Постанова

від 16.11.2015 по справі 1570/862/2012     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1570/862/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Вінського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» (далі - Позивач, або ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД») (т.1 а.с. 1-5) до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або Білгород-Дністровська ОДПІ в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062301 від 18.01.2012 року, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25374,00 гривень, у тому числі за основним платежем 20299,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5075,00 гривень та № 0000072301 від 18.01.2012 року, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20299,00 гривень, у тому числі за основним платежем 16239,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4060,00 гривень.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

У період з 26.12.2011 року по 30.12.2011 року Білгород-Дністровською ОДПІ в Одеській області на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 03.10.2011 року проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Інтер-Парес» код ЄДРПОУ 35991407 за період 2008-2011 роки, за результатами якої був складений акт №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24162,00 гривень, в тому числі за 3 квартал 2008 року в розмірі 3863,00 гривень, за 4 квартал 2008 року в розмірі 20299,00 гривень, а також занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19329,00 гривень, в тому числі за липень 2008 року в розмірі 3090,00 гривень, за листопад 2008 року в розмірі 6119,00 гривень, за грудень 2008 року в розмірі 10120,00 гривень.

На підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000062301 від 18.01.2012 року, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25374,00 гривень, у тому числі за основним платежем 20299,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5075,00 гривень; № 0000072301 від 18.01.2012 року, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20299,00 гривень, у тому числі за основним платежем 16239,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4060,00 гривень.

Позивач вважає безпідставними висновки Відповідача про нікчемність правочину та фіктивність господарських операцій між Позивачем і ПП «Інтер-Парес», які стали підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. При цьому, Позивач зазначає, що договір №017.2008 від 18.07.2008 року, укладений між ним та ПП «Інтер-Парес» фактично виконувався та був спрямований на отримання прибутку. Факт надання ПП «Інтер-Парес» послуг відповідно до умов договору №017.2008 від 18.07.2008 року та їх оплата підтверджуються належним чином складеними первинними документами, зокрема актами прийому-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями. Результати послуг, надані ПП «Інтер-Парес» в подальшому були передані Позивачем контрагенту-замовнику «Seatrans Management LLP».

Таким чином, Позивачем під час формування у податковому обліку витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість були додержані всі вимоги законодавства в зв'язку з чим висновки Акту перевірки є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення- рішення винесені безпідставно і підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» до Білгород-Дністровської ОДПІ в Одеській області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено (т.1 а.с. 108-113).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року залишено без змін (т.1 а.с. 157-159).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 року касаційну скаргу ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с. 186-192).

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. В судовому засіданні представник Позивача також зазначив про наявність підстав вважати оскаржувані податкові-повідомлення рішення протиправними з огляду на відсутність на момент винесення податкових повідомлень-рішень, набравшого законної сили судового рішення, постановленого за результатами кримінального провадження стосовно посадової особи ПП «Інтер-Парес».

Ухвалою суду від 28.09.2015 року, занесеною до журналу судових засідань, первісного Відповідача - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію в Одеській області Державної податкової служби замінено на її процесуального правонаступника - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області (т.2 а.с. 51).

В судовому засіданні представник процесуального правонаступника Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.72-75, 205-208). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що Білгород-Дністровською ОДПІ в Одеській області на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 03.10.2011 року проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Інтер-Парес» код ЄДРПОУ 35991407 за період 2008-2011 роки, за результатами якої був складений акт №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року.

Під час проведення перевірки було встановлено завищення ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок відображення у податковому обліку безтоварних господарських операцій з контрагентом-постачальником ПП «Інтер-Парес» код ЄДРПОУ 35991407.

Безтоварність вказаних господарських операцій обумовлюється фіктивністю господарської діяльності ПП «Інтер-Парес», оскільки вироком Приморського районного суду міста Одеси від 26.07.2012 року по справі №1522/13065/12 засновник та директор ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ст.ст.27 ч.5, 205 ч.2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні фіктивних суб'єктів господарської діяльності ПП «Інтер-Парес», ПП «Казус-Апріорі», ПП «Новатор-М» з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

На думку представника Відповідача, Білгород-Дністровська ОДПІ в Одеській області мала право на прийняття за наслідками проведеної перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на роз'яснення, наведені в листі Державної податкової адміністрації України №1754/7/23-8017 від 25.01.2011 року.

В судове засідання, призначене на 09.11.2015 року, повноважний представник Відповідача не з'явився, надавши до канцелярії суду письмове клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, в якому також зазначив про незмінність позиції Відповідача по суті предмету спору.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» зареєстровано 05.11.1999 року виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради, ідентифікаційний код 30455941. Товариство є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 21382134, індивідуальний податковий номер 304559415057.

Судом встановлено, що в період з 26.12.2011 року по 30.12.2011 року згідно п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу Білгород-Дністровської ОДПІ №809 від 26.12.2011 року (т.1 а.с. 77-79) та на виконання постанови про призначення документальної позапланової перевірки, винесеної 03.10.2011 року старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М. (т.1 а.с. 76), посадовою особою Білгород-Дністровської ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово- господарських операцій з ПП «Інтер- Парес» код ЄДРПОУ 35991407 за період 2008-2011 роки, за результатами якої був складений акт №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року (далі - Акт перевірки) (а.с. 9-31).

Відповідно до висновків вказаного Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24162,00 гривень, в тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 3863,00 гривень, за 4 квартал 2008 року у сумі 20299,00 гривень, а також занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 19329,00 гривень, в тому числі за липень 2008 року у сумі 3090,00 гривень, за листопад 2008 року у сумі 6119,00 гривень, за грудень 2008 року у сумі 10120,00 гривень (т. 1 а.с. 31)

На підставі Акту перевірки Білгород-Дністровською ОДПІ 18.01.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000062301, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25374,00 гривень, у тому числі за основним платежем 20299,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5075,00 гривень; № 0000072301 від 18.01.2012, яким ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 20299,00 гривень, у тому числі за основним платежем 16239,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4060,00 гривень (а.с. 7-8).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року висновки Відповідача про заниження ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 20299,00 гривень та з ПДВ в розмірі 16239,00 гривень базується на невизнанні Відповідачем реальності господарських операцій між ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» та ПП «Інтер-Парес», оскільки ПП «Інтер-Парес» було створено без мети здійснення господарської діяльності, а укладені з вказаним підприємством угоди мали фіктивний характер, укладались з метою надання податкової вимоги позивачу, адже фактично господарські операції не виконувались, товарно-матеріальні цінності не передавались та не перевозились, а видані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не були підписані особою, яка зазначена в установчих документах та ЄДР як особа, що має право їх підписання, а тому вони не могли бути підставою для формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що висновки Акту перевірки відносно фіктивності господарських операцій між ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» та ПП «Інтер-Парес» в свою чергу, базуються на відомостях, викладених у постанові про призначення документальної позапланової перевірки, винесеної 03.10.2011 року старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М. (т. 1 а.с. 76) та протоколі допиту свідка ОСОБА_1 від 17.08.2011 року (т. 1 а.с. 87-89).

Так, згідно постанови про призначення документальної позапланової перевірки, винесеної 03.10.2011 року старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М. в рамках кримінальної справи №012010000132, в провадженні СВ ПМ ДПА в Одеській області знаходилась кримінальна справа №012010000132, порушена 02.06.2011 року Генеральною прокуратурою України стосовно невстановлених осіб за ознаками складу злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.1,3 ст.358 та ст.218 КК України з використанням ПП «Інтер-Парес» (ЄДРПОУ 35991407). В ході досудового розслідування у справі встановлено, що в червні 2008 року невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності створено ПП «Інтер-Парес», засновником якого ніби-то виступив громадянин ОСОБА_1 Фактично вказана особа наміру на створення та реєстрацію вказаного товариства, а також на зайняття в ньому господарською діяльністю не мала, обов'язки керівника чи бухгалтера товариства не виконувала, бухгалтерську та іншу документацію не підписувала та печаткою не користувалась. В подальшому, невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити ПП «Інтер-Парес» від імені його номінального директора та засновника документально оформляли неіснуючі операції на одержання і продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавалися замовникам послуг для їхнього відображення в бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства і незаконного відшкодування ПДВ (т.1 а.с. 76).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 17.08.2011 року вказана особа в червні 2008 року погодилась за грошову винагороду стати засновником та директором Приватного підприємства «Інтер -Парес». Після реєстрації ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 передав печатку та статутні документи вказаного підприємства третім особам. При цьому, ОСОБА_1, формально будучи директором ПП «Інтер- Парес» не підписував договори або інші документи по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Інтер-Парес», товар не поставляв, грошові кошти не перераховував, податкову звітність не складав і не подавав (т.1 а.с. 87-89).

Також судом встановлено, що в подальшому вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2012 року по справі №1522/13065/12, який набрав законної сили, засновник та директор ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.2 КК України, а саме у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні фіктивних суб'єктів господарської діяльності ПП «Інтер- Парес», ПП «Казус-Апріорі», ПП «Новатор-М» з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

Згідно вказаного вироку Приморським районним судом м. Одеси встановлено, що ОСОБА_1 приблизно в червні 2008 року, знаходячись в м. Одесі, переслідуючи корисну мету, дав згоду зареєструвати на своє ім'я Приватне підприємство «Інтер-Парес», при цьому наміру здійснювати підприємницьку діяльність та здійснювати керівництво господарською діяльністю вказаного підприємства він не мав. ОСОБА_1 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність підписав рішення засновника про створення ПП «Інтер-Парес», затвердив статут вказаного підприємства та призначив себе на посаду директора. Після реєстрації в державних органах ПП «Інтер-Парес» та відкриття рахунків в банківських установах ОСОБА_1 розуміючи, що здійснювати заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність та працювати на посаді директора він не буде, передав статутні, реєстраційні документи та печатку ПП «Інтер-Парес» невстановленим слідством особам, тобто своїми умисними діями сприяв здійсненню фіктивного підприємництва. Розрахунковими рахунками ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 не керував, документи по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами не підписував, товари не постачав (т.1 а.с. 144-147).

Вищий адміністративний суд України скасовуючи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 року і направляючи справу на новий розгляд зазначив про необхідність дослідження судом обставин поставки ПП «Інтер-Парес» транспортно-експедиторських послуг на користь Позивача (т.1 а.с. 188-192).

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В зв'язку з викладеним судом були досліджені обставини надання ПП «Інтер-Парес» транспортно-експедиторських послуг на користь Позивача.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» (клієнтом) та ПП «Інтер-Парес» (виконавцем) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 017.2008 від 18.07.2008 року відповідно до п.1.1. якого цей договір регулює взаємовідносини сторін, пов'язані із здійсненням транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) та організацією перевезень вантажів із підвищеним класом небезпеки, наданням інших послуг. Згідно з розділом 2 вказаного договору виконавець зобов'язується: представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями з перевезення, перевантаження та ТЕО вантажів підвищеної небезпеки; організувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів різними видами транспорту по території України; укладати договори та угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання зобов'язань по цьому договору; здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх обов'язків по цьому договору.

Згідно з розділом 2 вказаного договору клієнт зобов'язується: надавати виконавцю або, за погодженням з ним третім особам рознарядки на відвантаження експортних, імпортних та транзитних вантажів з порту не пізніше ніж за 4 доби до прибуття судна, доручення на організацію робіт; надавати доручення та інструкції поштою, телексом, телеграфом та телефаксом; при надання доручень і рознарядок надавати виконавцю всю необхідну інформацію щодо характеру та властивостей небезпечного вантажу, а також інструкції з обробки, перевалки та перевезення небезпечних вантажів у вигляді декларації та сертифіката форми ІМО. (т. 1 а.с. 39-41).

На підтвердження факту надання ПП «Інтер-Парес» послуг за договором №017.2008 від 18.07.2008 року та їх оплати ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД», Позивачем надано до суду: заявки ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» (т.2 а.с. 66-69), рахунки на оплату послуг (т.1 а.с.42-44, т.2 а.с.35), акти прийому-здачі виконаних робіт (т.1 а.с. 45-47, т.2 а.с. 36), інструкції по перерахуванню місць на портовому складі, звіти ПП «Інтер-Парес» про виконані роботи відповідно до поданих заявок (т.2 а.с. 77-101), податкові накладні (т.1 а.с. 54-56, т.2 а.с.37), платіжні доручення (т.1 а.с. 48-53), виписку з банківського рахунку (т.2 а.с. 19-22), картки рахунку бухгалтерського обліку №631/2 (т.2 а.с. 4-5), довіреність ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» вих. №43/08 від 20.07.2008 року, якою експедитор ОСОБА_2 був уповноважений представляти інтереси компанії перед ПП «Інтер- Парес» з питань контролю виконання поданих заявок (т.2 а.с. 102), наказ ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» №3 від 01.08.2002 року про прийом ОСОБА_2 на посаду експедитора з 01.08.2002 року (т.2 а.с.103).

Суми, сплачені Позивачем на користь ПП «Інтер- Парес» були віднесені ним до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах (т.2 а.с. 6-18).

На підтвердження факту подальшого використання в своїй господарській діяльності результатів послуг, наданих ПП «Інтер-Парес», Позивачем також були надані до суду договір №Э/0018 від 14.03.2008 року з контрагентом - замовником Компанією «Seatrans Management LLP» (т.2 а.с. 40-44), рахунки, акти здачі-прийому експедиторських послуг по взаємовідносинам з вказаним замовником (т.1 а.с. 58-60, т.2 а.с. 45-47).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

У відповідності з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та (іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» з контрагентом ПП «Інтер - Парес» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про здійснення спірних операцій виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Звіти ПП «Інтер-Парес» про виконані роботи відповідно до поданих заявок (т.2 а.с.78-101) не можуть вважатись первинними документами, оскільки в порушення вимог ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» підписані невстановленими особами без зазначення їх прізвищ та посад, що унеможливлює ідентифікацію особи, відповідальної за здійснення господарської операції.

Також в порушення вищевказаних вимог ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» у наданих Позивачем актах прийому-здачі виконаних робіт та податкових накладних (т.1 а.с. 45-47, 54-56) не міститься вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг: не вказується вантаж, маршрут його перевезення, транспортні засоби, якими він перевозився внаслідок чого неможливо достовірно визначити об'єм послуг, які надавались ПП «Інтер-Парес». Тобто, з наданих Позивачем актів прийому-здачі виконаних робіт та податкових накладних неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Суд не приймає до уваги надані Позивачем заявки до договору №017.2008, оскільки з їх змісту не вбачається, що вони були отримані виконавцем ПП «Інтер-Парес» (т.2 а.с. 66-69).

Крім того, суд зазначає, що згідно відомостей, які містяться в Акті перевірки №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» під час її проведення були надані перевіряючим наступні документи: договір №017.2008г., рахунки № СФ-2237.08 від 29.07.2008 року, №СФ-2389.08 від 22.12.2008 року, №СФ-02368.08 від 27.11.2008 року, №СФ-0160.08 від 19.12.2008 року, акти приймання-здавання виконаних робіт без номерів від 31.07.2008 року, від 22.12.2008 року, від 27.11.2008 року, від 19.12.2008 року, податкові накладні № 323 від 31.07.2008 року, №235 від 22.12.2008 року, №276 від 27.11.2008 року, №191 від 19.12.2008 року, виписки банку від 05.09.2008 року, від 08.09.2008 року, від 03.02.2009 року, від 05.01.2009 року, від 20.01.2009 року, журнали-ордери №2 по рахунку 311 «Розрахунковий рахунок» за 3 квартал 2008 року - 1 квартал 2009 року, журнали-ордери №6 по рахунку 631/2 «Розрахунки з постачальниками за послуги», декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року, за 2008 рік, декларації з податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2008 року з додатками (т.1 а.с. 11,22)

Відповідно до п.44.1,44.6,44.7 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Суд зазначає, що ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» не надано доказів надання перевіряючим або надіслання на адресу Відповідача будь-яких інших первинних документів, крім вказаних вище як безпосередньо в ході проведення перевірки, так і після її закінчення.

В зв'язку з викладеним суд не приймає до уваги надані Позивачем під час нового розгляду справи заявки ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» (т.2 а.с. 66-69), інструкції по перерахуванню місць на портовому складі, звіти ПП «Інтер-Парес» про виконані роботи відповідно до поданих заявок (т.2 а.с.78-101), картки рахунку бухгалтерського обліку № 631/2 (т.2 а.с. 4-5), довіреність ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» вих. №43/08 від 20.07.2008 року, якою експедитор ОСОБА_2 був уповноважений представляти інтереси компанії перед ПП «Інтер-Парес» з питань контролю виконання поданих заявок (т.2 а.с.102), наказ ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» №3 від 01.08.2002 року про прийом ОСОБА_2 на посаду експедитора з 01.08.2002 року (т.2 а.с.103), оскільки вказані документи не були надані під час перевірки, а також під час первісного розгляду справи в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.148) засновником та особою, яка має право вчиняти дії від імені ПП «Інтер-Парес» без доручення вказаний ОСОБА_1, тобто, лише ця особа мала право укладати договори, підписувати видаткові та податкові накладні від імені ПП «Інтер-Парес».

Як встановлено судом, вироком Приморського районного суду міста Одеси від 26.07.2012 року по справі №1522/13065/12, який набрав законної сили, засновник та директор ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ст.ст.27 ч.5, 205 ч.2 КК України, а саме у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні фіктивних суб'єктів господарської діяльності ПП «Інтер-Парес», ПП «Казус-Апріорі», ПП «Новатор-М» з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки дії щодо заснування контрагента Позивача ПП «Інтер-Парес» визнано судом такими, що кваліфікуються як фіктивне підприємництво, тобто, створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що за своєю суттю передбачає відсутність наміру створення правових наслідків, що обумовлені відповідною господарською діяльністю, в тому числі, окремими господарськими операціями, суд вважає недоведеним Позивачем факт реальності здійснення ним господарських операцій із контрагентом ПП «Інтер-Парес».

Таким чином, з урахуванням наведених у вказаному вироку висновків, надані до суду первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій: договір №017.2008г (т.1 а.с. 39-41), рахунки на оплату послуг (т.1 а.с.42-44, т.2 а.с.35), акти прийому - здачі виконаних робіт (т.1 а.с. 45-47, т.2 а.с. 36), інструкції по перерахуванню місць на портовому складі, звіти ПП «Інтер-Парес» про виконані роботи відповідно до поданих заявок (т.2 а.с. 77-101), податкові накладні (т.1 а.с. 54-56, т.2 а.с.37), окрім наведених вище недоліків, також, є такими, що підписані неповноважними особами, що свідчить про їх невідповідність описаним вище вимогам законодавства, що визначають вимоги до складання первинних документів. В даному випадку податкові накладні виписані від імені ПП «Інтер-Парес» невстановленими особами, тобто особами, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, не мають значення звітних податкових та розрахункових документів, з яким Закон № 168/97-ВР пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту та не можуть слугувати підставою для формування валових витрат. Тобто, зважаючи на те, що податкові накладні від імені ПП «Інтер-Парес» складені та підписані невстановленими особами, суд приходить до висновку, що надані Позивачем податкові накладні від імені вказаного підприємства складені в порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документами, які підтверджують право Позивача на включення до податкового кредиту сум ПДВ за вказаними податковими накладними та не можуть бути підставою для формування валових витрат.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 року та від 05.03.2012 року (справи №№ 21-37а10, 21-421а11) за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, у зазначених постановах Верховий Суд України вказав, що оскільки ТОВ «Фенстер-Омега» та ТОВ «Любомир-1», податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Нафта» податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників ПДВ за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств й у підписанні будь-яких первинних документів, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Також, Верховний Суд України зазначив, що висновок Вищого адміністративного суду України про протиправність донарахування Позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «Нафта» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Доводи Позивача, про те, що він діяв добросовісно, а відтак у Відповідача не має правових підстав для донарахування останньому податкових зобов'язань, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, ч.7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ст.180 Цивільного кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, сторони договору, в тому числі купівлі-продажу, зобов'язані знати про повноваження свого контрагента, тобто вчинити дії щодо перевірки повноважень осіб, які від його імені укладають договори та виконують його. Платник не може вважатися добросовісним, якщо при виборі контрагента він не проявив необхідного ступеня обережності шляхом перевірки наявності повноважень у особи, яка вчиняє юридично значимі дії та підписує документи від імені контрагента.

В даному випадку Позивач не скористався своїм правом забезпечити документальне підтвердження відомостей, зазначених у первинних документах, тим самим взявши на себе ризик негативних наслідків своєї бездіяльності, зокрема, таких як неможливість документально підтвердити валові витрати та права на податковий кредит.

Суд не приймає до уваги рахунки, акти здачі - прийому експедиторських послуг (т.1 а.с. 58-60, т.2 а.с. 45-47), надані Позивачем на підтвердження факту подальшої реалізації результатів послуг, отриманих від ПП «Інтер-Парес» контрагенту Позивача - Компанії «Seatrans Management LLP», оскільки судом не встановлена товарність операцій з придбання Позивачем вказаних послуг у ПП «Інтер-Парес».

В зв'язку з викладеним суд вважає обґрунтованими висновки Акту перевірки №17/2301/30455941 від 06.01.2012 року про заниження ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» зобов'язань з податку на прибуток в сумі 24162,00 гривень, в тому числі за 3 квартал 2008 року в розмірі 3863,00 гривень, за 4 квартал 2008 року в розмірі 20299,00 гривень, а також заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 19329,00 гривень, в тому числі за липень 2008 року в розмірі 3090,00 гривень, за листопад 2008 року в розмірі 6119,00 гривень, за грудень 2008 року в розмірі 10120,00 гривень.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності прийняття Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000062301 та № 0000072301 від 18.01.2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 ПК України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п 86.9 ст.86 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення № 0000062301 та № 0000072301 були прийняті 18.01.2012 року, а вирок по кримінальній справі в рамках якої була призначена та проведена перевірка ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» набрав законної сили тільки 11.08.2012 року.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено обставин прийняття Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень після набрання законної сили відповідного рішення суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в Акті перевірки, яка призначена на виконання постанови ст. слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000062301 та № 0000072301 від 18.01.2012 були прийняті Відповідачем без дотримання вимог п.86.9 ст.86 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника Відповідача на лист Державної податкової адміністрації України №1754/7/23-8017 від 25.01.2011 року, як на підставу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки вважає, що викладене в ньому тлумачення положень п.86.9 ст.86 ПК України суперечить їх дійсному змісту.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень № 0000062301 та № 0000072301 від 18.01.2012 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» підлягають задоволенню шляхом визнання їх протиправними та скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби № 0000062301 від 18.01.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25374,00 гривень, у тому числі за основним платежем 20299,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5075,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби № 0000072301 від 18.01.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20299,00 гривень, у тому числі за основним платежем 16239,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4060,00 гривень

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.