cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2015 р.Справа № 916/4048/15
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (м. Київ);
До відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" (Одеська область, Красноокнянський район, с. Малаївцікод);
про стягнення 11400252,32 грн.;
За участю представників сторін:
Від позивача: Кравчук А.І. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (надалі - ТОВ "АТ КАРГІЛЛ"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" (надалі - СВК "Правда") про стягнення 11400252,32 грн. заборгованості, з яких 9664471,18 грн. основного боргу, 197272,78 грн. - проценти за користування коштами, 1539508,36 грн. - штраф, нараховані у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 08.10.2013 р. № СVS53343.
В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору від 08.10.2013 р. № СVS53343 поставки зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно Специфікацій до Договору.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзив на позов не представили, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
08.10.2015 р. між ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" (надалі - Постачальник) та СВК "Правда" (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки № СVS53343 (надалі - Договір), згідно якого в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно Специфікацій до цього Договору (надалі - Товар) (п.1.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна товару зазначається у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з п. 3.4 цього Договору.
Умовами п. 3.4.2.2 Договору передбачено, що базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість Товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку - фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної Специфікації. Під курсом Банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс Банку підтверджується довідкою Банку довідкою Банку з печаткою Банку і підписом уповноваженої особи Банку, яка видається щоденно Постачальнику. Якщо на дату, пов'язану з виконанням цього Договору, на яку вимагається курс Банку (дату укладення цього Договору, для підписання Специфікації, дата виставлення рахунку-фактури для попередньої оплати, виплата штрафних санкцій, відшкодування шкоди тощо), такий курс відсутній, Сторони домовились застосувати курс Банку на попередню дату, яка найбільш наближена до дати, на яку вимагається курс Банку.
Згідно з п. 3.4 Договору порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання Покупця визначається у відповідній Специфікації. Сторони можуть обрати порядок розрахунків.
Відповідно до п. 3.4.3.3 Договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Вказані в Специфікаціях в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника ( у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної Специфікації.
Умовами п.7.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
08.10.2013 р. між сторонами було складено та підписано Специфікацію №1/53343 до Договору поставки № СVS53343 від 08.10.2013р., за якою передано товару за загальну суму (з ПДВ) 3299670,00 грн., строком поставки до 31.10.2013 р., терміном сплати повної вартості товару до 20.07.2014 р. та Специфікацію №2/62221,62223 до Договору поставки № СVS53343 від 08.10.2013р., за якою передано товару за загальну суму (з ПДВ) 744521,72 грн., строком поставки до 20.04.2014 р., терміном сплати повної вартості товару до 20.08.2014 р.
Крім того, даними Специфікаціями сторони обрали порядок розрахунків, передбачений п.3.4.3 Договору, яким встановлено часткову (повну) оплату після поставки товару, із застосуванням базової ціни товару. Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника наступним чином: а) попередня оплата - 0% від загальної вартості товару, вказаної в Специфікації; б) оплата після поставки - 100% від загальної вартості товару, вказаної в Специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно з п. 3.4.3.4.3 Договору, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок - фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу Покупця.
18.06.2014 р. та 19.08.2014 р. позивач, на виконання умов Договору здійснив коригування ціни поставленого товару та виставив рахунки-фактури №53343/948, № 533343/1348, № 53343/1347. Згідно з даними рахунками загальна вартість товару на момент їх виставлення становила - 5731694,52 грн. Проте, відповідач в порушення умов Договору, щодо коригування ціни Товару, а також порядку розрахунків, прострочивши термін оплати майже на 6 місяців в рахунок погашення заборгованості перерахував на розрахунковий рахунок позивача, 03.12.2014 р. - 100000,00 грн., 13.08.2015 р. - 300000,00 грн., 19.08.2015 р. - 200000,00 грн., таким чином неоплаченими залишились 5131694,52 грн.
Оскільки повної оплати вартості поставленого товару здійснено не було, а строк оплати за попередніми рахунками-фактурами давно було прострочено, позивач, керуючись формулою, вказаною в п.3.4.3.4.4 Договору, скоригував остаточну ціну товару, та виставив рахунки-фактури відповідачу з урахуванням часткової оплати на суму 9664471,18 грн.
Несплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду за захистом та просить стягнути з відповідача 9664471,18 грн. основного боргу.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Крім того, позивач зазначає, умовами пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення передачі товару Покупцем проти строків, вказаних у відповідний Специфікації та цьому Договорі, покупець сплачує Постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару Покупцем більше, ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1539508,36 грн.
Позивач також зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 197272,78 грн.., які також просить стягнути з відповідача.
Відповідач заперечень щодо позову до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9664471,18 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За приписами ст.230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення передачі товару Покупцем проти строків, вказаних у відповідний Специфікації та цьому Договорі, покупець сплачує Постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару Покупцем більше, ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.
За таких обставин, виходячи з п.6.3 Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 1539508,36 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 197272,78 грн. за період з 21.07.2014 р. по 24.09.2015р.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 509, 530, 610, 626, 627,712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.174, 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України ст.ст.33,36,43,44,49,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" - задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" (67932, Одеська обл., Красноокнянський р-н, с. Малаївцікод, код 30800198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, код 20010397) 9 664 471/дев'ять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одну/грн. 18 коп. основного боргу, 197 272/сто дев'яносто сім тисяч двісті сімдесят дві/грн. 78 коп. процентів за користування коштами, 1 539 508/один мільйон п'ятсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісім/грн. 36 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору у сумі 171 003/сто сімдесят одну тисячу три/грн. 78 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 13.11.2015 року.
Повний текст рішення складено 18 листопада 2015 р.
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2015 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53611692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні