Рішення

від 18.11.2015 по справі 910/25059/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015Справа №910/25059/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро МОДА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД»

про стягнення 406 496,10 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Литовка Ю.А. - представник за договором-доручення № 01/19-15 від 19.08.15

від відповідача Конончук З.В. - представник за довіреністю від 21.10.15

В судовому засіданні 18.11.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро МОДА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» про стягнення 406 496,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.02.2015 між сторонами було укладено Попередній договір щодо укладення договору оренди, на підставі його відповідач планував побудувати та набути у власність торговий центр в якому мав намір передати в оренду окремі приміщення, в тому числі позивачу для здійснення ним господарської діяльності. Згідно п. 12.1 Попереднього договору відповідачем була визначена дата відкриття торгового центру не пізніше 01.07.2015. За доводами позивача, відповідач ухилився від взятого на себе зобов'язання та прострочив його виконання, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача сплачений авансовий внесок у розмірі 406 496,10 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25059/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 21.10.2015.

У судове засідання, призначене на 21.10.2015, з'явився представник відповідача, яка подала письмові клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.10.2015 розгляд справи відкладався до 18.11.2015.

У судове засідання, призначене на 18.11.2015, з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначивши при цьому, що позивач не звертався до відповідача із письмовою вимогою про укладення нового попереднього договору. Крім цього, зазначив, що попередній договір є чинним а відтак відсутні підстави для повернення авансу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

26 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро МОДА» надалі - позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» (надалі - відповідач, орендодавець) було укладено попередній договір щодо укладення договору оренди (надалі - попередній договір), відповідно до умов якого орендодавець планує побудувати та набути у власність торговий центр з усією необхідною інфраструктурою та має намір передавши в оренду окремі приміщення (частини) торгового центру, а орендар зацікавлений укласти з орендарем договорі оренди приміщення відповідно до викладених в цьому попередньому договорі (включаючи додатки) умов.

Відповідно до п. 2.1. попереднього договору сторони зобов'язуються протягом 90 днів після настання відкладальної обставини, на умовах, передбачених у цьому попередньому договір, укласти договір оренди. Договір буде укладений на умовах та в редакції, вказаній в додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.14. попереднього договору відкладальна обставина - це настання в сукупності всіх наведених нижче обставин (умов), зокрема: отримання орендодавцем акта введення в експлуатацію, сертифікату, свідоцтва на право власності та інших документів щодо торгового центру та/або приміщення, які можуть бути необхідні для укладення договору оренди відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.2. попереднього договору протягом 15 робочих днів після настання відкладальної обставини орендодавець надсилає орендарю письмове запрошення укласти договір оренди, в якому, зокрема, має бути вказано місце, дата та час підписання сторонами договору оренди.

Якщо протягом встановленого законодавством граничного строку для укладання основного договору на підставі попереднього договору відкладальна обставина не наступить та/або сторони не зможуть укласти договір оренди, за погодженням сторін сторони можуть укласти новий попередній договір на наступний граничний строк (п. 4.1. попереднього договору).

Згідно з п. 4.2. попереднього договору гранична дата відкриття має наступити не пізніше ніж 01.07.2015 року. Якщо до вказаної дати договір оренди не буде укладено на умовах цього договору та якщо при цьому протягом 30 календарних днів після отримання орендодавцем повторної письмової вимоги орендодавця (направленої після закінчення граничного строку з інтервалом не менше 30 календарних днів), з вини орендаря новий попередній договір (або договір оренди на підставі нового попереднього договору після закінчення граничного строку) не буде укладено, орендодавець на вимогу орендаря повертає орендареві авансовий внесок (його залишок) та відшкодовує завдані збитки в розмірі, який не перевищує вартість зроблених орендарем невід'ємних поліпшень в приміщенні. В такому випадку цей попередній договір (новий попередній договір) вважається припинений та сторони не зобов'язані укладати договір оренди або новий попередній договір.

Пунктом 13.1. попереднього договору визначено, що впродовж строку, вказаного в додатку 2 (пункти 11, 11-1), орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку орендодавця (якщо орендодавець направить такий рахунок орендареві) платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за договором оренди, сума якого вказана в додатку 2 (п. 10). Орендар зобов'язаний сплатити авансовий внесок незалежно від виставлення орендодавцем відповідного рахунка.

Відповідно до п. 10 додатку 2 до попереднього договору авансовий внесок складається з двох частин:

частина 1 - 406 946,10 грн та сплачується, згідно з п. 11. додатку - протягом п'яти банківських днів з моменту укладання попереднього договору .

частина 2 - 155 575,79 грн та сплачується, згідно з п. 11. додатку - протягом п'яти банківських днів після підписання протоколу допуску .

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 26.02.2015 р. позивач на виконання умов попереднього договору сплатив відповідачу авансовий внесок у розмірі 406 496,10 грн. з ПДВ, згідно з платіжним дорученням №498 від 26.02.2015 р. Проте відповідачем в порушення умов попереднього договору ніяких пропозицій про готовність укладення основного договору оренди, не надходило. Позивач в свою чергу звернувся з письмовою вимогою №01/07 від 01.07.2015 р. щодо повернення авансу, яка була отримана відповідачем 02.07.2015. Повторна письмова вимога № 01/08 від 21.08.2015 була отримана відповідачем 25.08.2015 р., проте залишена без реагування, а тому позивач звернувся до суду про стягнення авансу у розмірі 406 496,10 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 5 ст. 182 Господарського кодексу України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України).

При цьому, зобов'язання встановлене попереднім договором. припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 182 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Частиною 2 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.16 попереднього договору визначено, що дата відкриття - визначена орендодавцем відповідно до цього попереднього договору дата відкриття торгового центру для громадськості. Дата відкриття встановлюється відповідно до додатку 2 пункт 3. Орендодавець має право змінити дату відкриття та встановити іншу дату як дату відкриття відповідно до положень цього договору. В такому випадку до орендодавця не можуть застосовуватись будь-які штрафні санкції або інші негативні наслідки, якщо інше прямо не передбачено попереднім договором.

Згідно з п. 12.1 попереднього договору орендодавець повідомляє орендаря про місяць в якому наступить дата відкриття або попередню можливу дату відкриття не менше як за 6 місяців. Дата відкриття повинна наступити не пізніше 01.07.2015 р.

За доводами позивач, що не спростоване відповідачем, останнім в порушення умов попереднього договору так і не було повідомлено позивача про відкриття торгівельного центру.

Матеріалами справи підтверджується факт направлення письмових вимог щодо повернення авансу у відповідності до положень п. 4.2. попереднього договору, та отримання таких вимог відповідачем, а відтак з урахуванням положень п. 4.2. попереднього договору вказаний договір вважається припиненим.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечувалось відповідачем авансовий внесок у розмірі 406 496,10 грн. ним позивачу повернуто не було.

Отже, з огляду на положення п. 13.5 попереднього договору та враховуючи, що Основний договір не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього Попереднім договором обов'язків, необхідних для укладення Основного договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача авансового внеску є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 406 496,10 грн.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві не обґрунтовані, не містять жодних доказів, а також спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та не беруться судом до уваги.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 49 , 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. А, ідентифікаційний код 34615529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро МОДА» (04119, м. Київ, вул.. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, ідентифікаційний код 39036605) грошові кошти у сумі 406 496 (чотириста шість тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 097 (шість тисяч дев'яносто сім) грн 44 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.