Рішення

від 21.10.2015 по справі 911/3653/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2015 р. Справа № 911/3653/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" , м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь

про стягнення 429736,38 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Каленська М.А., довіреність № 307 від 18.05.2015;

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (далі - Позивач) до публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (далі - Відповідач) про стягнення 429736,38 грн, з яких 336784,00 грн основного боргу, 47149,76 грн пені та 45802,62 грн штрафу.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем зобов'язань за Договором про відступлення права вимоги №36-06/14 від 22.08.2014 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2015 порушено провадження у справі №911/3653/15 та призначено її до розгляду на 15.09.2015 об 11:20 год.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 15.09.2015 та 06.10.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 06.10.2015 та 21.10.2015 відповідно.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був належним чином повідомлений в порядку, передбаченому п.5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", шляхом розміщення відповідної інформаціі на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області .

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (далі - Покупець) та сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Єлизаветове" (далі - Постачальник) укладено Біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №1240Ф від 03.12.2013 (далі - Біржовий договір).

Згідно з п.п.1.1., 2.1. Біржового договору в порядку та на умовах Біржового Договору Постачальник передає Покупцю у власність товар: 388,000 тонн зерна пшениці м'якої 3 класу (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п.3.1. Біржового договору сума попередньої оплати складає 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення Біржового договору і становить 336784,00 грн, у тому числі ПДВ 56130,67 грн.

Як зазначається в п.4.1. Біржового договору Покупець протягом п'яти робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених підпунктом 2.5. Біржового договору перераховує на поточний рахунок Постачальника попередню оплату у сумі, визначеній п.3.1. Біржового договору.

На виконання умов Біржового договору Позивач здійснив на користь приватного сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Єлизаветове" попередню оплату за товар в розмірі 336784,00 грн, що підтверджується копією виписки з рахунку Позивача, відкритого в публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» за 09.12.2013.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України в даному зобов'язанні було замінено кредитора, шляхом укладення 22.08.2014 між публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (Позивачем, Первісним кредитором) та публічним акціонерним товариством "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (Відповідачем, Новим кредитором) Договору про відступлення права вимоги №36-06/14 від 22.08.2014 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач передає, а Відповідач приймає право вимоги, що належить Позивачу і стає кредитором за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №1240Ф від 03.12.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Єлизаветове".

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (п.1.2. Договору).

Як вбачається з п.п.2.1., 2.2. Договору згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію, яка здійснюється протягом 4 календарних днів після дня набрання чинності цим Договором, у розмірі 336784,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.п.3.1. Договору Первісний кредитор передає Новому кредитору всі документи (первинні документи, облікові регістри, бухгалтерську звітність та інші документи у розуміння Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 25.04.1995 №88, зераєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, договори), які засвідчують права, що передаються за цим Договором та іншу інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором в момент підписання цього Договору. Новий кредитор підписуючи цей Договорір погоджується з тим, що надані Первісним кредитором документи передбачені пунктом 3.1. цього Договору, є такими, що надані в повному обсязі та достатніми для здійснення вимоги за Основним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надіслано сільськогосподарському підприємству товариству з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Єлизаветове" (далі - Боржник) повідомлення про відступлення права вимоги №1631 від 22.08.2014, яким останній інформував Боржника про відступлення Відповідачу права вимоги за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №1240Ф від 03.12.2013.

В порушення своїх договірних зобов'язань, Відповідач погоджену сторонами компенсацію в передбачений Договором строк (до 27.08.2014) не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 336784,00 грн, про стягнення якої Позивачем заявлено вимогу до суду.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Непроведення Відповідачем грошових розрахунків за Договором підтверджується довідкою №16-13/2-2206 від 07.09.2015, виданою публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Враховуючи, що факт наявності заборгованості Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач сплату компенсації в повному обсязі не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду справи не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 336784,00 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 47149,76 грн пені за загальний період з 27.08.2014 по 25.02.2015 та 45802,62 грн штрафу у розмірі 13,6 % від суми компенсації, яка становить 336784,00 грн.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що у разі порушення Новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, з який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення. У разі порушення Новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, встановлені цим договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору одноразово штраф у розмірі 13,6 відсотків від суми, зазначеної в пункті 2.1.

Враховуючи, що наведені нарахування в розрахунках Позивача є вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 47149,76 грн пені та 45802,62 грн штрафу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 14, код 00951971) на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код 38926880) 336784,00 грн (триста тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні) основного боргу, 47149,76 грн (сорок сім тисяч сто сорок дев'ять гривень сімдесят шість копійок) пені, 45802,62 грн (сорок п'ять тисяч вісімсот дві гривні шістдесят дві копійки) штрафу та 8594,73 грн (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні сімдесят три копійки) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "19" листопада 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.