Рішення

від 12.11.2015 по справі 910/24570/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/24570/15

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА"

про          стягнення 170 628,77 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 листопада 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 170 628,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/24570/15 та призначено справу до розгляду на 15.10.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.09.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року розгляд справи відкладено на 12.11.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

10.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2015 року.

У судове засідання 12.11.2015 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання 12.11.2015 року не з'явився, представника не направив, відзиву на позов не надав, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався.

Водночас, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи. При цьому, суд виходить з наступного.

За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01023, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 5-а, на яку було відправлено ухвали суду у справі № 910/24570/15 підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд –

ВСТАНОВИВ:

14.11.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" (виконавець) було укладено договір про надання консультаційних послуг (надалі по тексту - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати консультаційні послуги (надалі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві такі послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору конкретний перелік та вартість послуг, що надаються, а також пов'язаних з наданням послуг витрат виконавця, які повинен компенсувати замовник, строк виконання послуг та строк оплати визначається в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (далі - Додатки).

За змістом пунктів 2.1., 2.2. Договору строк виконання послуг, обумовлених відповідним Додатком до цього Договору, встановлюється у останньому та починає свій перебіг з наступного дня після виконання замовником наступних дій:

- підписання даного Договору;

- надання виконавцеві необхідних документів у відповідності до запиту виконавця.

Відповідно до пункту 5.1. Договору приймання - передача наданих по цьому Договору та/або Додатках до цього Договору послуг здійснюється сторонами за актом приймання - передачі послуг.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і вважається таким, що укладений на термін до 30 квітня 2015 року. договір зберігає чинність до його припинення згідно положеннями 10 статті цього Договору (пункт 11.1 Договору).

14.11.2014 року між сторонами укладено Додаток № 1 до Договору за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати консультаційні послуги щодо отримання дозволу на розміщення рекламної площини на об'єктах замовника, зазначених у Додатку №1 .

Сторони дійшли згоди про те, що винагорода за цим Додатком становить суму грошових коштів у розмірі 140 000,00 грн. (пункт 2 Додатку № 1 до Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Додатку № 1 оплата суми вказаної у пункті 2 здійснюється за умови 100% переоплати протягом трьох банківських днів після виставлення відповідного рахунку.

Відповідачем було виставлено рахунок № СФ-0000004 від 14.11.2014 року на суму 140 000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату винагороди відповідача у розмірі 140 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2828 від 14.11.2014 року (належним чином засвідчена копія та оригінал знаходяться в матеріалах справи).

18.12.2014 року між сторонами було укладено Додаток № 2 до Договору, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги щодо виготовлення та отримання топографогеодезичної зйомки для 15 об'єктів зовнішньої реклами.

Сторони дійшли згоди про те, що винагорода за цим Додатком становить суму грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. (пункт 2 Додатку № 2 до Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Додатку № 2 оплата суми вказаної у пункті 2 здійснюється за умови 100% передоплати протягом трьох банківських днів після виставлення відповідного рахунку.

Відповідачем було виставлено рахунок № СФ-0000008 від 18.12.2014 року на суму 30 000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату винагороди відповідача у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3282 від 22.12.2014 року (належним чином засвідчена копія та оригінал знаходяться в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" вимогу за вих. № 45/5 ві17.07.2015 року про повернення коштів у розмірі 170 000,00 грн.

За твердженням позивача, станом на момент звернення до суду з даним позовом відповідач не надав Товариству з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" консультаційні послуги згідно з умовами Договору та не повернув грошові кошти на суму 170 000,00 грн., сплачені позивачем у якості передоплати за вказані послуги.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 170 000,00 грн. основного боргу та 628,77 грн. три проценти річних.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 14.11.2014 року було укладено Договір про надання консультаційних послуг та Додатки до Договору, за умовами яких відповідач зобов'язався за завданням позивача надавати консультаційні послуги, а позивач зобов'язався оплатити відповідачеві такі послуги відповідно до умов цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов погоджених сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунок № СФ-0000004 від 14.11.2014 року на суму 140 000,00 грн. та рахунок № СФ-0000008 від 18.12.2014 року на суму 30 000,00 грн.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" було оплачено вказані вище рахунки та перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 170 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2828 від 14.11.2014 року на суму 140 000,00 грн. та № 3282 від 22.12.2014 року на суму 30 000,00 грн., скріпленими печаткою банку про проведення фінансових переказів.

Отже, судом встановлено, що позивачем було виконано свій обов'язок з попередньої оплати послуг, які погоджено сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору.

Приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк надання послуг, які було оплачено позивачем згідно платіжних доручень № 2828 від 14.11.2014 року та № 3282 від 22.12.2014 року в межах договору про надання консультаційних послуг від 14.11.2014 року настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" належним чином свої обов'язки за договором про надання консультаційних послуг від 14.11.2014 року виконано не було.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" не було належним чином виконано свої обов'язки за Договором від 14.11.2014 року в частині надання консультаційних послуг в обсязі та строки, що обумовлені Договором та Додатками до Договору.

Відповідно до частин 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було скеровану на адресу відповідача вимогу за вих. № 45/5 від 17.07.2015 року про повернення коштів у розмірі 170 000,00 грн.

Проте, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС", відповідачем вимог заявника виконано не було, попередню оплату в розмірі 170 000,00 грн. не повернуто.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи той факт, що позивачем було здійснено попередню оплату товару на суму 170 000,00 грн. на підставі рахунків, виставлених відповідачем, а обов'язок надати консультаційні послуги, що виник у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА", останнім виконано не було, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" про стягнення попередньої оплати в сумі 170 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 628,77 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 27.07.2015 року по 09.09.2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом пункту 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, стягнення з боржника суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Даної правової позиції притримується також Верховний суд України у постанові від 15.10.2013 року у справі № 5011-42/13539-2012.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 628,77 грн. трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД АСТРА" ( 01023, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 5-а, код ЄДРПОУ 36926208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36, код ЄДРПОУ 34365616) 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 2 549 (дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2015 року

Суддя С.В. Стасюк