Рішення

від 18.11.2015 по справі 908/5321/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/153/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

18.11.2015 Справа № 908/5321/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" (вул. Заводська, буд. 1, смт. Якимівка Запорізької області, 72501)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Про стягнення 68 759 грн. 66 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Касьяненко М.І. - дов. б/н від 16.10.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" смт. Якимівка Запорізької області, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Велика Знам'янка Кам'янсько - Дніпровського району Запорізької області, про стягнення 68 759 грн. 66 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість, по договору надання дилерських послуг від 12.03.2014 року, в сумі 59 741 грн. 33 коп., пеню в сумі 15 644 грн. 11 коп. та 3 % річних в сумі 2 504 грн. 06 коп.

Позивач надав суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог в частині стягнення пені , остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість, по договору надання дилерських послуг від 12.03.2014 року, в сумі 59 741 грн. 33 коп., за період з 14.04.2014р. по 13.10.2014р. в сумі 6 514 грн. 27 коп. та 3 % річних в сумі 2 504 грн. 06 коп.

Заява позивача приймається судом. оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Розгляд справи відкладався.

18.11.2015 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 21303633 від 09.10.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 Кам'янсько - Дніпровського району Запорізької області, 71311.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялась судом відповідачу на зазначену вище адресу, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу по справі.

Відповідач , повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з'явився , про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

12.03.2014 року між позивачем (підприємством по договору) та відповідачем (дилером по договору) був укладений договір надання дилерських послуг (надалі - договір).

За умовами п. 1.2 договору позивач зобов'язався передати відповідачу товар у кількості, асортименті та строки, передбачені в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Згідно з положеннями п. 4.1 договору ціни на товар, що поставляється за даним договором, встановлюються в євро (імпортного виробництва) або гривнях (українського виробництва). Платежі за імпортні товари за даним договором здійснюються відповідачем в гривнях на розрахунковий рахунок позивача та будуть зараховуватися в євро за курсом купівлі валюти на міжбанківській валютній біржі Промінвестбанком на день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за кожну партію товару. Оплата може здійснюватися і іншим способом, погодженим сторонами даного договору. Загальна вартість товару за даним договором формується виходячи з накладних, що є невід'ємною частиною та накопичувальним елементом даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 31 810 грн. 20 коп., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 134 від 12.03.2014 року, рахунком № 493 від 12.03.2014 року та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.02.2015 року, копія якого залучена до матеріалів справи.

На дату поставки вказаного товару імпортного виробництва його вартість в євро становила 2475, 50 євро (за курсом 1285 грн. за 100 євро).

За умовами п. 4.3 договору розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, здійснюються в наступному порядку: 100 % вартості партії товару протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з моменту поставки.

Згідно з п. 4.4 договору, перед оплатою рахунків відповідач погоджує з позивачем курс євро.

В п. 4.5 договору передбачено, що датою оплати слід вважати дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо проведення оплати за поставний позивачем товар не виконав.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару в розмірі 31 810 грн. 20 коп.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Однак, за умовами п. 4.1 договору платежі за імпортні товари за даним договором здійснюються відповідачем в гривнях на розрахунковий рахунок позивача та будуть зараховуватися в євро за курсом купівлі валюти на міжбанківській валютній біржі Промінвестбанком на день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за кожну партію товару.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 23.03.2015 року.

До матеріалів позову була надана довідка Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", підписана керуючим роздрібним без балансовим відділенням № 109 ПАТ „Промінвестбанк" Землянковою О.В., відповідно до якої курс євро на міжбанківському валютному ринку станом на 23.09.2015 року становить: покупка - 2413,32 грн. за 100 євро, продаж - 2392,73 грн. за 100 євро.

Враховуючи, що вартість поставленого позивачем відповідачу товару в євро складає 2475, 50 євро, то станом на 23.09.2015 року вартість цього товару в гривневому еквіваленті становить 59 741 грн. 73 коп.

Однак, позивач просить стягнути з відповідача вартість товару в розмірі 59 741 грн. 33 коп. Суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню вартість отриманого від позивача товару в розмірі 59 741 грн. 33 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно умов договору не проводив оплату за отриманий товар, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.04.2014 року по 23.09.2015 року в сумі 2 504 грн. 06 коп.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що фактично за вказаний період від суми заборгованості 59 741 грн. 33 коп. сума 3 % річних становить 2 587 грн. 70 коп.

Однак, суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 2 504 грн. 06 коп.

Відповідно до п. 11.2 договору за прострочення оплати поставлений та реалізованих товарів дилер оплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості поставлених товарів за кожний день прострочення.

Позивач уточнив період нарахування пені та суму пені, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, та з урахуванням подвійної облікової ставці, остаточно просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.04.2014р. по 13.10.2014р. в сумі 6 514 грн. 27 коп., згідно розрахунку, наведеному в заяві про уточнення позовних вимог.

Перевірявши розрахунок пені, наведений позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, суд встановив, що фактично розмір пені за вказаний період складає 6 555 грн. 10 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки уточнених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 14.04.2014р. по 13.10.2014р. в сумі 6 514 грн. 27 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач зменшив позовні вимоги, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 142 грн. 88 коп., але ця сума може бути повернута позивачу лише за його клопотанням , про що прямо вказано в ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

В судовому засіданні 02.11.2015р. представник позивача вказав, що він не наполягає на повернені судового збору.

Позивач клопотання про повернення судового збору суд не надав, тому суд судовий збір в розмірі 142 грн. 88 коп. позивачу не повертає.

Але, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору в сумі 142 грн. 88 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Кам'янсько - Дніпровського району Запорізької області, 71311; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" (вул. Заводська, буд. 1, смт. Якимівка Запорізької області, 72501; код ЄДРПОУ 20474705) основний борг в сумі 59 741 грн. 33 коп., 3 % річних в сумі 2 504 грн. 06 коп., пеню в сумі 6 514 грн. 27 коп., судовий збір в сумі 1 075 грн. 12 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено : 18.11.2015р.

Суддя Л.С. Місюра