Рішення

від 11.11.2015 по справі 910/25023/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015Справа №910/25023/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп"

до Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" про стягнення 1 760 668, 02 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гонсевич Я.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДИЗАЙНГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові» про стягнення заборгованості за договором № 08-06/1 на виконання робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації від 08.06.2012 р. у сумі 1 760 668,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/25023/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

11.11.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 760 668,02 грн. та 3 % річних у сумі 154 824,12 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві . У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Зі змісту заяви позивача вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" заявлено вимоги, а саме стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 154 824,12 грн. в порядку ст. 625 Господарського процесуального кодексу України, що не були предметом позову при його зверненні до суду із позовною заявою, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині заявлення нової вимоги, що не була предметом первісних вимог та розглядає по суті вимоги, заявлені у позовній заяві із наведених позові підстав.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та отримана його представником, про що свідчить підпис останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.11.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" та Державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" було укладено договір № 08-06/1 на виконання робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи з додаткового коригування та завершення розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові", а відповідач прийняти та оплатити проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до п. 1.2. договору, перелік робіт, що виконуються за договором, визначається у переліку робіт (Додаток №3 до договору).

Згідно з п.3.1. договору, ціна є динамічною та становить 2 438 474,40 грн., в тому числі ПДВ 406 412,40 грн. і визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №2 до договору), та Зведеним кошторисом (Додаток №1 до договору), які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.п. 4.5.-4.6. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Сторони домовились про те, що затримка замовником будь-якої оплати, що не перевищує 60 (шістдесят) календарних днів, не розглядається як порушення умов договору.

Строк виконання робіт, відповідно до п.5.1. договору, становить 35 (тридцять п'ять) календарних днів з моменту підписання договору.

Згідно з п. 5.6. договору, виконавець надсилає рекомендованим листом або передає супровідним листом результат виконаних робіт та підписаний ним акт приймання-передачі виконаних робіт замовнику.

Відповідно до п.п. 5.8.-5.9. договору, отримавши проектно-кошторисну документацію та акти приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів розглянути виконані роботи і за умови відсутності застережень до цих робіт підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, та надіслати виконавцю один підписаний примірник. Такий акт є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи зазначені в акті, згідно погодженої договірної ціни та відповідно до умов договору. За наявності застережень у замовника щодо виконання проектних робіт, він негайно повідомляє про це виконавця та у випадку необхідності повертає виконавцю виконані проектні роботи з письмовими застереженнями.

Відповідно до п. 6.3.5 договору, замовник зобов'язаний своєчасно та у розмірі визначеному договором оплачувати виконавцеві за виконані роботи.

Договір згідно з п. 10.1. набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до р. 12 невід'ємними частинами договору є:

- Додаток 1 «Зведений кошторис (кошториси №1-13»;

- Додаток 2 «Протокол погодження договірної ціни»;

- Додаток 3 «Перелік робіт».

08.06.2012 р. сторони підписали Додатки до договору № 08-06/1 від 08.06.2012 р., а саме: Додаток 1 «Зведений кошторис (кошториси №1-13»; Додаток 2 «Протокол погодження договірної ціни»; Додаток 3 «Перелік робіт».

09.07.2012 р. сторони підписали Додаткову угоду, якою внесли зміни до договору № 08-06/1 від 08.06.2012 р., а саме сторони внесли зміни до п.п. 5.1. та 10.1. договору.

05.09.2012 р. сторони підписали Додаткову угоду №1, якою сторони доповнили п. 3.1. договору № 08-06/1 від 08.06.2012 р.

02.01.2013 р. сторони підписали Додаткову угоду №2 , якою сторони доповнили п. 5.1. договору № 08-06/1 від 08.06.2012 р.

19.09.2012 р. сторони підписали акт приймання-передачі на виконаних робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., згідно з яким вартість виконаних позивачем робіт становить 677 806, 38 грн.

Платіжним дорученням Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" грошові кошти за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р. у розмірі 677 806, 38 грн.

08.11.2012 р. сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., згідно з яким вартість виконаних позивачем робіт становить 1 760 668, 02 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" звернулось до Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" з претензією №32-06/АУ від 30.06.2014 р. щодо виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 760 668, 02 грн.

Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" відповіддю на претензію №2014-92 від 04.08.2015 р. повідомило, що фінансування "Будівництва стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові" здійснювалося в рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 №357 (програма); підприємство у постійному режимі подає фінансову звітність в Укрєвроінфрапроект з інформацією про стан кредиторської заборгованості з проханням сприяти на урядовому рівні у вирішенні подальшого державного фінансування заборгованості з виконання програми; враховуючи чинний стан постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №956 підприємство очікує відновлення державного фінансування; після надходження цільових коштів на рахунок Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові", останній гарантує оплату за договором після приймання-передачі виконаних робіт.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення зобов'язань щодо оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" робіт за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 760 668, 02 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст договору № 08-06/1 від 08.06.2012 р., виходячи з його предмету та обсягу прав і обов'язків сторін, суд дійшов висновку, що за своїми правовими ознаками вищевказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

Судом встановлено, що згідно з п.4.5. договору акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1 760 668, 02 грн. відповідачем підписано, будь-яких зауважень щодо проведених робіт у письмовому вигляді не викладено.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" було належним чином виконано умови договору, однак Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" не розрахувалося за виконані позивачем роботи на загальну суму 1 760 668, 02 грн.

Щодо тверджень відповідача про відсутність державних коштів для оплати наданих позивачем послуг, суд відзначає наступне.

Пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

А тому відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" як замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, яка за приписами статті 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, враховуючи, що матеріали справи містять докази виконання позивачем робіт за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., а відповідачем не надано суду доказів їх оплати, заявлених до нього вимог не спростовано, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі вказаного договору, а також приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення боргу у сумі 1 760 668, 02 грн. та вважає за необхідне задовольнити позов.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" (03118, м. Київ, вул. Хотівська, буд.4, літера «А» код ЄДРПОУ 37122901), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" (79005, м. Львів, Личаківський район, вул. Самійленка, буд. 38, кВ.17 код ЄДРПОУ 34668062) грошові кошти у розмірі 1 760 668, 02 (один мільйон сімсот шістдесят тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 02 коп.) грн. та 26 410,02 (двадцять шість тисяч чотириста десять грн. 02 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.11.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.