Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/23782/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2015Справа №910/23782/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23782/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк», м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Білої Ірини Володимирівни, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К», м. Севастополь,

про стягнення 3 489 406,26 грн.,

за участю представників:

позивача - Герасимчук І.А. (довіреність від 01.10.2015 № 79);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» (далі - Банк) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Білої Ірини Володимирівни звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» (далі - Товариство) про стягнення: 3 300 000 основної заборгованості за кредитним договором від 19.10.2012 №КТДЕЮ/4579.198 (далі - Договір); 77 877,56 грн. заборгованості за процентами; 111 528,70 грн. пені, а всього 3 489 406,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 01.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи було відкладено на 13.10.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

13.10.2015 позивач подав суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 розгляд справи відкладено на 10.11.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 10.11.2015 не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва не були надіслані відповідачу, оскільки місцезнаходженням Товариства є: Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова, 246.

Разом з тим, судом були вжиті заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання шляхом направлення телефонограм.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони (підпункт 3.9.1 1 пункту 3.9 Постанови № 18)

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 Банком і Товариством (позичальник) укладено Договір.

Суду не надано позивачем оригінал та належним чином засвідчену копію Договору, оскільки:

- відповідач обслуговувався у відділенні Банку, яке знаходилося в Автономній Республіці Крим;

- після анексії Автономної Республіки Крим оригінал Договору та кредитна справа були передані у Донецьке центральне відділення головного офісу Банку;

- указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей;

- 13.03.2015 невідомі особи протиправно заволоділи належним Банку на праві власності майном, у тому числі оригіналом Договору та кредитною справою;

- за вказаним фактом керівництвом Банку була подана заява від 09.04.2015 до Великоновосілківського РВ ГУМВС України в Донецькій області (кримінальне провадження № 12015050620000287).

Господарський суд міста Києва витребовував Договір та додатки до нього у відповідача, проте Товариство вимоги суду не виконало та вказані документи не надало.

Разом з тим, позивач підтвердив факт укладення Договору; надання відповідачу кредиту та неповернення його Товариством.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору видав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у 3 500 000 грн.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 18.10.2015.

Відповідач кредит Банку у сумі 3 300 000 грн. не повернув та нараховані проценти за користування кредитними коштами у сумі 77 877,56 грн. не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 3 300 000 грн. та процентами за користування кредитом 77 877,56 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 111 528,70 грн. пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір розрахований на день подання позову стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» (99055, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова, б. 246; ідентифікаційний код: 30356503) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; фактична адреса: 02660, м. Київ, просп. Ю.Гагаріна, 23 ідентифікаційний код: 19388768): 3 300 000 (три мільйони триста тисяч) грн. основної заборгованості; 77 877 (сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 56 коп. заборгованості за процентами; 111 528 (сто одинадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 70 коп. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» (Автономна Республіка Крим, 99055, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова, б. 246; ідентифікаційний код: 30356503) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 69 788 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 13 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук