Ухвала

від 12.11.2015 по справі 75736681/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТАКИЄВА

Справа № 11-сс/796/3111/2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із старшим прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 на загальну суму 791 000 гривень.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, з урахуванням того, що грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 були одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та є доходами від них, та відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, дійшов висновку про наявність, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для арешту вказаних грошових коштів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, не вмотивованою, а висновки, викладені в ухвалі слідчого судді такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2015 р. та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на порушення судом вимог ст. 170, 173 КПК України при винесенні ухвали про накладення арешту тимчасово вилучене майно, з огляду на порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання слідчого, та на відсутність даних, щодо повідомлення про підозру будь-якій особі, в даному кримінальному провадженні, зокрема апелянту, який не підпадає під жодний із критеріїв, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Також, на думку апелянта, ухвала слідчого судді не містить жодних посилань на достатні та достовірні докази, на підставі яких слідчий суддя прийшов до висновку про те, що грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку, були набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та є доходами від них.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Згідно ст. 171 КПК України, слідчий має право, за погодженням з прокурором, в межах кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у виді речей, документів або грошей, в якому повинно зазначатись підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного 16 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32015100060000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. З ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2014-2015 років ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами, умисно створили TOB "ФРУТ ЛАЙТ" (код ЄДРПОУ 39334472), TOB "Олівер Стар" (код ЄДРПОУ 39501765), TOB «Деливер Плюс» (код ЄДРПОУ 39157234), TOB «Оскар Фрут» (код ЄДРПОУ 38649326) та TOB «ЕПЛ Грін» (код ЄДРПОУ 39925846) з метою здійснення незаконної діяльності, що виражалась в наданні незаконного формування валових витрат з податку на прибуток підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, шляхом створення видимості здійснення фінансово-господарських операцій які фактично не здійснювались.

Також органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими особами, використовуючи зазначені СГД, організували діяльність, яка полягає в імпорті ТМЦ з іноземних держав на територію України по заниженій ціні з підробкою інвойсів та інших супровідних документів. Реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), як вваж є орган досудового розслідування, документально оформлюється на підприємства, які підконтрольні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , в подальшому останні надають в адресу діючих суб`єктів господарської діяльності договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, щодо нібито отримання товарів, робіт та послуг від підприємств з ознаками «фіктивності». Однак в дійсності продаж імпортованих ТМЦ відбувається за готівкові грошові кошти в адресу діючих суб`єктів господарської діяльності.

Крім того в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими особами, використовуючи реквізити та поточні рахунки TOB "ФРУТ ЛАЙТ" (код ЄДРПОУ 39334472), TOB "Олівер Стар" (код ЄДРПОУ 39501765), TOB «Деливер Плюс» (код ЄДРПОУ 39157234), TOB «Оскар Фрут» (код ЄДРПОУ 38649326), TOB «ЕГ1Л Грін» (код ЄДРПОУ 39925846) та інших підконтрольних їм підприємств дали змогу мінімізувати податкові зобов`язання діючим СГД, шляхом створення видимості здійснення фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) хоча в дійсності гака діяльність не відбувалась.

28.09.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 .

01.10.2015 р. було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 , в результаті якого було складено протокол, із зазначенням в ньому переліку майна, яке було вилучено.

02.10.2015 р. старший слідчий слідчого управління фінансових розслідувань ДНІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із старшим прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 , посилаючись на те, що вказані грошові кошти, які вилучені у ОСОБА_8 отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути використані, як докази в даному кримінальному провадженні.

19.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 на загальну суму 791 000 гривень

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту майна перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого та представника власника майна, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, наслідки арешту для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 на загальну суму 791 000 гривень одержані в наслідок вчинення кримінальних правопорушень та є доходами від них, та з метою збереження майна та унеможливлення їх знищення або втрати, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на зазначену квартиру порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доводи апелянта про те, що у слідчого судді не було правових підстав для накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти, з огляду на відсутність даних, щодо повідомлення про підозру будь-якій особі, в даному кримінальному провадженні, зокрема апелянту, який не підпадає під жодний із критеріїв, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України, є безпідставними та спростовуються вище викладеним.

Посилання ОСОБА_8 на вказує на порушення судом вимог ст. 170, 173 КПК України при винесенні ухвали про накладення арешту тимчасово вилучене майно, з огляду на порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання слідчого не є безумовною підставою для скасування ухвали суду, оскільки, як вірно вказав слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано слідчим в строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме 02.10.2015 р., що підтверджується штемпелем відділення поштового зв`язку на конверті, а розгляд клопотання у строк більше трьох днів не має, згідно положень КПК України, наслідком неможливість розгляду по суті клопотання про накладення арешту чи відмови в задоволенні такого клопотання.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені, в апеляційній скарзі ОСОБА_8 , обставини не можуть бути підставами для скасування ухвали суду.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422, КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із старшим прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому приміщенні, яке використовує ОСОБА_8 на загальну суму 791 000 гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4