cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 р. Справа № 918/1217/15
Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укренергопостач"
про стягнення 37 917 грн. 48 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Хмарина О.Р. (довіреність №НЮ-59 від 02.01.2015 року)
від відповідача: не з'явився
Обставини справи: Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укренергопостач" про стягнення 37 917 грн. 48 коп., в тому числі 22 387 грн. 14 коп. заборгованості за виконані роботи, 1 180 грн. 08 коп. 3 % річних та 14 350 грн. 26 коп. інфляційних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що всупереч умов Договору № Л/БМЕС-13448п/НЮ від 20.05.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укренергопостач" свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи належним чином не виконало і залишок заборгованості з урахуванням інфляційних та 3 % річних просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
20 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укренергопостач" (замовник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (підрядник) укладено Договір № Л/БМЕС-13448п/НЮ (а.с. 22-23), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надати замовнику в оренду технічно справний баштовий кран КБ-403, який є на балансі Відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №3", що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Ніла Хасевича, 9 та направити машиніста баштового крану того як Управління для виконання замовником робіт на об'єкті: "Будівництво житлового 9-ти поверхового будинку в місті Рівне по вулиці Мельника 18-а" відповідно до виробничих потреб замовника (п.1.1. договору).
Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. Договору, вартість виконаних робіт визначається відповідно до калькуляції, що є невід'ємною частиною даного договору і яка може змінюватись із зміною будь-яких її складових показників. Замовник щомісячно до 25 числа проводить попередню оплату у розмірі 100% від середньомісячної норми годин в кількості 160 год. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Відокремленого підрозділу "Управління будівельно монтажних робіт і цивільних споруд №3", що є уповноваженим представником підрядника.
Згідно з п.2.3. Договору, коригування середньомісячної норми годин до фактичної проводиться шляхом складання та підписання сторонами табелю обліку фактично відпрацьованого часу в термін не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за звітним. В разі виникнення різниці в оплаті на користь підрядника замовник сплачує різницю до 10-го числа місяця наступного за звітним. В разі виникнення різниці в оплаті на користь замовника сторонами складається відповідний акт про врахування різниці при оплаті замовником, порядок якої визначено в п.2.2. даного договору.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивачем у період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року в повному обсязі виконувалися обумовлені договором роботи краном, що підтверджується наданими Позивачем актами здачі-приймання наданих послуг та табелями обліку використання робочого часу (а.с. 25-26, 29-30, 33-34, 37-38, 41-42, 46, 51-51, 54-55, 58-59, 61-62, 66-67). Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками вказаних юридичних осіб, без будь-яких зауважень стосовно якості виконаних робіт чи їх вартості.
Водночас відповідач взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт в період з жовтня 2013 року по червень 2014 року проводився з порушенням термінів оплати, роботи виконані в липні та серпні 2014 року відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 22 387 грн. 14 коп.
Як вбачається матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію №833-ю від 20.10.2014р. з вимогою сплатити борг за виконані роботи згідно Договору № Л/БМЕС-13448п/НЮ від 20.05.2013р. яка залишена без відповіді та задоволення (а.с. 73-74).
Доказів сплати залишку заборгованості в сумі 22 387 грн. 14 коп. суду не подано.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що наявність заборгованості за виконані роботи згідно договору від 20 травня 2013 року № Л/БМЕС-13448п/НЮ в розмірі 22 387 грн. 14 коп., підтверджується зібраними у справі доказами і відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).
На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.12.2013р. по 23.10.2015р. в розмірі 1 108 грн. 08 коп. та інфляційні за період з 26.12.2013р. по 23.10.2015р.. в розмірі 14 350 грн. 26 коп.
Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, у визначеному позивачем періоді, визнає їх нарахування та розмір обґрунтованим.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 22 387 грн. 14 коп. заборгованості, 1 180 грн. 08 коп. - 3% річних та 14 350 грн. 26 коп. інфляційних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укренергопостач" (33009, м. Рівне, вул. Олексинська, 15А, код ЄДРПОУ 34254733) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) 22 387 грн. 14 коп. боргу, 1 180 грн. 08 коп.- 3% річних, 14 350 грн. 26 коп. інфляційних та 1 218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "19" листопада 2015 року.
Суддя Романюк Р.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53606484 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Романюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні