Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/26270/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/26270/15

За позовом Приватного підприємства «Висотник»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія

«Метекс»

Про стягнення 57 962,04 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Кузнецов О.І. - по дов. № 160/2 від 10.09.2015

від відповідача Гічко Ю.М. - по дов. № б/н від 16.11.2015

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Висотник» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Метекс» 57 962,04 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № МК-00009225 від 19.08.2015 позивач здійснив згідно платіжного доручення № 1931 від 19.08.2015 часткову оплату товару, а саме за трубу (металопрокат) в сумі 57 962,04 грн. Станом на 01.10.2015 відповідач поставку товару не здійснив. на даний час у позивача відпала необхідність в придбанні товару у відповідача, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 16/9-15 від 16.09.2015 про повернення сплачених коштів, яка на день подачі позову відповідачем не виконана.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26270/15 та розгляд справи призначено на 20.10.2015 о 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26270/15 від 20.10.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 08.10.2015, розгляд справи був відкладений на 17.11.2015 о 10:10 год.

Відповідачем 17.11.2015 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Суд розглянувши дане клопотання відповідача відмовив в його задоволенні, оскільки відповідач отримавши 12.10.2015 ухвалу про порушення провадження у справі та 27.10.2015 ухвалу про відкладення розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, надання матеріалів справи для ознайомлення не є підставою в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.11.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.11.2015 на 12:15 год.

Позивач в судовому засіданні 17.11.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.11.2015 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Метекс» виставило Приватному підприємству «Висотник» рахунок-фактуру № МК-0009225 від 19.08.2015 на оплату товару (труби) на суму 115 924,08 грн. Строк оплати визначено 19.08.2015.

З банківської виписки вбачається, що позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 1931 від 19.08.2015 було перераховано кошти в розмірі 57 962,04 грн. з призначенням платежу «оплата за трубу по рахунку № МК-0009225 від 19.08.2015».

Спір виник внаслідок того, що відповідач у встановлений строк поставку товару позивачу не здійснив, а тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Здійснення позивачем часткової оплати рахунку-фактури № МК-0009225 від 19.08.2015 в сумі 57 962,04 грн. (50% від вартості товару) свідчить про прийняття пропозиції щодо придбання товару.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором товар позивачу не поставив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 18.01.2010, справа № 42/423).

Позивачем 16.09.2015 було направлено відповідачу вимогу № 16/9-15 від 16.09.2015, в якій у зв'язку з не поставкою товару, просив протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги повернути сплачені за нього кошти в сумі 57 962,04 грн.

Однак, відповідачем кошти позивачу повернуто не було.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Подана відповідачем копія листа без номеру та дати, в якому відповідач просить позивача протягом семи календарних днів доплатити залишок суми вартості товару та отримати товар у м. Дніпропетровськ не приймається судом до уваги, оскільки доказів в підтвердження його надіслання або вручення позивачу не подано.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Висотник» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Метекс» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4/7, офіс 50, код ЄДРПОУ 39412768) на користь Приватного підприємства «Висотник» (54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 149/2, код ЄДРПОУ 19299540) 57 962 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 04 коп. основного боргу, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.11.2015.

СуддяВ.В. Сівакова