Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/24326/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/24326/15 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"

до Приватного підприємства "Флет"

про стягнення 27338 грн. 46 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Романенко С.В. - представник за довіреністю № 38-3648/38 від 09.07.2015 ;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" з вимогами до Приватного підприємства "Флет" про стягнення 27338 грн. 46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 не сплатив орендні платежі за фактичне користування об'єктом оренди за період з 01.04.2012 по 31.05.2014 (після закінчення дії договору оренди), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14 471, 90 грн. Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 12 183, 13 грн. інфляційних збитків та 683, 43 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24326/15 та справу призначено до розгляду на 09.10.2015.

01.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 розгляд справи відкладено на 26.10.2015 у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 26.10.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 26.10.2015 з'явився представник позивача, надав усні пояснення.

Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та невиконання відповідачем вимог ухвали суду, суд відклав розгляд справи на 10.11.2015, про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 10.11.2015 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 10.11.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21176579 від 16.09.2015, що підтверджується наявним поштовим поверненням відправлення ухвали про порушення провадження у справі відповідачеві №0103034890432 з причиною повернення: за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 09.10.2015, 26.10.2015 та 10.11.2015 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 10.11.2015 за відсутності представника відповідача, та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Приватним підприємством «Флет» (орендар) був укладений договір № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 (далі-Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, орендодавець та орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007, № 224 від 24.02.2009 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення для розміщення кафе з реалізацією алкогольних напоїв за адресою м. Київ, вул. Волинська, 22.

Як встановлено п. 2.1. Договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 77,0 кв.м., в тому числі підвал - 77,0 кв.м.

Відповідно до п. 2.2. Договору, вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 31.12.2008 становить 265 312,5 грн.

За змістом п. 3.1. Договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві ради або за результатом конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі 20% від вартості майна і становить 4421,88 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Як передбачено п. 3.8. Договору, орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі не залежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно з п. 3.9. Договору, орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання сторонами акту прийму-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду.

За змістом п. 9.1. Договору, строк його дії встановлено з 24.02.2009 до 24.02.2011.

24.02.2009 Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради передало Приватному підприємству «Флет», а останнє прийняло об'єкт оренди загальною площею 77,0 кв.м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Волинська, 22, що підтверджується актом прийому-передачі від 24.02.2009, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Вказаний акт є додатком № 2 до договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» перейменовано Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (позивач).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що за актом прийому-передачі від 24.02.2009 позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт оренди за адресою м. Київ, вул. Волинська, 22, загальною площею 77,00 кв.м.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що за змістом п. 9.1. договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, строк його дії встановлено з 24.02.2009 до 24.02.2011.

Разом з тим, додатковою угодою № 651/Ч від 18.10.2011 сторонами було продовжено строк дії договору по 31.03.2012.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 не сплатив позивачу суму орендної плати за фактичне користування ним об'єктом оренди у період з 01.04.2012 по 31.05.2014, тобто після закінчення дії договору оренди, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14 471, 90 грн., яку і просить стягнути позивач.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд звертає увагу, що доказів повернення позивачеві орендованих житлових приміщень орендодавцю за актом приймання-передачі відповідачем не подано.

Як передбачено в п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29 травня 2013 року № 12, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Суд наголошує на тому, що будь-яких доказів існування заперечень наймодавця (позивача), наданих протягом одного місяця з дня закінчення строку дії договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 в редакції додаткової угоди № 651/Ч (тобто по 31.04.2012) в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України, стосовно продовження користування відповідачем найманим приміщенням, до суду також не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 фактично було продовжено сторонами з квітня 2012 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом п. 3.1. договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві ради або за результатом конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі 20% від вартості майна і становить 4421,88 грн. на місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Як передбачено п. 3.8. договору № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі не залежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Як вбачається з наданого розрахунку позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 14 471, 90 грн. за загальний період з січня 2014 року по травень 2014 року. При цьому, з розрахунку позовних вимог позивача вбачається, що всього за користування відповідачем спірним приміщенням протягом спірного періоду нараховано 36 952, 17 грн., з яких сплачено лише 22 480, 27 грн., що підтверджується наданими позивачем 01.10.2015 банківськими виписками по рахунку позивача, з яких вбачається, що орендна плата сплачувалась відповідачем в тому числі з призначенням платежу відповідно до рахунків-фактур № 651-Ч/2, виставлених за період з січня по квітень 2014 року, копії яких також долучені до матеріалів справи.

При цьому, щодо заявленого позивачем періоду з 01.05.2014 по 31.05.2014 суд звертає увагу на таке.

Суд зазначає, що з наданих позивачем доказів вбачається, що 30.04.2014 між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавцем), Приватним підприємством «Флет» (орендарем) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (балансоутримувач) було укладено договір № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київради з питань власності від 15.04.2014 № 172, розпорядження Солом'янської райдержадміністрації від 30.04.2014 № 303 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), який знаходиться за адресою: вул. Волинська, 22 для розміщення кафе з реалізацією підакцизних товарів, яке розташоване у підвалі 4-поверхового будинку (копія договору долучена до матеріалів справи 27.10.2015).

Згідно з п. 2.1. договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014, об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 77,0 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014 за користуванням об'єкта оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 9 таблиці 2 п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, розрахунок якої оформляється та є невід'ємною частиною договору та на дату підписання договору в цілому становить 5646,66 грн. за місяць.

Згідно з п. 3.6. договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014 орендна плата сплачується орендарем не залежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як передбачено п. 9.1. договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014, останній є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.04.2014 до 29.04.2017.

Крім того, актом приймання-передачі об'єкта оренди від 30.04.2014 до договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014 приміщення, що розташоване в підвалі, та перебуває на балансі Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 77, 0 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Волинська, 22.

За таких обставин, з огляду на те, що умови договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014, якими письмово врегульовано правовідносини оренди об'єкта оренди - нежилого приміщення загальною площею 77,0 кв.м. за адресою: вул. Волинська, 22, діють з 30.04.2014 , як це передбачено п. 9.1. цього договору, несплачена відповідачем плата за користування об'єктом оренди за травень 2014 підлягає стягненню відповідно до умов договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014.

Так, з розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем нараховано орендну плату за травень 2014 у розмірі 7 691, 90 грн.

В той же час умовами договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014 (п. 3.1.) передбачено, що за користуванням об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, яка на дату підписання договору в цілому становить 5646,66 грн. за місяць.

За таких обставин, розмір орендної плати за користування відповідачем нежилим приміщенням загальною площею 77,0 кв.м. за адресою: вул. Волинська, 22 в травні 2014 року становить 5646,66 грн.

Таким чином, враховуючи часткове погашення заборгованості по орендні платі за період з січня 2014 року по квітень 2014 року, суд дійшов, висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про стягнення з Приватного підприємства "Флет" суми основного боргу підлягають задоволенню частково, у сумі 12 426, 66 грн., а саме: 6 780,00 грн. за договором № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 за користування об'єктом оренди у період з січня 2014 року по квітень 2014 року та 5 646, 66 грн. за договором № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014 за користування об'єктом оренди у травні 2014. При цьому, враховуючи відсутність чіткого призначення платежу при проведенні деяких часткових оплат (відповідно до долучених позивачем банківських виписок), суд вважає правомірним зарахування таких оплат в рахунок погашення найдавнішої заборгованості, яка виникла у правовідносинах між сторонами щодо оренди приміщення.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача, надані 27.10.2015, щодо фактичного підписання договору № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду пізніше травня 2014 року, в підтвердження чого позивачем надано, зокрема, розписку про одержання відповідачем за таким договором в оренду приміщення лише 02.07.2014 та гарантійний лист від 28.05.2014, яким відповідач гарантував оплату існуючої станом на 28.05.2015 за договором № 651/4 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009 заборгованості, так як договір № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та акт приймання-передачі об'єкта оренди від 30.04.2014 до нього містять дату підписання - 30.04.2014, що і є належним та допустимим доказом в підтвердження факту регулювання правовідносин оренди між сторонами, починаючи з 30.04.2014, саме договором № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014.

Приймаючи рішення про задоволення вимог позивача щодо стягнення орендної плати з відповідача, суд приймає до уваги, що підставами позову у даній справі є наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за період користування об'єктом оренди з січня 2014 року по травень 2014 року. При цьому, встановлення судом факту регулювання правовідносин між сторонами з 30.04.2014 договором № 434 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.04.2014, на який відсутнє посилання в позовній заяві, та стягнення з відповідача заборгованості за травень 2014 року з урахуванням умов даного договору, не є виходом суду за межі позовних вимог, з урахуванням вищевказаних підстав позову.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 683, 43 грн. 3% річних за період з 01.02.2014 по 31.07.2015 та 12 183, 13 грн. інфляційних збитків за період з вересня 2014 року по липень 2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є обґрунтованим, таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про стягнення з Приватного підприємства "Флет" суми 3% річних у розмірі 683,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12183,13 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" до Приватного підприємства "Флет" підлягають задоволенню судом частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Флет» (03151, м. Київ, вул. Волинська, 22; ідентифікаційний код: 32068981) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код: 35756919) суму основного боргу у розмірі 12426 (дванадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 43 коп., інфляційні збитки у розмірі 12183 (дванадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) грн. 88 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.11.2015

Суддя І.М. Отрош