Постанова

від 12.11.2015 по справі 914/4366/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Справа № 914/4366/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргал плюс", м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2015р.

у справі № 914/4366/14

за позовом: управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства "Укргал Плюс", м. Львів

про стягнення 23 361,36 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Чижович І.З. - за довіреністю №2302-вих-1766 від 06.08.2015 р.

від відповідача: Піта Я.І. - за договором про надання правової допомоги б/н від 10.03.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2015 р. (колегія суддів: головуючий суддя О.З.Долінська, судді М.М.Синчук, М.В.Юркевич) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства «Укргал Плюс» на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 20 886, 14 грн. основної заборгованості, 578, 35грн. пені та 1 827, 00 грн. витрат понесених на сплату судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання щодо оплати боргу за договором оренди.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається, зокрема, скаржник зазначає, що фактично позивач мав волевиявлення укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться у межах м.Львова, а саме на вул. Чорновола - вул. Вагова. Окрім цього, апелянт зазначає, що такий договір не відповідає Закону України «Про оренду землі», у ньому відсутні всі істотні умови договору оренди земельної ділянки. Предмет договору не було передано орендареві, а земельна ділянка, яку мали передати в оренду не була індивідуалізована та ідентифікувати її є неможливим. Крім цього, відповідач вважає, що зважаючи на те, що правочин стосовно оренди земельної ділянки за адресою: м.Львів, Чорновола - вул. Вагова, площею 56 кв.м. не є вчиненим відповідно до ст.210 ЦК України, вимога про стягнення грошових коштів з відповідача є безпідставною та такою, що суперечить законодавству України. Скаржник також зазначає, що жодного використання предмету договору №170-12, тобто земельної ділянки за адресою: м.Львів, Чорновола - вул. Вагова, площею 56 кв. м не було. Даний факт підтверджується відсутністю після листопада 2013 року будь-яких об'єктів соціально - культурного, торговельного чи іншого призначення, які б були встановлені відповідачем за вищенаведеною адресою.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір № 170-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення укладений з дотриманням усіх вимог та відповідає усім нормам чинного законодавства України, які регулюють відносини оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на таке.

Як встановлено місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, 29.08.2012 р. між управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та приватним підприємством «Укргал Плюс» було укладено договір №170-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Згідно п. п. 1, 2.1.1, 3.2, 3.3, 7 вказаного договору, предметом договору є надання орендодавцем права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально - культурного, торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до ухвал Львівської міської ради (вказаних у договорі).

Орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми, площею 56,0 кв.м. (тротуар, газон тощо) за адресою: м. Львів, вул. Чорновола - вул. Вагова.

Орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 56 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (35,0*56,0*27*18*0,0084)/12*1,2=800,15 грн. (вісімсот гривень 15 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 133,36 грн.(сто тридцять три гривні 36 копійок).

Конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до п.2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об"єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Термін дії договору встановлюється на 3 роки.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, зокрема, не в повному обсязі здійснював оплату за користування об'єктом оренди, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 20 886,14 грн. за період з 29.08.2012 р. по жовтень 2014 року включно, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, що і стало підставою звернення до суду з позовом.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст.ст.5, 13, 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органами управління у сфері благоустрою населених пунктів є, зокрема, органи місцевого самоврядування.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування.

Елементами благоустрою є, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Відповідно до ст.ст.26, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів.

Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та з метою збільшення надходження коштів до міського бюджету міська рада ухвалою №2451 від 05.03.2009р. затвердила Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Дане Положення розроблене з метою визначення порядку справляння орендної плати за окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності та встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати або ухилення від неї.

Згідно із п.п. 1.1, 2 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 №1100, Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради, основними завданнями якого є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова, передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що на підставі вищенаведеного Положення 29.08.2012 р. між управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та приватним підприємством «Укргал Плюс» було укладено договір №170-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

Згідно ст.ст. 627, 638, 760 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин необхідно застосовувати Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Відтак, згідно ст.ст. 10, 12 вказаного Закону, Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Окрім цього, необхідно зазначити, що суд першої інстанції помилково не з'ясував питання можливої відповідності договору Закону України «Про оренду землі», який підлягає до застосування у спірних правовідносинах. (Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові від 22.09.2015 р. у справі №914/4537/14).

Згідно ст.ст. 4, 5, 6, 17 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з вищевикладеного, позивач жодним чином не ідентифікував та не визначив місцезнаходження конструктивного елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56, 0 кв.м., яку за договором зобов'зувався надати у користування. В договорі також не визначено порядок передання об'єкту оренди та матеріали справи не містять доказів такого передання.

Суд апеляційної інстанції також зазначає таке.

Як встановлено вище, згідно вказаного договору, конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до п.2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Відповідно до п.1.6 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом.

Ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. затверджено Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності. Ухвалою Львівської міської ради від 16.02.2012 №1266 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 05.03.2009 №2452» внесено зміни до зазначеної вище ухвали Львівської міської ради, замінивши слова «Дозвіл на встановлення відкритого літнього майданчика» словами «Паспорт відкритого літнього майданчика».

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 17.09.2015 р. з'ясовувалось питання щодо надання відповідачу дозволу для укладення договору оренди.

Відтак, відповідач пояснив, що такий йому не видавався, у зв'язку з чим, відсутній у матеріалах справи. Натомість, представник міської ради зазначила, що таким дозволом була ухвала міської ради №19 від 16.12.2010 р., посилаючись на те, що такого висновку дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 24.06.2015 р. у справі №914/4236/14.

Здійснивши аналіз вищевказаної постанови суду касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що ухвала, про яку йдеться у вказаній постанові є ухвала про встановлення атракціонів у місті Львові №440 від 19.05.2011 р., при цьому, така стосується іншої справи, з іншими учасниками процесу та з іншим предметом спору.

Таким чином, сторонами не встановлено в договорі порядку здійснення орендної плати за договором, що є обов'язковою та істотною умовою такого виду договорів.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що при укладенні договору №170-12 від 29.08.2012 р. сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, а саме щодо предмету договору.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

А отже, саме лише підписання договору № 17-11 від 29.08.2012 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення без отримання необхідного дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення та відсутність доказів про подальше розміщення таких об'єктів є свідченням того, що оспорюваний договір як юридичний факт не відбувся, а отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами, а договір відповідно до ст.638 ЦК України вважається неукладеним.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення з вимогою до відповідача про сплату орендної плати згідно договору, який не є укладеним.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укргал плюс», м. Львів задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2015 р. у справі №914/4366/14 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) на користь приватного підприємства «Укргал плюс» (79008, м. Львів пл. Осмомисла, 2/1 код ЄДРПОУ34668523) 913,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.11.2015 р.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.