Постанова
від 16.11.2015 по справі 910/11908/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р. Справа№ 910/11908/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Романченко М.В., довіреність № 17-04-2015/1 від 16.04.2015;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМС АГРЕГАТОР ГРУП" на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі № 910/11908/15 (суддя Карабань Я.А.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.Г. Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "СМС АГРЕГАТОР ГРУП" про стягнення 82 344,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.Г. Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СМС АГРЕГАТОР ГРУП" про стягнення 82 344,98 грн., з яких: 60 588,13 грн. - основний борг, 11 214,52 грн. - пеня, 787, 64 грн. - 3 % річних та 9 754, 69 грн. - інфляційні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі №910/11908/15 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 60 588,13 грн., пеню в сумі 11 214,52 грн., 3 % річних в сумі 787, 64 грн. та інфляційні в сумі 9 754, 69 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за договором.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі №910/11908/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ненастання строку виконання ним зобов'язання через неотримання рахунків на оплату.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2015 надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім в даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи наведене вище, а також те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "А.М.Г. Груп" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СМС Агрегатор Груп" (замовник) 01.10.2014 укладено договір № 04-01/10/2014.

Згідно п. 2.1 договору виконавець за дорученням замовника організовує надання сервісів на короткі номери доступу для абонентів мережі оператора.

Відповідно до п. 2.3 договору вартість послуг виконавця розраховується відповідно до загальної кількості запитів абонентів по кожному короткому номеру доступу за розрахунковий період та визначається згідно з додатком 1, який є невід'ємною частиною договору.

Положеннями п. 4.1.1 договору передбачено, що виконавець до 10 числа, що слідує за розрахунковим періодом надає замовнику Акт прийому-передачі наданих послуг за розрахунковий період будь-яким зручним способом, для узгодження.

Виконавець протягом 3 робочих днів після погодження Акту надає замовнику скан - копії - Акту прийому - передачі, рахунку, а також податкову накладну по електронній пошті, а потім листом по пошті (п. 4.1.2 договору).

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю надані послуги згідно виставленого рахунку не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Достатньою умовою для оплати є скан-копії, визначені в п. 4.1.2 договору.

На виконання умов договору позивачем за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 було надано відповідачу послуги на загальну суму 60 588,13 грн., що підтверджується оформленими належним чином наступними актами надання послуг: від 31.10.2014 № 19 на суму 33 180, 37 грн.; від 30.11.2014 № 22 на суму 26 894,77 грн. та від 31.12.2014 № 23 на суму 512, 99 грн.

Між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт (а. с. 17), згідно з яким борг відповідача перед позивачем за договором № 04-01/10/2014 від 01.10.2014 становить 60 588,13 грн.

Вказана сума боргу відповідачем позивачу оплачена не була.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати послуг, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СМС АГРЕГАТОР ГРУП" 60 588,13 грн. боргу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю надані послуги згідно виставленого рахунку не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, вказаним пунктом чітко передбачено строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг - не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідачем грошове зобов'язання у передбачений договором строк виконано не було.

Враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг настав.

Доводи апелянта про ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг через не направлення позивачем замовнику рахунків на оплату, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.

Апелянт, вказуючи про ненастання строку виконання зобов'язання, посилається на п. п. 4.1.2 та 4.13 договору.

Так, пунктом 4.1.3 договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю надані послуги згідно виставленого рахунку не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Достатньою умовою для оплати є скан-копії, визначені в п. 4.1.2 договору.

Згідно п. 4.1.2 договору виконавець протягом 3 робочих днів після погодження Акту надає замовнику скан - копії - Акту прийому - передачі, рахунку, а також податкову накладну по електронній пошті, а потім листом по пошті.

При цьому, відповідачем зроблено висновок про те, що у замовника зобов'язання з оплати коштів виникає саме з моменту направлення йому виконавцем рахунків, а оскільки вони апелянту не направлялись, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за надані послуги не настав.

Наведений висновок апелянта є хибним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:

- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;

- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Умовами п. 4.1.3 договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю надані послуги згідно виставленого рахунку не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Достатньою умовою для оплати є скан-копії, визначені в п. 4.1.2 договору.

Відповідні рахунки позивачем відповідачу не виставлявся.

Разом з тим, між сторонами були підписані Акти надання послуг, які в свою чергу згідно умов п. 4.1.3 договору є також достатньою підставою для оплати.

Як вже зазначалось, п. 4.1.3 договору чітко передбачено строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг - не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, грошове зобов'язання відповідач повинен був виконати саме у вказаний строк.

Отримання відповідачем рахунків на оплату не може бути визнано подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від суб'єктивної поведінки позивача, а також факторів з доставки поштового відправлення.

Крім цього, не виставлення відповідних рахунків позивачем не звільняє відповідача від обов'язку здійснення оплати, оскільки це не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405, а також Вищий господарський суд України у постановах від 20.05.2010 у справі № 18/321 та від 24.09.2013 у справі № 5009/1053/12.

З огляду на викладене, доводи апелянта про ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання через неотримання ним рахунків відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Як вже зазначалось, зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг відповідачем виконано не було.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, про що, зокрема, свідчить Акт звірки взаєморозрахунків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 60 588,13 грн.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 11 214,52 грн., 3 % річних в сумі 787, 64 грн. та інфляційні в сумі 9 754, 69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 вказаної норми пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п 6.2 договору у випадку порушення замовником строків оплати послуг, він сплачує штраф у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Штраф сплачується не пізніше початку наступного звітного періоду.

З наведеного пункту вбачається, що сторони в договорі передбачили цивільно-правову відповідальність замовника за невиконання ним грошового зобов'язання у встановлені строки.

При цьому, виходячи з бази нарахування, передбачена договором санкція є пенею, а не штрафом.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом також просив стягнути з відповідача саме пеню.

При цьому, при розрахунку пені позивачем була застосована подвійна облікова ставка Національного банку України.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2014 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи те, що визначений в договорі розмір пені (1%) перевищує розмір, який установлено законом як граничний (подвійна облікова ставка Національного банку України), позивачем обґрунтовано здійснено розрахунок з урахуванням обмежень, встановлених статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною другою статті 343 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 11 214,52 грн., 3 % річних в сумі 787, 64 грн. та інфляційних в сумі 9 754, 69 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим покладення на відповідача 2 500 грн. витрат на послуги адвоката.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМС АГРЕГАТОР ГРУП" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі № 910/11908/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/11908/15 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.11.2015
Оприлюднено24.11.2015
Номер документу53607156
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/11908/15

Постанова від 16.11.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Рішення від 15.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

Ухвала від 17.08.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 08.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 15.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

Ухвала від 02.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

Ухвала від 19.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

Ухвала від 12.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Карабань Я.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні