Рішення

від 12.11.2015 по справі 910/26029/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.2015Справа №910/26029/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/26029/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП», с. Дослідне,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянська кераміка», м. Київ,

про стягнення 133 701,40 грн. за договором про організацію перевезень вантажів від 19.09.2014 №19/09/14Ж2,

без участі представників сторін, у зв'язку з їх неявкою .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» (далі - ТОВ «ІТЛ-ГРУПП») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянська кераміка» (далі - ТОВ «Деснянська кераміка»): 74 015,01 грн. основного боргу за неналежне виконання умов договору про організацію перевезень вантажів від 19.09.2014 №19/09/14Ж2 (далі - Договір); 16 573,43 грн. пені; 31 331,48 грн. втрат від інфляції; 11 781,48 грн. 20% річних, а всього 133 701,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 порушено провадження у справі №910/26029/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2015.

Представники сторін у судове засідання 12.11.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суд не виконали; відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (позивач отримав 20.10.2015, а відповідач - 09.10.2015).

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.11.2015 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 12.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2014 ТОВ «ІТЛ-ГРУПП» (експедитор) і ТОВ «Деснянська кераміка» (клієнт) було укладено Договір, за умовами якого:

- Договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язаних з цим послугах, та здійснення розрахунків за надані послуги (пункт 1.1 Договору);

- Договір є генеральним (довгостроковим), істотні умови конкретних перевезень й роду вантажу зазначаються у заявках клієнта та узгоджуються сторонами окремо (пункт 1.2 Договору);

- експедитор згідно Договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах Договору (пункт 1.3 Договору);

- клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються за вартістю перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором. Розрахунки здійснюються грошовими коштами (пункт 3.1 Договору);

- вартість (ціна) послуг з організації перевезення вантажів клієнта згідно з наданими заявками по кожному вагону включає в себе: тариф на перевезення вантажу в межах України, встановлений «Збірником тарифів перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» (далі - Збірник тарифів) для вагонів парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, на час відправлення вантажу. Вартість вказаного тарифу містить інфраструктурну складову тарифу як для вагонів парку залізниць та вагонну складову залізничного рухомого складу, встановлених Збірником тарифів. При перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці; тариф за перевезення напіввагону у порожньому стані, що слідує у випадках, передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки клієнта); плату за находження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні заявок клієнта в розмірі, визначеному в додаткових угодах/додатках до Договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України. При цьому неповна доба вважається за повну; додаткові збори, пов'язані з перевезенням вантажів, які включені до перевізного документу та встановлені Збірником тарифів (в тому числі плата за охорону вантажів воєнізованою охороною залізниць України); послуги ДП «УТЛЦ» при організації перевезення територією України - 10,00 грн. (крім того ПДВ у розмірі 2,00 грн.) за один завантажений вагон; інші витрати експедитора, які нараховані йому при виконанні заявок клієнта. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством. Клієнт самостійно організує розрахунки з підприємствами залізничного транспорту за дані послуги (подача та прибирання вагонів, плата за користування вагонами у випадку простоювання вагонів на коліях залізниць з вини вантажоодержувача, вантажовідправника, плата за користування вагонами на під'їзних коліях власників під'їзних колій та інше) (пункт 3.2 Договору);

- винагорода (плата) експедитору, яка становить грошову суму у національній валюті України, що встановлюється за домовленістю сторін Договору додатковими угодами чи протоколами погодження договірних цін, та може бути виражену як у процентах від всіх підтверджених витрат експедитора, пов'язаних з організацією перевезення вантажів клієнта, так і в твердій грошовій формі. Винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ), визначеної в пункті 3.2. Договору та нараховується на всю вартість послуг, а також плати за находження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України, і сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта. При укладанні експедитором правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні при виконанні заявок клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділу Договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора (пункт 3.3 Договору);

- не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт провадять звірку повноти розрахунків, результати якої оформляють актами. Підписаний та скріплений печаткою експедитора акт звірки має бути розглянутий клієнтом протягом 3-х робочих днів, підписаний, скріплений печаткою клієнта, та наданий експедитору. У випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких наданих експедитором документів, які потребують підписання або узгодження їх клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не поступить письмових заперечень клієнта, документи будуть вважатись прийнятими сторонами. Заборгованість клієнта, виявлена у процесі звірки вказується у акті і погашається протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 3.4 Договору);

- Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами з дати підписання та діє до 31.12.2015 включно (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту, та від відповідача -директором ОСОБА_3, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивач організував перевезення, що підтверджується такими актами про надані послуги:

- від 11.11.2014 № ОУ-18840 на суму 40 708,86 грн.;

- від 21.11.2014 № ОУ-19273 на суму 38 829,61 грн.;

- від 10.12.2014 № ОУ-18892 на суму 133 407,69 грн.;

- від 23.12.2014 № ОУ-19666 на суму 39 937,70 грн.;

- від 11.11.2014 № ОУ-18840 на суму 40 708,86 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.

Відповідач частково виконав зобов'язання з оплати, у результаті чого виник борг у сумі 74 015,01 грн.

15.07.2015 сторони оформили та підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 15.07.2015, в якому визначили заборгованість відповідача на суму 74 015,01 грн.

Відповідач умови Договору не виконав і за надані послуги, у визначений Договором строк не розрахувався.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 11.08.2015 № 1 з вимогою погасити борг.

Відповідач отримав вказану претензію 18.08.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; залишив без відповіді та належного реагування; грошові кошти не сплатив.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 74 015,01 грн. боргу за Договором підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 31 331,48 грн. втрат від інфляції, 11 781,48 грн. 20% річних і 16 573,43 грн. пені. Позивач визначає період прострочення для пені з 01.12.2014 по 31.05.2015, а для втрат від інфляції та 20% річних з 01.12.2014 по 17.09.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.6 Договору сторона, яка прострочила виконання грошових зобов'язань, зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми, а також вартість послуг спеціалістів права, задіяних до вирішення справи в суді іншою стороною Договору.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 20 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні, проте здійснення перерахунку судом пені, втрат від інфляції та 20% річних фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, втрат від інфляції та 20 % річних, а тому стягненню з відповідача підлягає: 16 573,43 грн. пені; 31 331,48 грн. втрат від інфляції та 11 781,48 грн. 20 % річних.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянська кераміка» (04074, м. Київ, вул. Івашкевича, 3, кв. 41; ідентифікаційний код: 23716741) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» (52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, 1; ідентифікаційний код: 37865529): 74 015 (сімдесят чотири тисячі п'ятнадцять) грн. 01 коп. боргу; 16 573 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 43 коп. пені; 31 331 (тридцять одну тисячу триста тридцять одну) грн. 48 коп. втрат від інфляції; 11 781 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 48 коп. 20 % річних і 2 005 (дві тисячі п'ять) грн. 52 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук