Рішення

від 18.11.2015 по справі 910/25099/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015Справа №910/25099/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна молодіжна ініціатива"

про стягнення 60472,59 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Бульдяк М.Р. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна молодіжна ініціатива" про стягнення заборгованості за договором на проведення рекламної кампанії № 241014 від 24.10.2014 в розмірі 60472,59 грн., з яких: 34876,91 грн. основний борг з урахуванням індексу інфляції, 7615,78 грн. пеня, 15180,00 грн. штраф, 2799,90 грн. 22% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неповне виконання відповідачем зобов'язань за договором на проведення рекламної кампанії № 241014 від 24.10.2014. За додатковою угодою № 5 від 26.03.2015 до вказаного договору позивач надав послуг на суму 45360,00 грн., а відповідач оплатив їх лише частково на суму 15000,00 грн. В зв'язку з не належним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань у сумі 30360,00 грн., позивач звернувся з позовом про стягнення основної суми боргу та штрафних санкцій, 3% річних, втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25099/15, розгляд останньої призначено на 12.10.2015.

Позивачем подано документи на виконання ухвали суду, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 23.09.2015 про порушення провадження у справі не виконав, хоча про день і час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення № 01030 3591235 9.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребувати докази, суд відклав розгляд справи на 09.11.2015.

В судовому засіданні 09.11.2015 позивачем подано довідку про розрахунки за договором № 241014.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 12.10.2015 про відкладення розгляду справи, однак про день і час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення № 01030 3591400 9.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребувати докази, суд відклав розгляд справи на 18.11.2015.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна молодіжна ініціатива" на виклик суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв»язку з тим, що позивачем були подані до суду інші докази просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

До клопотання відповідача додана довіреність, датована 30.07.2015р., видана представникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на представництво інтересів відповідача в усіх судах України тощо. Провадження у справі порушено 23.09.2015 року, розгляд справи був відкладений ухвалами суду від 12.10.2015р., та від 09.11.2015 року. Відповідач явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про судові засідання був повідомлений судом своєчасно: 25.09.2015 року, 19.10.2015р., та 12.11.2015 року відповідно (повідомлення про вручення Ухвал суду відповідачу є в матеріалах справи), довіреність представникам видана ще в липні 2015 року, однак відповідач не скористався процесуальними правами наданими йому ГПК України, і не подав доказів в підтвердження поважності причин невиконання вимог Ухвал суду про порушення провадження у справі та Ухвал про відкладання розгляду справи.

Враховуючи викладене суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача, як в необґрунтованому.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега імідж" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соціальна молодіжна ініціатива" (замовник) укладено договір № 241014 від 24.10.2014. Виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором. З метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору (акт резервування) (п. 2.1, 2.2 Договору).

По закінченні відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій сторонами підписується додаток до договору та замовник надсилає підтвердження про резервування електронною поштою (п.п. 5.1.1 Договору).

До матеріалів справи надано копії додаткових угод до договору № 241014 від 24.10.2014: № 1 від 24.10.2014 на загальну вартість 29160,00 грн., дата надання рекламних плакатів до 28.10.2014, графік сплати до 28 числа поточного місяця рекламної кампанії, період рекламної компанії з 01.11.2014 р. по 3011.2014р., та містить адресну програму з адресами розташування рекламних плакатів, № 2 від 24.10.2014 на загальну вартість 37680,00 грн., дата надання рекламних плакатів до 28.11.2014, графік сплати до 28 числа поточного місяця рекламної кампанії, період рекламної компанії з 01.12.2014р., по 31.12.2014р., № 4 від 27.01.2015 на загальну вартість 20160,00 грн., дата надання рекламних плакатів до 30.01.2015, графік сплати до 27 числа поточного місяця рекламної кампанії, період рекламної компаниї з 01.02.2015р. по 28.02.2015 р., № 5 від 26.03.2015 на загальну вартість 45360,00 грн., дата надання рекламних плакатів до 30.03.2014, графік сплати до 27 числа поточного місяця рекламної кампанії, період рекламної компанії з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. В додаткових угодах визначений тип спеціальної конструкції: біл-борди, сюжет ЖК «Молодіжна ініціатива», визначена кількість рекламних плакатів та адресна програма з зазначенням адрес розміщення білбордів. Підставою для сплати коштів згідно із додатковими угодами (п.9) є рахунки-фактури. Зазначені додаткові угоди підписані контрагентами та скріплені їх печатками. Загальна вартість послуг за вказаними додатковими угодами складає 132360,00 грн.

Відповідно до умов п.п. 3.5.5 договору після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець направляє замовникові для підписання 2 екземпляру акту прийому-передачі робіт послуг підписаних уповноваженою особою виконавця. (п. 4.5 Договору)

На підтвердження факту надання послуг до матеріалів справи надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаними вище рахунками-фактурами: акт № ОУ-0000367 від 30.11.2014 на суму 29160,00 грн., акт № ОУ-0000400 від 31.12.2014 на суму 37680,00 грн., акт № ОУ-0000019 від 31.01.2015 на суму 28800,00 грн., акт № ОУ-0000033 від 31.01.2015 на суму 49440,00 грн., акт № ОУ-0000054 від 28.02.2015 на суму 20160,00 грн., акт № ОУ-0000075 від 31.03.2015 на суму 42000,00 грн., акт № ОУ-0000121 від 05.05.2015 на суму 45360,00 грн. Загальна вартість наданих послуг за вказаними актами складає 252600,00 грн. Всі надані акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками.

Вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. При цьому вартість рекламної кампанії підлягає зміні на дату виставлення виконавцем рахунку-фактури у випадках передбачених п. 4.3 Договору. Порядок розрахунків: оплата здійснюється замовником у формі 100% передоплати до початку проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях (п. 4.1, 4.2 Договору).

Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури на оплату послу: № СФ-0000350 від 21.10.2014 на суму 29160,00 грн., № СФ-0000392 від 24.11.2014 на суму 37680,00 грн., № СФ-0000419 від 23.12.2014 на суму 28800,00 грн., № СФ-0000420 від 23.12.2014 на суму 49440,00 грн., № СФ-0000030 від 29.01.2015 на суму 20160,00 грн., № СФ-0000052 від 26.02.2015 на суму 42000,00 грн., № СФ-0000086 від 30.03.2015 на суму 45360,00 грн. Позивачем було виставлено відповідачу рахунків на загальну вартість послуг у сумі 252600,00 грн. Всі рахунки підписані та скріплені печаткою позивача.

Позивачем надано виписку по рахунку з 01.10.2014 по 15.09.2015, згідно якої ТОВ "Соціальна молодіжна ініціатива" перерахувала позивачеві за надані послуги грошові кошти у розмірі 222240,00 грн.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору, договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 24.10.2015 включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань передбачених даним договором. Договір припиняється після закінчення строку, на який було укладено договір або у випадках, передбачених договором. Якщо за 30 днів до дати закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення договору, дія договору вважається продовженою на такий самий строк.

Судом встановлено, що відповідач оплатив отримані послуги лише частково в сумі 222240,00 грн., в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 30360,00 грн.

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за договором про надання послуг. Відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в розмірі 222240,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 30360,00 грн. Розмір вказаної заборгованості також підтверджується довідкою про розрахунки за договором № 241014.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 01.09.2015 з проханням оплатити суму боргу у розмірі 30360,00 грн. до 05.09.2015. Вказана претензія направлена відповідачу 01.09.2015, що підтверджується фіскальним чеком № 5585.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 30360,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 30360,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4516,91 грн., 22 % річних у розмірі 2799,90 грн., пеню у розмірі 7615,78 грн., штраф у розмірі 15180,00 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ст. 625 ЦК України передбачена можливість встановлення розміру відсотків за користування чужими коштами саме в договорі.

Відповідно до п.п. 7.2.2 Договору при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної компанії, виконавець вправі нарахувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22% річних при цьому, виконавець може реалізувати зазначене право шляхом відсилання замовнику листа про нарахування відсотків.

Позивач здійснив розрахунок 22% річних за 153 прострочення. Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та вважає суму річних у розмірі 2799,90 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 7.2.3 Договору, в разі, якщо прострочення оплати рекламної кампанії триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50% від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Позивач надав розрахунок штрафу на суму 15180,00 грн. Суд погоджується з розрахунком позивача та вважає його обґрунтованим, а суму штрафу такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання застосування практики про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Договором № 241014 від 24.10.2014 безпосередньо не встановлено розмір та базу нарахування пені. І, відповідно, обов'язок її сплати не встановлено певними законодавчими актами.

За таких умов вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції у сумі 4516,91 грн. суд вважає його обґрунтованим, а суму втрат від інфляції такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 4516,91 грн.

Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та документально доведеними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову становить 60472,59 грн., отже сума судового збору за подання даного позову має складати 1218,00 грн. При поданні позовної заяви до суду, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 1378,00 грн. замість 1218,00 грн. Тобто сума надміру сплаченого судового збору становить 609,00 грн. і підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна молодіжна ініціатива" (04112, місто Київ, вулиця Степана Руданського, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 32658052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега Імідж" (02166, м. Київ, вулиця Маршала Жукова, будинок 26, код ЄДРПОУ 38403199) суму основного боргу в розмірі 30360 (тридцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., втрат від інфляції в розмірі 4516 (чотири тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 91 коп., 22 проценти річних в розмірі 2799 (дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп., штраф у розмірі 15180 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 61 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Мега Імідж" (02166, м. Київ, вулиця Маршала Жукова, будинок 26, код ЄДРПОУ 38403199) надміру сплачений судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.11.2015

Суддя І.В. Усатенко