Рішення

від 16.11.2015 по справі 914/3017/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа№ 914/3017/15

За позовом: Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

до відповідача: Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" в особі Львіської філії Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", м. Львів,

про: стягнення 114 514,58 грн.

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Собечко Г.І. - довіреність б/н від 18.08.15р.;

відповідача: Янчинський П. В. - довіреність № 128 від 10.09.15р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" в особі Львіської філії Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" про стягнення 111 316,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №5015/Р від 01.10.2002 р. не провів повної оплати за надані послуги внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 86 655,04 грн. Крім того, відповідачу нараховано 13 513,80 грн. пені, 731,84 грн. - 3% річних, 10 415,70 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. провадження у справі порушено позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.09.2015 р. В судових засіданнях оголошувалися перерви.

В судове засідання 12.10.2015р. представник позивача з'явився, надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме, просить стягнути з відповідача 123 497,01 грн., з них - 93 902,70 грн. основного боргу, 16 507,51 грн. - пені, 1 342,28 грн. - 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання 12.10.2015р. представник відповідача з'явився, зазначив, що частково погасив борг, просить суд про продовження строку розгляду справи для надання сторонам можливості мирно врегулювати спір.

Ухвалою суду від 12.10.2015 р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено на 02.11.2015 р.

В судовому засіданні 02.11.2015 р. оголошено перерву до 16.11.2015 р.

В судове засідання 16.11.2015 р. представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 93 902,70 грн. основного боргу, 7 525,08 грн. пені, 1 342,28 грн. 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання 16.11.2015 р. представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить суд зменшити розмір пені з урахуванням того, що відповідач є державним підприємством, про що зазначив у відповідній заяві.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №5015/Р від 01.10.2002 р. (надалі - Договір). Відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору у вигляді гарячої води для опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотною умовою укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах "Права та обов'язки споживача", "Порядок розрахунків", "Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. Договору споживач (відповідач у справі) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені даним Договором.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч вимогам чинного законодавства та умов Договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з січня 2015 року по серпень 2015 року у розмірі 93 902,70 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.10.2015р.)

Відповідно до п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

В судовому засіданні 16.11.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 93 902,70 грн. основного боргу, 7 525,08 грн. пені, 1 342,28 грн. 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 16.11.2015 р. представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить суд зменшити розмір пені з урахуванням того, що відповідач є державним підприємством, про що зазначив у відповідній заяві.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №5015/Р від 01.10.2002 р., за умовами якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3. Договору споживач (відповідач у справі) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені даним Договором.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч вимогам чинного законодавства та умов Договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з січня 2015 року по серпень 2015 року у розмірі 93 902,70 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.10.2015р.)

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні 16.11.2015 р. представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

На час розгляду справи, відповідач не подав доказів повного погашення боргу. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 93 902,70 грн. основної заборгованості є обґрунтованими.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною шостою статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

В судовому засіданні 16.11.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7 525,08 грн. пені, 1 342,28 грн. 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 16.11.2015 р. представник відповідача просить суд зменшити розмір пені з урахуванням того, що відповідач є державним підприємством, про що зазначив у відповідній заяві.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

У зв'язку з тим, що відповідач - Державний проектно-вишукувальний науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" в особі Львіської філії Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" є державним підприємством, господарський суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір нарахованої пені.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 525,08 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 342,28 грн. - 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" в особі Львіської філії Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" (адреса: вул. Герої Крут, 1а, м. Львів, 79034; ідентифікаційний код 23967294 ) на користь Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460 ) 93 902,70 грн. основної заборгованості, 6 000,00 грн. пені, 1 342,28 грн. - 3% річних, 11 744,52 грн. інфляційних втрат, 2 226,30 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.11.2015 р.

Суддя Синчук М.М.