Справа № 361/1520/15-ц
Провадження № 2/361/1086/15
26.10.2015
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
26 жовтня 2015 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Пухної О.М.
при секретарі - Палій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерінвест ХХІ» про відшкодування орендної плати, штрафів та вартості неповернутого майна,
в с т а н о в и в:
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «Полімерінвест ХХІ» про відшкодування орендної плати, штрафів та вартості неповернутого майна. Свої вимоги мотивував тим, що 01 лютого 2010 року між ним та ТОВ «Полімерінвест XXI» було укладено договір оренди комплексу обладнання для виробництва піноблоків . Згідно пунктів 1.1. та 2.1. зазначеного договору відповідачу було передано комплекс обладнання для виробництва піноблоків ПБУ 05 об'ємом 2,0 куб. м., потужністю до 10 куб.м за зміну, та складено відповідний акт приймання-передачі.
Пунктом 4.1. та 4.3. договору передбачена щомісячна авансова оплата оренди до 5-го числа поточного місяця у розмірі 5000 грн. на місяць. Після закінчення терміну дії договору орендар (відповідач) повинен був повернути орендодавцю (позивачу) обладнання за актом прийому - передачі в справному технічному стані, що передбачено пунктом 6.2. договору. У зв'язку з несплатою оренди та неповерненням обладнання 22.08.2011 року позивач вручив відповідачу претензію про розірвання договору оренди та витребування майна з вимогою розрахуватись за оренду обладнання та повернути належне йому майно в термін до 31.08.2011 року та попередив про те, що він відмовляється від договору оренди. Однак, зазначених вимог відповідач не виконав. Пунктом 5.3 Договору оренди передбачено, що у разі неповернення орендарем обладнання на вимогу орендодавця протягом розумного строку, орендодавець має право вимагати відшкодування його вартості. Проте відповідач не повернув майно та не відшкодовує його вартість, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь вартість майна: 333 700,00 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання, що становить 192 850,15 грн.; заборгованість по орендній платі за період з 01.11.2011 року по 09.02.2015 року - 195 000 грн. Згідно п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Позивач посилається на те, що як було зазначено в претензії від 22.08.2011 р. відповідач мав повернути обладнання до 30.08.2011 p., тобто починаючи з 01.09.2011 року по 09.02.2015 року за час прострочення просив стягнути неустойки за користування річчю - 400 000 грн. Також вказував, що пунктом 5.1 договору оренди передбачено, що за прострочення виплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Період, за який стягується відповідна сума вираховується з 02.05.2010 р. по 09.02.2015 р., та складає 154 834,74 грн ., яку й просив стягнути. Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити 3% від простроченої суми, що становить: 19 168,77 грн. Також статтею 625 ЦК України встановлено зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає суму у розмірі 71 955,00 грн . Враховуючи, що з дати неповернення обладнання, а саме 01.09.2011 року до сьогодні суттєво змінився курс долара з 7,9712 грн. за один долар США до 26,7997 грн. згідно офіційного курсу НБУ і різниця складає: 460 602,94 грн., позивач просив стягнути зазначені вище кошти.
У подальшому позивачем було збільшено позовні вимоги, в яких він просив стягнути вартість неповернутого майна, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки, яка складає 205 009 грн. 20 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки від вартості майна: 246 077 грн.; 3% річних - 22 972 грн. 61 коп., інфляцію у розмірі 188 555 грн., різницю згідно зміни курсу долара США у розмірі 460 602, 94 грн., та заборгованість по орендній платі 440 000 грн. та судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полімерінвест XXI» було укладено договір оренди комплексу обладнання для виробництва піноблоків . Згідно пунктів 1.1. та 2.1. зазначеного договору відповідачу було передано комплекс обладнання для виробництва піноблоків ПБУ 05 об'ємом 2,0 куб. м., потужністю до 10 куб.м за зміну, та складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.8-11).
Пунктом 4.1. та 4.3. договору передбачена щомісячна авансова оплата оренди до 5-го числа поточного місяця у розмірі 5000 грн. на місяць.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 вересня 2014 року стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерінвест ХХІ» на користь ОСОБА_1 115275 грн. 06 коп. (орендна плата та пеня) й судові витрати в сумі 1273 грн. Позовні вимоги в частині стягнення вартості неповернутого обладнання в розмірі 333700 грн. та 3 відсотків річних залишено без задоволення (а.с.20 -25).
Проте відповідач й після вканого рішення продовжив порушувати умови договору щодо сплати орендної плати.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ч. 1 ст. 759 ЦК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України , за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як зазначалося вище, відповідно до п. 4.1 Договору №1 від 01 лютого 2010 року, сума орендної плати складає 5000 грн. на місяць. Всупереч умов договору та вимог цивільного законодавства, відповідач не сплачував кошти за користування майном, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка за період з 01 листопада 2011 року по 25 травня 2015 року становить 215 000 грн.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача зазначена сума, оскільки вимога є обґрунтованою та узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Також підлягають і задоволенню позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача пені у розмірі 205 009,20 грн.. виходячи з наступного.
Пунктом 5.1 Договору №1 від 01 лютого 2010 року передбачено, що за прострочення виплати орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Що ж до інших позовних вимог, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, оскільки договір оренди не є грошовим зобов'язанням, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, індексу інфляції.
Не ґрунтуються на вимогах закону й позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Полімерінвест ХХІ» різниці внаслідок зміни курсу долара США.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 782 , ч. 2 ст. 1213 ЦК України , наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, тому набувач зобов'язаний повернути позивачу саме те майно, що було йому передано по договору оренди, а не його грошовий еквівалент. Позивач же з такою вимогою до суду не звертався.
Жодних інших доказів на підтвердження вимог щодо відшкодування вартості майна крім листа від 22 серпня 2011 року, адресованого директору ТОВ «Полімерінвест ХХІ», який був предметом розгляду судом при ухваленні рішення Апеляційним судом Київської області від 03 вересня 2014 року, позивачем не надано.
Також на підставі вимог ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Полімерінвест ХХІ» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800 грн.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерінвест ХХІ» (Київська область, м. Бровари, вулиця Київська, 22 ЄДРПОУ - 35875968, п/р №26007090000069 в ВАТ «ВіЕйБі Банк» м. Київ, МФО 280537, ІНП -358759610291, Св. №100122995) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 відшкодування орендної плати та пені в розмірі 420 009,20 (чотириста двадцять тисяч дев'ять ) гривень .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Пухна
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2015 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53613405 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Пухна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні