана Підприємством 16.03.2015 (за адресою: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 5, кв. 46) та 25.03.2015 (за адресою: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 40А, кв. 136); залишена без відповіді та належного реагування.

20.03.2015 відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги та перерахував грошові кошти у сумі 162,98 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 837,02 грн. (7 000 грн. - 162,98 грн.).

Посилання відповідача на нестачу вантажу як підставу неоплати наданих послуг є необґрунтованими, виходячи з такого.

Договір не містить такої умови як зменшення вартості послуг на суму недостачі вантажу.

У свою чергу, розділом 7 Договору сторони передбачили відповідальність перевізника у випадку нестачі вантажу.

Господарський спір щодо стягнення збитків з нестачі вантажу не є предметом даного позову та має вирішуватись в окремому позовному провадженні.

Таким чином, Підприємство не позбавлено права звернутися з відповідним позовом для захисту своїх порушених або оспорюваних прав, у зв'язку з виявленою нестачею вантажу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 6 837,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 080,54 грн. втрат від інфляції та 85,42 грн. 3% річних (період прострочення з 09.04.2015 по 07.09.2015).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Тіл Транс» (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд 40-А, кв. 136; поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 5, кв. 46; ідентифікаційний код: 37290237) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «TRANSTERM» (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Північна, 81; ідентифікаційний код: 23700243): 6 837 (шість тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 02 коп. заборгованості; 85 (вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. 3% річних; 1 080 (одну тисячу вісімдесят) грн. 54 коп. втрат від інфляції та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук