Рішення

від 11.11.2015 по справі 910/23108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015Справа № 910/23108/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога 05»

про зобов'язання повернути майно

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога 05» (далі - відповідач) про зобов'язання повернути гусеничний трактор Caterpillar-95Е, серійний номер 79700225, у кількості 1 шт., 2000 року випуску. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору він передав відповідачу на зберігання вищевказаний трактор, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був повернутий позивачу. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23108/15, розгляд справи призначено на 06.10.2015 р.

28.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 27.10.2015 р.

27.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання про врегулювання спору мирним шляхом.

У судовому засіданні 27.10.2015 р. від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2015 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.11.2015 р.

28.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої він зазначає, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника.

Представники сторін в судове засідання 11.11.2015 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 11.11.2015 р. судом було

У судовому засіданні 11.11.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2014 р. між позивачем (поклажодавець) та відповідачем (охоронець) було укладено Договір № 001010-14 відповідального зберігання, відповідно до п. 1.1. якого поклажодавець передає, а охоронець приймає на відповідальне зберігання гусеничний трактор Challenger-95Е, серійний номер 79700225, у кількості 1 шт., 2000 року випуску.

Пунктом 1.2. Договору визначено місце зберігання майна - Україна, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Клочків, вул. Пролетарська, 9.

Згідно з п. 2.2. Договору охоронець зобов'язаний: прийняти майно на відповідальне зберігання (пп. 2.2.1.); вжити всіх заходів, необхідних для збереження майна (пп. 2.2.2.); по закінченню строку договору здійснити передачу техніки поклажодавцю за власний рахунок (пп. 2.2.5.); повернути майно на першу вимогу поклажодавця протягом 3-х діб з моменту отримання такої вимоги з дотриманням положень п. 6.1. даного Договору (пп. 2.2.7.).

За умовами п. 6.1. Договору будь-яке повідомлення, що має бути передане у відповідності з цим Договором, здійснюється у письмовій формі та може передаватись будь-яким способом, що визначено як задовільний для одержання іншою стороною, у тому числі телексом, факсимільним зв'язком, експрес-поштою або кур'єром за адресами, які вказано нижче. Якщо таке повідомлення надається кур'єром, телексом або факсимільним зв'язком, вважається, що воно отримане в дату відправлення, якщо ж повідомлення надається іншими засобами, то воно вважається отриманим на п'ятий робочий день після дати надання повідомлення.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 05.03.2015 р., а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору при поверненні майна поклажодавцеві, сторони підписують акт повернення майна, який є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу на зберігання гусеничний трактор Challenger-95Е, серійний номер 79700225, у кількості 1 шт., 2000 року випуску, за ціною 519 200, 00 грн. з ПДВ, стан техніки - б/у, що підтверджується Актом приймання-передачі техніки від 10.10.2014 р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств.

14.07.2015 р. позивач у порядку, встановленому п. 6.1. Договору, направив відповідачу Повідомлення № 134/ЮД про відмову від зберігання майна та вимогу про повернення майна, яке було передано відповідачу на зберігання зі спірним Договором.

В якості підтвердження направлення вищевказаного повідомлення відповідачу позивач надав копію фіскального чеку від 14.07.2015 р. № 0119 (штрихкодовий ідентифікатор 0816201509556) та опис вкладення у цінний лист з повідомленням від 14.07.2015 р.

Згідно з відомостями інформаційного ресурсу УДППЗ «Укрпошта» http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ , вищевказане повідомлення було отримано відповідачем 19.08.2015 р.

Однак, відповідач у визначений Договором термін спірне майно позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Під час провадження у справі судом встановлено, що модель спірного гусеничного трактору: «Challenger-95Е» відноситься до марки: «Caterpillar».

Факт того, що гусеничні трактори, назва моделі: «Challenger-95Е», виготовлялись з 1998 по 2001 рік Корпорацією «Caterpillar, Inc.», є загальновідомим та не потребує доказування у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, загальновідомі факти - це факти, які відомі широкому колу осіб, у тому числі і суду.

Зазначена інформація також відображена на веб-сторінках: https://en.wikipedia.org/wiki/Challenger_Tractor , http://www.tractordata.com/farm-tractors/000/9/3/930-challenger-95e.html та інших.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Статтею 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 942 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок зберігача вживати всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Таким чином, в силу ст. 949 ЦК України та пп. 2.2.7. Договору, факт прийняття відповідачем майна зумовлює виникнення у нього зобов'язання повернути його на вимогу позивача протягом 3-х діб з моменту отримання вимоги позивача.

Як зазначалось судом вище, пунктом 7.3. Договору сторони визначили, що при поверненні майна поклажодавцеві, сторони підписують акт повернення майна, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Доказів на підтвердження того, що відповідач повернув спірне майно позивачу зі зберігання, суду надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, оскільки відповідач в порушення умов укладеного Договору свої зобов'язання в частині повернення спірного майна позивачеві не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога 05» (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 6; код ЄДРПОУ 33444487) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Машинобудівників, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 30050930) гусеничний трактор марки «Caterpillar», модель «Challenger-95Е», серійний номер 79700225, у кількості 1 шт., 2000 року випуску.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога 05» (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 6; код ЄДРПОУ 33444487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Машинобудівників, будинок 5-А; код ЄДРПОУ 30050930) 10 384 (десять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015 р.

Суддя В.С. Ломака