Постанова

від 23.10.2015 по справі 804/7342/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 р. Справа № 804/7342/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«В4В» від 05.06.2015 р. №0000144202 на загальну суму 3377309,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому позивач, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В4» від 05.06.15р. №0000144202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 3377309,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту суму ПДВ, яка була сплачена позивачем у складі вартості за поставлений товар ТОВ «Союз-Індустрія», є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ТОВ «Союз-Індустрія» здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору від 01.11.12р. №7/2012, що підтверджується первинними документами: залізничними квитанціями, рахунками-фактурами, оформленими відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України», податковими накладними, оформленими та зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 ПК України. Висновки податкового органу про неможливість здійснення поставки товарів (робіт,послуг) зроблені на підставі актів перевірки інших ДПІ, однак з даними контрагентами ТОВ «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» ніколи не мав жодних фінансового-господарських взаємовідносин. Позивач висновки акту перевірки від 20.05.14р. вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.06.15р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 03.07.15р.

Ухвалою суду від 03.07.15р. зупинено провадження по справі до 28.07.15р.

28.07.15р. ухвалами суду провадження по справі №804/7342/15 поновлено та зупинено до 28.08.15р. для надання сторонами додаткових доказів.

28.08.2015 року провадження у справі поновлено.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 08.09.2015р., та 15.09.2015 р.

15.09.2015 року ухвалою суду зупинено провадження по справі №804/7342/15 та

поновлено ухвалою суду від 02.10.2015 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 13.10.15р. та 23.10.15р.

Ухвалою суду від 23.10.15р. здійснено заміну відповідача на його правонаступника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 03.07.2015 року, в яких зазначили наступне: надані до перевірки первинні та бухгалтерські документи за період грудень 2013, січень-лютий 2014 року не можуть бути підтвердженням факту поставки вугільної продукції. Перевіркою не підтверджено фактичного отримання товару від ТОВ «Транслем» - ТОВ БК «Мегаполіс Буд Інвест» - ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ Україна» у зв'язку з відсутністю товару по ланцюгу постачання. У відповідності до даних бази «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період січень-лютий 2014 року встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Союз-Індустрія» та податковим кредитом ТОВ «ТД» Євраз Україна». ТОВ «Союз-Індустрія» не є виробником, не має виробничих потужностей, не має необхідних умов для зберігання товару та здійснення його перевезення, що паперові носії, надані під час перевірки, за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам (поставкам). Відповідно до цього вони не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку, оскільки складені на підставі нереально здійснених операцій.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

З 30.03.2015 року по 13.05.2015року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів на підставі п.п78.1.8 п.78.1 ст.78 п.200.11 ст.200 ПК України, наказів від 27.03.2015р. №169 та від 20.04.2015р. №215 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року у сумі 2253536грн., за жовтень 2014 року у сумі 26965488грн., за листопад 2014 року у сумі 358683 грн., відображених у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди, по результатам якої складений акт №282/28-01-42-02-37301872 від 20.05.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Торговий дім «Євраз Україна» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад 2014 року., яким зафіксовано наступні порушення п п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством ТОВ «ТД «Євраз Україна»:

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 3377309 грн., у тому числі за жовтень 2014 року на суму 3377309 грн.

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у листопаді 2014 року на суму 3377309 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 05.06.2015року винесено податкове повідомлення-рішення №0000144202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 3377309,00грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, подав до податкового орану заперечення від 26.05.15р. №38 з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення ТОВ «ТД «Євраз Україна» норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №282/28-01-42-02-37301872 від 20.05.2015р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

01.11.12р. ТОВ «ТД «Євраз Україна» (покупець) уклало договір-поставки №7/2012 з ТОВ «Союз-Індустрія» (постачальник), за умовами якого постачальник поставляє, а покупець покупає вугільну продукцію.

Пунктом 3.1 договору №7/2012 від 01.11.12р. встановлено, що постачальник поставляє продукцію в залізничних вагонах на умовах визначених специфікаціями, по адресам та реквізитам вказаним покупцем в письмових повідомленнях.

Податковим органом при здійснення перевірки не підтверджено отримання в грудні 2013 року, січні 2014 року та лютому 2014 року позивачем вугільного концентрату від ТОВ «Союз-Індустрія».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити наступне.

В силу п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, що у грудні 2013 року єдиний постачальник ТОВ «Союз-Індустрія» є ТОВ «Транслем», однак останній не здійснював придбання вугільного концентрату марки К (0-100) від інших контрагентів, а придбавав товари не пов'язані з вугільною продукцією, а саме: сирний продукт "Руський", жіночі колготки, хурма свіжа розфасована, набори ножів, фонтан декоративний, запчастини, посуд, трактори, шпалери, двері металеві, крісла офісні, тканина текстильна, ялинкові кулі пластичні, молоко незбиране, дизельне паливо, вода, лимонад, проведення рекламної кампанії в мережі Інтернет, клінінгові послуги, запчастини вітчизняного виробництва, юридичні та консультаційні послуги, комбайн прохідний, бензино-лігроїнова фракція, цукор білий кристалічний, чоботи гумові, транспортні послуги, рекламні послуги, продовольчі товари, консультативно - інформаційні послуги та ін.

У січні 2014 року також єдиний постачальник ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ «Транслем», який не здійснював придбання вугільного концентрату марок (Г 0-100,Т-0100, К- 0100) від інших контрагентів, а придбавав товари не пов'язані з вугільною продукцією, а саме: тушка курчат-бройлерів, напівфабрикати натуральні охолоджені, хлібобулочні вироби (калач, булочка, пампушки), цукор білий кристалічний, ковбасні вироби, комбайни прохідницькі КСП-32, м'ясна продукція, продовольчі товари, бензин А-92, А-95 та ін.

У лютому 2014 року єдиний постачальником вугільної продукції ТОВ «Союз- Індустрія» - ТОВ "Мегаполис Буд Інвест" (100,0%), який в свою чергу не здійснював придбання вугільного концентрату марки К (0-100) та марки Г (0-100) від інших контрагентів, а придбавав товари взагалі не пов'язані з вугільною продукцією, а саме: цукор білий кристал. З кат., бур з алмазним напиленням ф 152 мм, мотоблок «Мотор Січ МБ-4,05» та ін.

Таким чином, суд погоджується з податковим органом, що надані до перевірки первинні та бухгалтерські документи за період грудень 2013, січень-лютий 2014 року не можуть бути підтвердженням факту поставки вугільної продукції на виконання умов договору №7/2012 від 01.11.12р.

Враховуючи зазначене, фактичного отримання товару від ТОВ «Транслем», ТОВ БК «Мегаполіс Буд Інвест» - ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ "ТД "ЄВРАЗ УКРАЇНА" перевіркою не підтверджено у зв'язку з відсутністю товару по ланцюгу постачання.

Як вбачається з акту перевірки, при проведені перевірки використана податкова інформація відповідно до п.п. 83.1.2. п. 83.1. ст. 83 ПК України «Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок», яка отримана на підставі ст. 72 «Збір податкової інформації» та ст. 73 Отримання податкової інформації контролюючими органами», а саме:

- акт ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька ГУМ від 22.04.2014 №276/22-01/30101555 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Союз-Індустрія» (код ЄДРПОУ 30101555) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Транслем» (код ЄДРПОУ 388445150) за січень 2014 року»;

- акт ДПІ уВорошилівському районім.Донецька ГУМ від 30.05.2014 №381/22-01/30101555 «Пронеможливість проведеннязустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Союз-Індустрія» (код ЄДРПОУ 30101555) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Мегаполіс Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 38912967 за лютий 2014 року».

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.92 за N 2657-ХІІ (із змінами і доповненнями) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, можливість використання відповідачем інформаційних баз даних прямо передбачене Податковим кодексом України.

Висновки позивача щодо неналежності використання податковим органом інформаційних баз даних при проведенні перевірки, не спростовують виявлених під час такої перевірки порушень платника податків.

Результати зазначених вище перевірок ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька ГУМ знайшли відображення в базах даних центрального рівня, а саме: у відповідності до даних бази «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період січень-лютий 2014 року встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Союз-Індустрія» та податковим кредитом ТОВ «ТД» Євраз Україна», а саме: ТОВ «Союз-Індустрія» за період січень 2014 року - сума ПДВ контрагента 0,00, а сума ПДВ платника 1659323,33грн., відхилення (-1659323,33); за лютий 2014р. - сума ПДВ контрагента 286448,80грн., а сума ПДВ платника - 988642,58грн., відхилення (- 702193,78).

Також, суд враховує той факт, що ТОВ «Союз-Індустрія» не є виробником, не має виробничих потужностей, не має необхідних умов для зберігання товару та здійснення його перевезення, що паперові носії, надані під час перевірки, за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам (поставкам). Відповідно до цього вони не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку, оскільки складені на підставі нереально здійснених операцій.

Взаємовідносини ТОВ «ТД» Євраз Україна» з ТОВ «Союз-Індустрія» досліджені комплексно, як із сторони постачальника, так і з сторони покупця. За підсумком чого, вбачається висновок щодо не підтвердження факту реальності проведених господарських операцій, у зв'язку з не підтвердженням фактичного отримання товарів по ланцюгу постачання, а саме:

- у грудні 2013 року - ТОВ «Транслем» - ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ "ТД "ЄВРАЗ УКРАЇНА";

-у січні 2014 року ТОВ «Транслем» - ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА»;

-у лютому 2014 року - ТОВ БК «Мегаполіс Буд ІНВЕСТ» - ТОВ «Союз-Індустрія» - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА».

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем належним чином доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на наведене, не підтверджено факт реальності проведення господарських операцій ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА» з ТОВ «Союз-Індустрія», а тому позивач в порушення п.198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно включив до складу податкового кредиту жовтень 2014 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «Союз-Індустрія», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (р.19) на суму 3377308,65грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у листопаді 2014 року на суму 3377309грн.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 05.06.15р. № НОМЕР_1, прийняте відповідачем, винесене на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити та стягнути з ТОВ «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» на користь спеціального фонду Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 4 384,8 грн. Оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 487,20 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 4 872 грн., які встановлюються згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В«В4В» від 05.06.2015 р. №0000144202 на загальну суму 3377309,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ Україна» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384,8 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на рахунок УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2015 року

Суддя ОСОБА_3