Постанова

від 18.11.2015 по справі 815/5602/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/5602/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Свириди Х.С.;

представника позивача - Мхітаряна О.С. (довіреність від 19.06.2015 року);

представника відповідача - Копиці С.М. (довіреність від 12.02.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГЕОБУД ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2015 року № 0002472201 та № 0002482201, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2015 року № 0002472201 та № 0002482201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 26.02.2015 року по 03.06.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами цієї перевірки 10.06.2015 року відповідач склав акт № 4102/15-53-22-04/34379330, яким встановлені порушення позивачем:

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 524344,00 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 459779,00 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 21.09.2015 року № 0002472201, яким позивачеві за порушення п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 583116,00 грн., у тому числі за основним платежем 466493,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 116623,00 грн.;

- від 21.09.2015 року № 0002482201, яким позивачеві за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 465236,00 грн., у тому числі за основним платежем 372189,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 93047,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 21.09.2015 року № 0002472201 та № 0002482201, вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ГЕОБУД ПЛЮС» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків.

На підставі наказу від 26.02.2015 року № 207 (т.5 а.с.79), направлень від 26.02.2015 року № 000089/168 та № 000353/174 (т.5 а.с.81), згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Донченка-Пишкало М.В. від 22.01.2015 року (т.5 а.с.86) співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели позапланову виїзну документальну перевірку ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Перевірка проводилась з 26.02.2015 року по 03.06.2015 року.

26.02.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області розпочали проведення перевірки. Підприємством до перевірки надано довідку СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 27.02.2015 року № 406, в якій зазначено, що директор ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» звернувся до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про втрату оригіналів бухгалтерських документів за 2012-2014 роки, що зареєстрована 27.02.2015 року за № 5209 (т.1 а.с.29-30).

На підставі зазначеного Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла наказ № 246 від 03.03.2015 року про перенесення терміну проведення перевірки у зв'язку з втратою документів (т.5 а.с.80).

Також, 03.03.2015 року співробітник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склав акт від 03.03.2015 року № 806/15-53-22-04/34379330 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

03.03.2015 року співробітник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області направив на адресу ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» запити про надання пояснень та копій первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами (т.1 а.с.31-32).

03.06.2015 року після спливу встановленого законом строку на відновлення документів співробітники Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області поновили проведення перевірки. Під час проведення перевірки 03.06.2015 року директор ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» відмовився від надання первинних документів, що свідчать про здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

На підставі цього 03.06.2015 року було складено акт № 27/15-32-22-04 про ненадання ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» документів для проведення позапланової виїзної перевірки (т.5 а.с.85).

Під час проведення перевірки відповідачем було використано бази даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ГУ ДФС в Одеській області.

За результатами проведеної перевірки 10.06.2015 року відповідач склав акт № 4102/15-53-22-04/34379330 «Про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» код ЄДРПОУ 34379330 за період з 01.01.12 по 31.12.14» (т.1 а.с.10-25).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 524344,00 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 459779,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено відсутність документів ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, а також на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, в яких зроблені висновки про неможливість встановлення реальності здійснення господарських операцій (т.5 а.с.88-129).

За наслідками перевірки позивача податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 30.06.2015 року № 0001302204, яким позивачеві за порушення п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 655430,00 грн., у тому числі за основним платежем 524344,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131086,00 грн. (т.1 а.с.9);

- від 30.06.2015 року № 0001312204, яким позивачеві за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 574724,00 грн., у тому числі за основним платежем 459779,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 114945,00 грн. (т.1 а.с.9).

ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 30.06.2015 року № 0001302204 та № 0001312204 подало скаргу до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 10.07.2015 року (т.1 а.с.34-37).

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.07.2015 року № 10/15-32-10-02-07 скаргу ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» задовольнило частково та частково скасувало податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 30.06.2015 року № 0001302204 та № 0001312204 (т.1 а.с.38-43).

На підставі акту перевірки від 10.06.2015 року № 4102/15-53-22-04/34379330 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.07.2015 року № 10/15-32-10-02-07 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 21.09.2015 року № 0002472201, яким позивачеві за порушення п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 583116,00 грн., у тому числі за основним платежем 466493,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 116623,00 грн. (т.5 а.с.78);

- від 21.09.2015 року № 0002482201, яким позивачеві за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 465236,00 грн., у тому числі за основним платежем 372189,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 93047,00 грн. (т.5 а.с.78).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 21.09.2015 року № 0002472201 та № 0002482201 не належать до скасування.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Суд встановив, що у зв'язку з втратою оригіналів бухгалтерських документів термін проведення перевірки було перенесено з 03.03.2015 року до 03.06.2015 року, тобто на максимально допустимий законом строк. Однак, 03.06.2015 року первинні документи до перевірки позивачем надані не були.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що в рішенні Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 30.07.2015 року № 10/15-32-10-02-07 зазначено, що у розгляді первинної скарги приймав участь представник ПП «ГЕОБУД ПЛЮС», який зазначив, що первинні документи були втрачені та відновлені частково.

Тобто, суд не погоджується з доводами позивача про надання всіх необхідних первинних документів до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області під час розгляду первинної скарги, оскільки вони є необґрунтованими.

Також, суд не погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки фактично уповноважені особи ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» допустили фахівців Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до проведення перевірки. А тому, посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами якої складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими.

Крім того, впродовж розгляду справи суд встановив, що в періоді, який перевірявся, ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» мало фінансово-господарські відносини, крім іншого, з ТОВ «Спецпідряд Сервіс», ТОВ «Авесбуд», ТОВ «Спецбілд», ПП «Білдінг Стаф», ПП «Буд-Системс».

ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» уклало з ТОВ «Спецпідряд Сервіс», ТОВ «Авесбуд», ТОВ «Спецбілд», ПП «Білдінг Стаф», ПП «Буд-Системс» договори на виконання будівельних робіт, підряду в капітальному ремонті (т.1 а.с.69-71, 79-81, 84-86, 91-93, 96-98, 102-104, 109-116-118; т.2 а.с.25-26, 30-32, 37-39, 42-44, 49-51, 55-57, 61-63, 69-71,74-76, 81-85, 94-98, 121-124, 129-131, 134-136, 139-143, 147-149, 153-155, 160-162, 167-169, 172-174, 177-181).

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав до суду наступні документи: акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти звірок, акти надання послуг (т.1 а.с.72-78, 82-83, 88-90, 94-95, 100-101, 106-108, 112-115, 127-140, 147-154, 160-164, 169-170, 176-181, 188-192, 197-213, 228-230, 237-243, 248-250; т.2 а.с.1-3, 10-15, 22-24, 27-29, 34-36, 40-41, 46-48, 52-54, 58-59, 64-67, 72-73, 78-79, 86-93, 99-120, 125-128, 132-133, 137-138, 144-146, 150-152, 156-159, 163-166, 170-171, 175-176, 182-184, 190-203, 212-218, 227-231, 237-250; т.3 а.с.9-21, 28-38, 45-49, 56-60, 67-71, 80-89, 98-113, 121-127, 134-142, 148-160, 169-177, 186-202, 208-222, 230-231,239-240, 248-249; т.4 а.с.5-10, 17-23, 30-32, 39-40; т.5 а.с.3-6).

При цьому, згідно з умовами договорів на виконання будівельних робіт об'єм, характер та вартість робіт та матеріалів визначається та підтверджується кошторисом та договірною ціною, які є невід'ємними частинами договорів. Однак, позивач не надав до суду належним чином засвідчених копій кошторисів та договірних цін на підтвердження виконання вказаних договорів.

Відповідно до умов договорів підряду в капітальному ремонті договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису (додаток № 1 до договору, який є невід'ємною його частиною). Однак, позивач не надав до суду належним чином засвідчених копій твердих кошторисів на підтвердження виконання вказаних договорів.

Також, під час розгляду справи позивач на підтвердження реальності виконання зазначених договорів не надав до суду належних та допустимих доказів про здійснення оплати за виконані роботи (надані послуги), а саме платіжні доручення, виписки по банківському рахунку в матеріалах справи відсутні.

Крім того, з огляду на матеріали справи суд встановив, що частина наданих позивачем документів на підтвердження реальності виконання договорів (акти приймання виконаних будівельних робіт, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти звірок, акти надання послуг) оформлені не належним чином, оскільки з них неможливо ідентифікувати відповідальних осіб, які приймали чи передавали товарно-матеріальні цінності, приймали виконані роботи та надані послуги.

Суд зазначає, що ведення бухгалтерського обліку є підставою для податкового обліку та регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зазначених договорів, що дає підстави суду робити висновок про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: «Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З сукупного аналізу вказаних норм законів суд робить висновок, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

Однак, з огляду на матеріали справи суд встановив, що відповідно до наданих позивачем первинних документів не можна встановити підтвердження реальності здійснення вказаних господарський операцій.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки позивач відніс до податкового кредиту суму податку по операціях з вказаними контрагентами, а суд встановив про неможливість підтвердження реальності їх здійснення, то висновки відповідача про порушення ПП «ГЕОБУД ПЛЮС» п.138.2 ст.138 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є обґрунтовані.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач обґрунтовано та правомірно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 чт.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

При цьому, з огляду на матеріали справи суд встановив, що позивач сплатив судовий збір у сумі 488,00 грн.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача решту розміру відповідної ставки судового збору у сумі 4384,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГЕОБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34379330) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2015 року.

Суддя М.М. Кравченко