Рішення

від 17.11.2015 по справі 912/1627/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 рокуСправа № 912/1627/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Глушков М.С. та Поліщук Г.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1627/15

за позовом: Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан", м. Кіровоград

про стягнення 176 566,91 грн,

Представники сторін:

від позивача - Іванов В.В., довіреність № 13 від 14.01.14 (приймав участь у судовому засіданні 17.11.2015 о 10.00, після оголошеної перерви до 17.10 год. 17.11.2015 не з'явився);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 в сумі 183 886,76 грн., з яких: 138 098,50 грн основного боргу, 15 404,33 грн пені, 967,54 грн 3% річних та 29 416,39 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2015 позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1627/15.

Заявою від 13.08.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача: 138 098,50 грн суми основного боргу, 904,90 грн 3% річних, 8 147,12 грн пені та 29 416,39 грн інфляційних втрат, що всього складає 176 566,91 грн ( а.с. 136).

Враховуючи права позивача, які визначені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та наявність повноважень на зменшення розміру позовних вимог представника позивача, яким підписано заяву, з огляду на те, що ціну позову згідно ст. 55 названого кодексу вказує позивач, господарський суд приймає заяву Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради від 13.08.2015 та здійснює розгляд справи з урахуванням нової ціни позову згідно вказаної заяви.

При цьому, господарський суд не приймає заяву позивача від 17.06.2015 щодо припинення провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 702,05 грн та 3% річних в розмірі 60,73 грн оскільки вказана заява за своїм змістом є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, а не відмовою позивача від позову (а.с. 43). Крім того, позивач згідно наступної заяви (заява від 13.08.2015) зменшив розмір позовних вимог, тоді як заяву про припинення провадження у справі в судовому засіданні не підтримав.

Відповідачем згідно відзиву на позов (а.с. 112-115) позовні вимоги заперечено на тих підставах, що у наведений позивачем період нарахування орендної плати відповідачем сплачувались грошові кошти та наявна переплата по орендній платі. Крім того, відповідач вказує про наявність заборгованості Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради перед ТОВ "Радіан" по виконаним ремонтно-будівельним роботам та не погоджується з доводами позивача про припинення договору оренди внаслідок односторонньої відмови від нього орендодавця.

Згідно ухвал господарського суду від 03.07.2015 та від 04.09.2015 справа № 912/1627/15 розглядається колегіально у складі трьох суддів: головуючого судді Тимошевської В.В., суддів Глушкова М.С. та Поліщук Г.Б.

В судовому засіданні 07.10.2015 оголошувалась перерва до 04.11.2015.

В судовому засіданні 04.11.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та оголосив перерву до 17.11.2015. В судовому засіданні 17.11.2015 оголошувалась перерва до 17.10 год. 17.11.2015.

Представником позивача в судових засіданнях 04.11.2015 та 17.11.2015 позовні вимоги в розмірі 176 566,91 грн, з урахуванням заяви про їх зменшення від 13.08.2015, підтримано. Після оголошеної в судовому засіданні 17.11.2015 перерви до 17.10 год. 17.11.2015 представник позивача не з'явився.

Представником відповідача в судовому засіданні 04.11.2015 позовні вимоги заперечено повністю відповідно до наведених у відзиві обставин. В судове засідання 17.11.2015 представник відповідача не з'явився.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши наведені сторонами доводи і подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2003 між Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (Орендодавець) та ТОВ "Радіан" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 142/148 з додатками, за умовами якого в оренду передавалось нежитлове приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2 площею 1037 м.кв, зі строком до 01.05.2028 (а.с. 7-10).

До вказаного договору оренди вносились зміни та згідно додаткової угоди від 30.04.2013 зменшено розмір орендованої площі до 672,80 м.кв., з розрахунку якої визначено розмір орендної плати за базовий місяць (березень 2013) в розмірі 31 672,60 грн (а.с. 11). Орендна плата за кожний наступний місяць, як передбачено договором, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Зазначені вище та інші умови договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 і внесені до нього зміни узгоджені між сторонами шляхом підписання такого договору з додатками та додаткових угод про внесення змін і скріплення підписів печатками обох сторін договору.

Як зазначає позивач (Орендодавець), відповідач свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 (з урахуванням внесених змін) щодо своєчасної сплати орендних та інших платежів (плати за користування земельною ділянкою, витрати на утримання майна) належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

Крім того, як повідомляє позивач, Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до ТОВ "Радіан" з листом від 15.12.2014 № 533 про припинення з 16.12.2014 дії договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 та вважає договір припиненим на підставі пунктів 8.2., 10.7. договору та ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України. Однак, у зв'язку з тим, що об'єкт оренди фактично відповідачем не повернуто, позивач просить стягнути орендну плату та інші платежі (плату за користування земельною ділянкою, плату за комунальні й інші послуги) за час фактичного користування майном, а також нараховані 3% річних, інфляційні й пеню за прострочення оплати.

Натомість відповідач у відзиві на позов повідомляє про відсутність заборгованості у зв'язку зі сплатою грошових коштів в період, за який позивач нараховує борг, та заперечує повідомлені позивачем обставини про припинення дії договору.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що до орендних правовідносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а щодо оренди державного та комунального майна, застосовуються відповідні положення спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2).

Відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже змістом договору оренди є строкове платне користування майном з метою провадження господарської діяльності.

В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди державного та комунального майна (ст. 10); своєчасне та повне внесення орендної плати є основним обов'язком орендаря (ч. 3 ст. 18).

Умовами укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003, об'єктом оренди якого є комунальне майно, визначено розмір орендної плати, яка, згідно внесених додатковою угодою від 30.04.2013 змін становить 31 672,60 грн за базовий місяць оренди та за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць, а також встановлено строки її внесення - на протязі 5-ти днів після одержання рахунків. Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата вноситься Орендарем за час фактичного використання приміщення, до моменту його передачі згідно акту.

Крім того, пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що до орендної плати не включаються плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати Орендодавець та витрати на утримання орендованого майна. Такі суми сплачуються Орендарем окремо. Розрахунок послуг додано до договору.

Додатковою угодою до договору № 142/148 від 01.05.2003 внесено зміни до пункту 3.1. договору та передбачено, що відшкодування плати за користування земельною ділянкою становить 667,93 грн у місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, майно за договором № 142/148 від 01.05.2003 передано відповідачу згідно акта приймання-передачі б/н і дати. Згідно акта приймання-передачі від 30.04.2013 і додаткової угоди до договору від 30.04.2013 площа орендованого відповідачем майна становить 672,80 м.кв. Докази повернення майна з оренди в матеріалах справи відсутні.

Позивачем виписано рахунки-фактури для оплати за період червень 2014 - березень 2015 орендної плати, відшкодування плати за користування земельною ділянкою та витрат на утримання майна, а саме: електроенергії, водопостачання і водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати, охорони приміщення (а.с. 14-23). Вказані рахунки-фактури отримано відповідачем, що підтверджується наданим до справи витягом із журналу (а.с. 24-33).

В силу норм ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання, яке виникає з договору, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Натомість, з наявних у справі матеріалів слідує, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 142/148 від 01.05.2003 виконував неналежним чином, виставлені позивачем для оплати за договором рахунки-фактури за період оренди червень 2014 - березень 2015, оплачені відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі. За розрахунком позивача (а.с. 34), відповідач за період червень-липень, грудень 2014, січень-березень 2015 має заборгованість з: орендної плати та її індексації в розмірі 112 979,10 грн, відшкодування земельного податку - 2 363,61 грн, водопостачання та водовідведення - 694,61 грн, електроенергія - 11 518,18 грн, вивіз сміття - 566,26 грн, експлуатаційні витрати - 6 449,92 грн, охорона приміщення - 3 526,82 грн, що всього становить 138 098,50 грн (а.с. 34).

Згідно статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем не спростовано заборгованість згідно розрахунку позивача, що слідує з наступного.

У відзиві на позов відповідач повідомляє, що за період з 01.06.2014 по 02.03.2015 ТОВ "Радіан" внесено в касу Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради грошові кошти на загальну суму 180 131,92 грн, а отже існує переплата орендних та інших платежів. На підтвердження даних обставин відповідачем надано відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів (а.с. 116-131). Як повідомляє відповідач, надання позивачем в односторонньому порядку рахунків-фактур не являється підтвердженням проведення господарської операції, тоді як дані по використанню електроенергії, водопостачання та водовідведення, відшкодування за вивіз твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати, охорона приміщення, які б були погоджені з ТОВ "Радіан" і були підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідачеві не надано. Крім того, за твердженням відповідача, позивач має перед ТОВ "Радіан" заборгованість по виконаним ремонтно-будівельним роботам.

Оцінивши наведені доводи та наявні у справі докази господарський суд зазначає, що опати, про які повідомляє відповідача, враховано позивачем при розрахунку суми боргу, крім оплати послуг за липень 2014 в розмірі 500,00 грн. Так, з розрахунку позивача слідує, що оплати згідно квитанцій, в яких зазначено призначення платежу, зараховано відповідно до призначення платежу, а оплати по квитанціях, в яких відсутнє призначення платежу, зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості. З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Радіан" мав перед позивачем заборгованість за договором № 142/148 від 01.05.2003 за інший період (до червня 2014), в рахунок погашення якої також спрямовувались грошові кошти згідно повідомлених відповідачем оплат. При цьому, відповідач розрахунок позивача і здійснене ним зарахування сплачених грошових коштів не заперечив та власний розрахунок до суду не подав. Враховуючи, що проведене позивачем зарахування сплачених грошових коштів не суперечить вимогам законодавства, умовам договору та не заперечується відповідачем, а повідомлені відповідачем оплати враховано позивачем при розрахунку заборгованості, господарський суд дійшов висновку, що зазначена позивачем заборгованість не оплачена відповідачем.

Позивачем лише не враховано повну оплату послуг за липень 2014. Так, з розрахунку суми основного боргу (а.с. 34) слідує, що відповідачем за охорону приміщення за липень 2014 сплачено 1 150,61 грн, тоді як сума нарахування становить 1 650,61 грн. Між тим, з розрахунку пені і 3% річних (а.с. 134, 135) вбачається, що відповідачем оплачено, а позивачем зараховано по зобов'язанню з оплати витрат на утримання майна за липень 2014 повністю.

Дослідивши наведені розрахунки та надані до матеріалів справи прибуткові касові ордери, господарський суд зазначає, що відповідачем повністю оплачено витрати на утримання майна за липень 2014 року згідно наступних прибуткових касових ордерів: № 174 від 11.08.2014, № 175 від 12.08.2014, № 181 від 19.08.2014 (а.с. 85), що відповідає зазначеним на вказаних документах відміткам про призначення платежу та розрахунку пені і 3% річних.

Стосовно інших доводів відповідача, господарський суд зазначає, що надання зазначених в рахунках-фактурах послуг по утриманню орендованого майна та їх розмір підтверджено наданими до справи доказами (а.с. 161-232). Фактичне споживання послуг з утримання майна, а саме: енергопостачання, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих побутових відходів, охорона приміщення, відповідачем не заперечується, тоді як їх власний розрахунок відповідач не надає. Умови договору оренди № 142/148 від 01.05.2003 не передбачають надання Орендареві первинних бухгалтерських документів для проведення оплат за утримання майна. Наявність чи відсутність у Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради перед ТОВ "Радіан" заборгованості по виконаним ремонтно-будівельним роботам в орендованому приміщенні автоматично не припиняє зобов'язання Орендаря з оплати передбачених договором витрат.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Радіан" суми основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 в розмірі 137 598,50 грн, яка складається з: орендної плати та її індексації в розмірі 112 979,10 грн, відшкодування земельного податку - 2 363,61 грн, водопостачання та водовідведення - 694,61 грн, електроенергія - 11 518,18 грн, вивіз сміття - 566,26 грн, експлуатаційні витрати - 6 449,92 грн, охорона приміщення - 3 026,82 грн та наявність підстав для їх задоволення. В частині стягнення 500,00 грн, зазначених в розрахунку, як заборгованість за охорону за липень 2014, господарський суд відмовляє з підстав сплати такої суми відповідачем до подання позову.

Разом з цим, господарський суд не погоджується з доводами позивача про припинення договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 в односторонньому порядку внаслідок відмови від договору Орендодавця згідно листа від 15.12.2014 № 533 на підставі наступного.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії з 01.05.2003 до 01.05.2028.

З матеріалів справи слідує, що Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до ТОВ "Радіан" з листом від 15.12.2014 № 533, в якому повідомило про свою відмову від договору оренди № 142/148 від 01.05.2003 і про припинення його дії з 16.12.2014 внаслідок недотримання Орендарем графіку реструктуризації зі сплати заборгованості по орендній платі (а.с. 46). Вказаний лист отримано відповідачем 22.12.2014, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47). Лист про відмову від договору обґрунтовано посиланням на ст. ст. 651, 782 Цивільного кодексу України.

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, за наведеними нормами передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму якщо наймач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд і таке право може бути реалізовано наймодавцем в односторонньому порядку шляхом направлення наймачеві повідомлення про відмову від договору.

Разом з цим, об'єктом по договору оренди №142/148 від 01.05.2003 є комунальне майно, сторонами договору є суб'єкти господарювання, а отже до вказаних правовідносин положення Цивільного кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, та норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до приписів частини 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Аналогічний припис міститься в частині першій ст. 291 Господарського кодексу України.

Отже, вказані імперативні норми закону чітко заперечують можливість односторонньої відмови від господарського договору оренди державного чи комунального майна. При цьому вказані статті не містять жодних нормативних чи договірних застережень щодо можливості надання одній із сторін договору оренди права на таку односторонню відмову ("якщо інше не передбачено законом чи договором") тощо.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно з частиною третьої ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Таким чином, згідно ст. 291 Господарського кодексу України орендодавець державного або комунального майна може вимагати розірвання договору у порядку, встановленому ст. 188 названого кодексу.

Враховуючи викладене, а також те, що об'єктом оренди за укладеним між сторонами договором № 142/148 від 01.05.2003 є комунальне майно, господарський суд вважає, що до орендних правовідносин, які виникли між сторонами за вказаним договором, мають застосовуватись в-першу чергу положення спеціального закону - Закон України "Про оренду державного та комунального майна", які не наділяють орендодавця правом відмовитись в односторонньому порядку від договору оренди, а лише закріплюють за ним право на розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України в постанові від 11.03.2015 у справі № 910/14517/14.

Умови договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 також не передбачають право на односторонню відмову від договору Орендодавця. Так, згідно пункту 10.2. договору зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін; одностороння відмова від виконання договору та від внесення змін не допускається. Згідно з пунктом 10.3. договору його може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України. Наведені в пункті 10.7. договору підстави припинення дії договору не передбачають односторонню відмову від договору. Крім того, що відповідач мав заборгованість з оплати орендних та інших платежів протягом 2-х місяців заздалегідь до зазначеної позивачем в листі дати, тоді як умови договору обома сторонами фактично продовжували виконуватись.

Також господарський суд відхиляє посилання позивача в поясненнях від 16.11.2015 на постанови Вищого господарського суду України у справах № 910/4760/15-г від 12.08.2015 та № 914/430/15 від 30.09.2015, оскільки предметом спору у вказаних справах була вимога про розірвання договору оренди. Тобто, договір оренди майна розривався в судовому порядку.

З огляду на зазначене господарський суд дійшов висновку, що підстави вважати договір оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 припиненим згідно листа Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради від 15.12.2014 № 533 відсутні.

При розгляді позовних вимог про стягнення з ТОВ "Радіан" пені в розмірі 8 147,12 грн, 3% річних в розмірі 904,90 грн та втрат від інфляції в розмірі 29 416,39 грн, господарський враховує наступне.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Положеннями ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 549, ст. 612 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України та не може перевищувати подвійної облікової ставки, що діяла у відповідний період.

Крім того, частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5. договору оренди нежитлового приміщення № 142/148 від 01.05.2003 встановлено, що орендна плата, а також плата за надані послуги - експлуатаційні забезпечення електроенергією, теплом, водою і інші, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми заборгованості за кожний календарний день простроченої оплати та індексу інфляції.

Як встановлено вище, відповідачем отримано рахунки-фактури за оренду майна в період червень 2014 - березень 2015, дата отримання яких, згідно пояснень позивача та зазначених в журналі відомостей, відповідає даті виписки рахунків. Відповідач отримання відповідних рахунків та повідомлену позивачем дату отримання не заперечив.

Згідно пункту 3.1. договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю на протязі 5-ти днів після одержання рахунків. Відповідно до пункту 5.4. договору Орендар зобов'язується щомісячно проводити платежі за комунальні послуги, електроенергію, воду, каналізацію, теплопостачання, послуги санстанції, експлуатаційні послуги, надані Орендодавцем та інші платежі.

Згідно норм Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253). При цьому, за правилами частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на вимоги частини першої ст. 4-7 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи наведене вище та в межах розрахунку позивача, господарський суд наводить наступний розрахунок пені, 3% річних, з урахуванням законодавчих вимог порядку обчислення строків та встановлених договором строків оплати:

по зобов'язанню за червень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 35 153,34 грн за період прострочення з 01.07.2014 (30.06. останній день для оплати по рахунку від 25.06.2014) по 23.07.2014, що становить 461,33 грн пені та 66,45 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 26 785,85 грн за період прострочення з 24.07.2014 по 01.01.2015, що становить 3082,21 грн пені та 3% річних за період прострочення з 24.07.2014 по 06.05.2015 в розмірі 631,85 грн;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 11 632,51 грн за період прострочення з 01.07. по 22.07.2014, що становить 144,68 грн пені та 21,03 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 1 632,51 грн за період прострочення 23.07.2014, що становить 1,12 грн пені та 0,13 грн 3% річних;

по зобов'язанню за липень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 25 504,87 грн за період прострочення з 05.08. (02 та 03.08.2014 вихідні) по 18.08.2014, що становить 244,57 грн пені та 29,35 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 20 159,79 грн за період прострочення з 19.08. по 07.09.2014, що становить 276,16 грн пені та 33,14 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 13 159,79 грн за період прострочення з 08.09. по 21.09.2014, що становить 126,19 грн пені та 15,14 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 5 159,79 грн за період прострочення з 22.09. по 28.09.2014, що становить 24,74 грн пені та 2,97 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 9 654,92 грн за період прострочення з 01.08. по 10.08.2014, що становить 66,13 грн пені та 7,94 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 3 654,92 грн за період прострочення 11.08.2014, що становить 2,50 грн пені та 0,30 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 654,92 грн за період прострочення з 12.08. по 18.08.2014, що становить 3,14 грн пені та 0,38 грн 3% річних;

по зобов'язанню за серпень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 3 564,69 грн за період прострочення з 02.09. по 12.10.2014, що становить 100,10 грн пені та 12,01 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 4 851,15 грн за період прострочення з 02.09. (31.08.2014 вихідний, а тому 01.09.2014 останній день виконання зобов'язання) по 28.09.2014, що становить 89,71 грн пені та 10,77 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 4 304,94 грн за період прострочення з 29.09. по 12.10.2014, що становить 41,28 грн пені та 4,95 грн 3% річних;

по зобов'язанню за вересень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 3 593,21 грн за період прострочення з 02.10. по 02.11.2014, що становить 78,76 грн пені та 9,45 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 12 067,13 грн за період прострочення з 01.10. по 19.10.2014, що становить 157,04 грн пені та 18,84 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 4 812,14 грн за період прострочення з 20.10. по 02.11.2014, що становить 46,14 грн пені та 5,54 грн 3% річних;

по зобов'язанню за жовтень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 3 603,63 грн за період прострочення з 04.11. (01 і 02.11. вихідні) по 16.11.2014, що становить 33,27 грн пені та 3,85 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 12 564,64 грн за період прострочення 03.11. 2014, що становить 8,61 грн пені та 1,03 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 4 894,75 грн за період прострочення з 04.11. по 16.11.2014, що становить 45,19 грн пені та 5,23 грн 3% річних;

по зобов'язанню за листопад 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 3 612,28 грн підстави нарахування пені і 3% річних за один день - 01.12.2014 відсутні, оскільки 30.11.2014 вихідний день і відповідно останнім днем виконання є 01.12.2014; на суму простроченого платежу 1 712,57 грн за період прострочення з 02.12. по 23.12.2014, що становить 28,90 грн пені та 3,10 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 16 786,42 грн підстави нарахування пені і 3% річних за один день - 01.12.2014 відсутні, оскільки 30.11.2014 вихідний день і відповідно останнім днем виконання є 01.12.2014; на суму простроченого платежу з 11 121,12 грн за період прострочення з 02.12. по 22.12.2014, що становить 179,16 грн пені та 19,20 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 1 121,12 грн за період прострочення 23.12.2014, що становить 0,86 грн пені та 0,09 грн 3% річних;

по зобов'язанню за грудень 2014:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 3 618,46 грн за період прострочення з 01.01. по 06.05.2015, що становить 290,57 грн пені (тут і надалі - з розрахунку однієї облікової ставки НБУ по розрахунку позивача) та 37,47 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 21 457,17 грн за період прострочення з 01.01. по 05.01.2015, що становить 41,15 грн пені та 8,82 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 11 457,17 грн за період прострочення з 06.01. по 07.01.2015, що становить 8,79 грн пені та 1,88 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 3 992,02 грн за період прострочення з 08.01. по 06.05.2015, що становить 309,85 грн пені та 39,05 грн 3% річних;

по зобов'язанню за січень 2015:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 36 299,96 грн за період прострочення з 03.02. (02.02. останні день для оплати рахунку, врученому 28.01.2015) по 06.05.2015, що становить 2 455,47 грн пені та 277,47 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 3 843,39 грн за період прострочення з 03.02. (31.01. та 01.02.2015 вихідні) по 06.05.2015, що становить 259,98 грн пені та 29,38 грн 3% річних;

по зобов'язанню за лютий 2015:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 37 425,26 грн за період прострочення 03.03. по 06.05.2015 (02.03.2015 останній день оплати по рахунку, врученому 25.02.2015), що становить 1 988,67 грн пені та 199,94 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 16 474,84 грн за період прострочення з 03.03. (28.02. та 01.03.2015 вихідні) по 06.05.2015, що становить 875,42 грн пені та 88,02 грн 3% річних;

по зобов'язанню за березень 2015:

з оплати орендної плати та індексації на суму простроченого платежу 8849,57 грн за період прострочення з 01.04. по 06.05.2015, що становить 261,85 пені та 26,19 грн 3% річних;

з оплати інших витрат на суму простроченого платежу 3 966,38 грн за період прострочення 01.04.2015, що становить 3,26 грн пені та 0,33 грн 3% річних; на суму простроченого платежу 309,15 грн за період прострочення з 02.04. по 06.05.2015, що становить 8,89 грн пені та 0,89 грн 3% річних.

Всього згідно наведеного розрахунку пеня становить 11 745,69 грн та 3% річних становлять 1 612,18 грн.

Між тим, позивач згідно заяви від 13.08.2015 просить стягнути з відповідача меншу суму, а саме: 8 147,12 грн пені та 904,90 грн 3% річних. Оскільки господарський суд обмежений предметом спору, то позовні вимоги про стягнення пені і 3% річних підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме: 8 147,12 грн пені та 904,90 грн 3% річних.

Стосовно нарахованих позивачем інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.

З розрахунку позивача та наявних в матеріалах справи документів слідує, що інфляційні втрати нараховано позивачем за прострочення сплати відповідачем сум на утримання майна. Орендна плата з індексацією для нарахування інфляційних втрат не включалась. Нарахування здійснено, у тому числі по простроченим платежам з утримання майна, які мали місце станом на жовтень 2013. Наявність заборгованості за вказаний період та розрахунок такої заборгованості підтверджено рішенням господарського суду від 18.07.2014 у справі № 912/1904/14, наданим у вказаній справі детальним розрахунком пені і 3% річних, по якому обліковуються всі нарахування й оплати, та наявними в матеріалах справи доказами оплати (а.с. 99-104, 116-131). Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Дослідивши надані розрахунки господарський суд також встановив, що розрахунок сум основного боргу, на який нараховано інфляційні втрати, відповідає розрахунку позивача по відповідним сумам, які наводяться в розрахунку пені і 3% річних, а отже позивачем враховано оплату відповідачем суми витрат на утримання майна за липень 2014 року, про яку повідомлялось вище. Так, за поясненням позивача нарахування інфляційних втрат здійснено на суму заборгованості, яка мала місце станом на 15 числа відповідного місяця прострочення. З розрахунків слідує, що сума 51 595,12 грн, на яку нараховано інфляційні втрати за серпень 2014, є сумою заборгованості з оплати витрат на утримання майна, яка мала місце станом на кінець червня 2014 в розмірі 62 572,71 грн + 9 654,92 грн сума витрат на утримання майна в липні 2014 - 11 632,51 грн оплати за червень 23.07.2014 і 24.07.2014 - 9 000,00 грн оплати за липень 2014 11.08.2014 і 12.08.2014. Сума 55 791,35 грн, на яку нараховано інфляційні втрати за вересень 2014 розрахована наступним шляхом: 51 595,12 грн (попередня заборгованість) + 8 825, 18 грн витати на утримання майна в серпні 2014 - 654,92 грн оплата витрат за липень 2014 19.08.2014 - 3 974,03 грн оплата витрат за серпень 2014 01.09.2014.

Наведене спростовує доводи відповідача у відзиві, що не є зрозумілим база індексації, а суми, на які нараховано інфляційні, не відповідають сумам, зазначеним в рахунках.

Проте позивачем не правильно розраховано суму в розмірі 66 053,34 грн на яку нараховано інфляційні в грудні 2014. За розрахунком господарського суду сума заборгованості, яка мала місце станом на 15.12.2014 становить 62 061,32 грн та складається із сум: 55 834,95 грн (сума боргу, на яку здійснено нарахування інфляційних за листопад 2014) + 16 786,42 грн сума витрат на утримання майна за листопад 2014 - 4 894,75 грн оплата витрат за жовтень 2014 17.11.2014 - 5 665,30 грн оплата витрат за листопад 2014 02.12.2014. Однак подальший розрахунок позивачем здійснено виходячи із правильної суми 62 061,32 грн, а саме:

54 932,22 грн, на яку нараховано інфляційні за січень 2015, складається із сум: 62 061,32 грн + 21 457,17 грн витрати на утримання майна в грудні 2014 - оплати: 10 000,00 грн 23.12.2014 і 1 121,12 грн 24.12.2014 за витрати в листопаді 2014 та 10 000,00 грн 06.01.2015 і 7 465,15 грн 08.01.2015 за витрати в грудні 2014;

58 775,61 грн, на яку нараховано інфляційні за лютий 2015, складається із сум: 54 932,22 грн + 21 793,50 грн витрати на утримання майна в січні 2015 - оплати 10 000,00 грн 26.01.2015 та 7 950,11 грн 02.02.2015 за витрати в січні 2015;

Виходячи вищенаведене, господарський суд наводить наступний розрахунок інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача:

на суму боргу 40 026,25 грн інфляційні за жовтень 2013 становлять 160,11 грн;

на суму боргу 36 521,66 грн інфляційні за листопад 2013 становлять 73,04 грн;

на суму боргу 41 096,04 грн інфляційні за грудень 2013 становлять 205,48 грн;

на суму боргу 36 521,66 грн інфляційні за січень 2014 становлять 73,04 грн;

на суму боргу 36 521,66 грн інфляційні за лютий 2014 становлять 219,13 грн;

на суму боргу 36 521,66 грн інфляційні за березень 2014 становлять 803,48 грн;

на суму боргу 43 534,22 грн за інфляційні квітень 2014 становлять 1 436,63 грн;

на суму боргу 48 818,05 грн інфляційні за травень 2014 становлять 1 855,09 грн;

на суму боргу 57 379,20 грн інфляційні за червень 2014 становлять 573,79 грн;

на суму боргу 62 572,71 грн інфляційні за липень 2014 становлять 250,29 грн;

на суму боргу 51 595,12 грн інфляційні за серпень 2014 становлять 412,76 грн;

на суму боргу 55 791,35 грн інфляційні за вересень 2014 становлять 1 617,95 грн;

на суму боргу 63 007,34 грн інфляційні за жовтень 2014 становлять 1 512,18 грн;

на суму боргу 55 834,95 грн інфляційні за листопад 2014 становлять 1 060,86 грн;

на суму боргу 62 061,33 грн інфляційні за грудень 2014 становлять 1 861,84 грн;

на суму боргу 54 932,22 грн інфляційні за січень 2015 становлять 1 702,90 грн;

на суму боргу 58 775,61 грн інфляційні за лютий 2015 становлять 3 115,11 грн;

на суму боргу 72 250,45 грн інфляційні за березень 2015 становлять 7 803,05 грн;

а всього інфляційні трати становлять 24 736,73 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 24 736,73 грн. У задоволенні позову в іншій частині стягнення інфляційних втрат господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

На підставі викладеного, позовні вимоги Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради про стягнення з ТОВ "Радіан" підлягають частковому задоволенню в сумі: 137 598,50 грн сума основного боргу, 8 147,12 грн пеня, 904,90 грн 3% річних та 24 736,73 грн інфляційні втрати. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та визначається за ставками, які діяли в редакції Закону України "Про судовий збір" станом на день звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2, ідентифікаційний код 32416034) на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (25006, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1, кім. 1, ідентифікаційний код 04013867) 137 598,50 грн основного боргу, 8 147,12 грн пені, 904,90 грн 3% річних та 24 736,73 грн інфляційних втрат, а також 3 427,75 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.11.2015.

Головуючий суддя В.В.Тимошевська

Суддя М.С. Глушков

Суддя Г.Б. Поліщук