Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/26132/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/26132/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-АВІА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)

про стягнення 2 887,90 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Данилюк Н.С. (довіреність б/н від 07.08.2015)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Світельський С.В. (довіреність б/н від 27.04.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-АВІА" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД" про стягнення заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади Києва в суборенду № МА45/14 від 15.02.2014 у розмірі 32 417, 55 грн., з яких: 29 552, 64 грн. - основна сума заборгованості, 140, 98 грн. - 3 % річних, 2 723, 93 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади Києва в суборенду № МА45/14 від 15.02.2014 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/26132/15, розгляд справи призначено на 03.11.2015.

22.10.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вих. № М-1.1-13-773 від 21.10.2015).

У вказаній заяві позивач зазначає, що у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості на суму 12826,59 грн., просить стягнути з останнього 16726,05 грн. основного боргу, 2 723,93 грн. пені та 140,98 грн. нарахованих відсотків.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2015 надав суду пояснення щодо обставин справи, щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, проте, не надав всіх витребуваних судом документів та доказів направлення відповідачу копії заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 03.11.2015 вирішувалось питання щодо доцільності залучення до участі у справі, як третю особу - Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 р. залучено до участі у справі № 910/26132/15 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), розгляд справи відкладено на 17.11.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.11.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній зазначає що у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2 743,18 грн. пені та 143,91 грн. відсотків річних.

Також 06.11.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

16.11.2015 р. через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі, підтримав позовні вимоги, викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 06.11.2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні 17.11.2015 р. надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу направлено на адресу місцезнаходження, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 17.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2014 р. між Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АBIAH ЛТД» (далі - суборендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в суборенду № МА45/14 (далі - Договір), відповідно до умов якого на підставі Рішень Київської міської ради від 17.02.2011 р. № 28/5415 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах» та від 22 вересня 2011 р. № 34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» орендар передає, а суборендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 37,70 кв.м. в секторі №2-4 з обслуговування пасажирів, що знаходиться за адресою: Повітрофлотський проспект, 81, літ. Г - для розміщення складу (надалі - об'єкт суборенди).

Відповідно до п. 2.2 Договору, опис технічного стану об'єкта суборенди на дату передачі його суборендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта суборенди, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №2).

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об'єктом суборенди суборендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Рішення Київської міської ради від 17.02.2011 р. №28/5415 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах», яка на дату підписання Договору в цілому становить 3770,00 грн. на місяць без урахування ПДВ (Додаток №3).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується суборендарем незалежно від наслідків господарської діяльності суборендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за поточний місяць на підставі рахунку, отриманого від орендаря.

Суборендар зобов'язаний вносити орендні та інші платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 Договору).

31.12.2014 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 та 3.1 Договору в наступній редакції: « 1.1. На підставі Рішень Київської міської ради від 17.02.2011р. №28/5415 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах» та від 22 вересня 2011 р. № 34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» орендар передає, а суборендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 30,40 кв.м. у секторі №2-4 з обслуговування пасажирів, що знаходиться за адресою: Повітрофлотський проспект, 81, .Г для розміщення складу.».

«п. 3.1. За користування об'єктом суборенди суборендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Рішення Київської міської ради від 17.02.2011р. №28/5415 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах», яка станом на 31.12.2014 року становить 3678,10 грн. на місяць без урахування ПДВ (Додаток №3).».

Спір між сторонами справи виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати , у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 2 743,18 грн. пені та 143,91 грн. відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно загальною площею 37,70 кв.м. в секторі № 2-4 для обслуговування пасажирів вів, яке знаходиться за адресою: 03036, м. Київ, Повітрофлотський пр.,81, літ. «Г», для розміщення складу., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом приймання-передачі нерухомого майна від 15.02.2014 р.

31.12.2014 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого, відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно загальною площею 7,30 кв.м. в секторі №2-4 для обслуговування пасажирів, яке знаходиться за адресою: 03036, м. Київ, Повітрофлотський пр.,81, літ. «Г».

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати за травень, червень, липень та серпень 2015 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується факт користування у спірний період відповідачем орендованим приміщенням переданим відповідачу відповідно до Договору суборенди.

В матеріалах справи містяться Акти надання послуг за спірні місяці, докази отримання відповідачем рахунків на оплату орендних платежів відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати платежів виконував неналежним чином, внаслідок на момент звернення до суду з даним позовом у відповідача існувала заборгованість у розмірі 29 552,64 грн.

Так, сума основного боргу була повністю сплачена відповідачем під час розгляду справи (19.10.2015 р. та 03.11.2015), у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог.

Таким чином, внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення 2 743,18 грн. пені та 143,91 грн. 3% річних, нараховані за загальний період з 21.05.2015 р. по 21.09.2015 р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів суборендар сплачує на користь орендаря пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду за який нараховується пеня за весь період прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що він є невірним.

За розрахунком суду, здійсненим за періоди, визначені позивачем, сума пені становить 2 733,89 грн., яка підлягає задоволенню.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Перевіривши 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що розмір 3% річних становить 141,49 грн., а тому вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-АВІА" частково.

Зважаючи на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАН ЛТД" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 51-А, код 38639281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР-АВІА" (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 79, код 37053765) 2 733,89 грн. пені, 141,49 грн. 3% річних та 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин