Рішення

від 16.11.2015 по справі 913/948/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Справа № 913/948/15

Провадження № 27/913/948/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос", с. Дослідне, Дніпропетровська обл.

третя особа третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод", м. Лисичанськ, Луганська обл.

про стягнення 236785,50 грн.

Суддя Байбак О.І.

Секретар судового засідання Зоріна О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Кітченков М.О. (довіреність б/н від 15.06.2015 р.)

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантос", с. Дослідне, Дніпропетровська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод", м. Лисичанськ, Луганська обл. (далі за текстом - відповідач) заборгованість за укладеним між сторонами договором за договором купівлі-продажу № ЛФГ 07/08 від 05.08.2008 р. в розмірі 236785,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс", м. Луганськ за укладеним з позивачем договором відступлення права вимоги б/н від 12.09.2014 р. відступило (продало), а позивач набув (купив) у порядку та на умовах, визначених цим договором, право вимоги за зобов'язаннями відповідача у сумі 236785,50 грн., що випливають з договору купівлі-продажу № ЛФГ 07/08 від 05.08.2008 р., укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс", м. Луганськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.10.2015 р. по даній справі зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2015 р., зобов'язано сторони надати суду документи та матеріали, необхідні для розгляду справи; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.11.2015 р., зокрема, в зв'язку з неявкою на судове засідання представників відповідача та третьої особи та ненаданням учасниками судового процесу витребуваних судом документів.

Відповідач засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.. №5388 від 13.11.2015 р.) в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивач та третя особа не мали права укладати договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., оскільки відповідна заборона на укладання договорів факторингу передбачена Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від06.02.2014 р. « Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. № 231».

На судове засідання 16.11.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

На судове засідання 16.11.2015 р. відповідач та третя особа своїх представників повторно не направили, про причини неявки представників суд не повідомили.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення (а.с. 46), яке засвідчує факт отримання останнім копії ухвали від 20.10.2015 р. по даній справі. Ухвалу від 03.11.2015 р. судом направлена на ту ж адресу рекомендованим листом. Крім того, відповідач надав суду відзив на позов, що також засвідчує факт повідомлення останнього про час та місце розгляду справи.

З метою повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи суд вжив наступних заходів:

Як свідчить залучені до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.43-44) адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс" є м. Луганськ, вул. Леніна, 311.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ «Укрпошта» № 7/3/2015 (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, суд розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а.с. 55).

Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача та третіх осіб про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 05.08.2008 р. між третьою особою (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ЛФГ 07/08 (далі договір купівлі-продажу; а. с. 10-12), у відповідності до умов якого (п. 1.1) продавець продає, а покупець купує продукцію, яка надалі називається «Товар», на умовах, в кількості та за ціною, вказаних в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною договору

Пунктами 2.2 та 3.1 купівлі-продажу встановлено, що обсяг поставок товару визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України та вказуються в додаткових угодах до цього договору та рахунках-фактурах.

Згідно з п. 4.1. договору купівлі-продажу, платежі по даному договору здійснюються в національній валюті України. Покупець оплачує повну вартість партії товару на розрахунковий рахунок продавця на протязі 2-х банківських днів з дати поставки партії товару.

Відповідно до п. 4.4. договору купівлі-продажу, дата поставки - дата підписання сторонами накладних на відпущення товару або дата штемпеля станції відправлення в ж.д. накладних.

Додатковою угодою від 01.10.2013 р. до договору № ЛФГ 07/08 від 05.08.2008 р. (а.с. 13) сторони внесли зміни до п. 4.1. договору купівлі-продажу, та виклади його в наступній редакції «Покупець сплачує 100 % вартості партії товару протягом 10-ти банківських днів з дня відвантаження партії товару».

На виконання умов даного договору купівлі-продажу третя особа, як продавець, за поставила відповідачу, як покупцю, товар за видатковою накладною № ЛГФ-0000746/0 від 13.06.2014 р. на суму 124312,55 грн. (з ПДВ) (а. с. 14) та видатковою накладною № ЛГФ 0000869/0 від 23.06.2014 р. на суму 195169,09 грн. (а. с. 16). Таким чином, за зазначеними накладними відповідачем поставлено товар всього на суму 319481,64 грн.

З боку відповідача товар прийняли уповноважена особа Мирошниченко Олена Олександрівна, які діяли на підставі довіреностей № 203 від 06.06.2014 р., та № 225 від 23.06.2014 р. (а.с. 15, 17).

Товар отриманий за зазначеними видатковими накладними відповідачем, всупереч умовам договору та відповідним вимогам чинного законодавства України, оплачений в повному обсязі не був.

Матеріали справи також свідчать про те, що 12.09.2014 р., між третьою особою, як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором укладено Договір відступлення прав вимоги б/н (далі «договір відступлення») (а.с. 6-7), за умовами якого (п. 1.1 договору відступлення) первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод", м. Лисичанськ, Луганська обл. (боржник) виконання зобов'язання по сплаті грошових коштів в розмірі 236785,50 грн., а також по сплаті штрафних санкцій, інфляційних та річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань.

Право вимоги виникло у Первісного кредитора внаслідок не виконання боржником зобов'язання по оплаті купленого боржником та неоплаченого ним товару за договором № ЛГФ-07/08 від 05.08.2008 р., укладеного між первісним кредитором та боржником

Згідно з п. 3 договору відступлення, первісний кредитор гарантує, що зазначені в п.п. 1,2 вказаного договору зобов'язання боржника на час його укладання не погашені.

Відповідно до п. 16 договору відступлення, передача прав за договором відступлення вважається здійсненою в момент його укладання та підтверджується підписами сторін.

Як свідчать матеріали справи, 25.09.2015 р. позивач направив на адресу відповідача Повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 8-9), якою сповістив останнього про таке відступлення та про те що позивач є новим кредитором відповідача за договором ЛФГ 07/08 від 05.08.2008 р. в сумі 236785,50 грн., та зазначив про необхідність перерахування позивачу існуючої за договором заборгованості в зазначеній сумі.

Несплата відповідачем існуючої заборгованості в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 516-517 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, з моменту укладанням договору відступлення права вимоги № 70607-20/14-7 від 05.06.2014 р. до позивача перейшло право вимагати у відповідача сплати заборгованості за договором купівлі-продажу № ЛГФ-07/08 від 05.08.2008 р., тобто в даному випадку відбулася зміна кредитора в зобов'язанні за зазначеним договором купівлі-продажу в вищезгаданій сумі.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати існуючої за договором купівлі-продажу заборгованості № ЛГФ-07/08 від 05.08.2008 р. ні первісному кредитору, ні, після укладання договору відступлення, новому кредитору, господарський суд вважає законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 236785,50 грн. заборгованості за зазначеним договором купівлі-продажу.

При цьому, суд вважає такими, що позбавлені фактичного та правового обґрунтування доводи відповідача про те, що позивач та третя особа нібито не мали права укладати договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 р., в т.ч. з посиланням при цьому на заборону на укладання договорів факторингу передбачену Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від 06.02.2014 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. № 231». Суд зазначає, що зазначене розпорядження жодним чином не забороняє суб'єктам господарювання укладати договори відступлення права вимоги, в т.ч. позивачу та третій особі укласти договір відступлення права вимоги № 70607-20/14-7 від 05.06.2014 р.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3551,79 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод" (адреса: 91047, Луганська обл., м. Луганськ, вул.. Краснодонская, буд. 5-В; код ЄДРПОУ 32202369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос" (адреса: 52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р.-н, сел. Дослідне, вул. Наукова, 1; код ЄДРПОУ 32729793) основний борг в розмірі 236785,50 грн., та судовий збір в розмірі 3551,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.