Постанова

від 19.11.2015 по справі 815/4670/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4670/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД ИНВЕСТ" про скасування рішення від 20.02.2014р. №11066427, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД ИНВЕСТ", в якому позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11066427 від 20.02.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 916/2286/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012), розташованої на території Білоліської сільської ради, площею 40,0000 га від 27 січня 2014р. №25 та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕД ИНВЕСТ" повернути земельну ділянку, площею 40,0000 га, розташовану на території Білоліської сільської ради, (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012) до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області. Враховуючи, що підставою для внесення змін до відповідних реєстрів є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, прокурор, керуючись положеннями Закону України «Про прокуратуру», звертається до суду.

Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх.

Представник Головного Управління Держземагентства в Одеській області у судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило.

Державний реєстратор у судове засідання не з'явилася. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином та завчасно. При цьому державний реєстратор не скористалася правами, передбаченими ст. 49 КАС України, та не надала до суду ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог тощо. Відтак суду не вбачається можливим визначити позицію відповідача стосовно заявлених позовних вимог.

Представник ТОВ «РЕД ИНВЕСТ» у судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта судом поставлено на обговорення питання щодо можливості продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник прокуратури проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечувала.

Відтак суд ухвалив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18037879 від 20.02.2014р. земельна ділянка (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 5125080400:01:001:1012 розташована на території Білоліської сільської ради, зареєстрована 22.11.2013р. відділом Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області, право власності на земельну ділянку зареєстровано 20.02.2014р. за Головним Управлінням Держземагентства в Одеській області (а.с. 106).

27.01.2014р. на підставі наказу ГУ Держземагентства в Одеській області від 27.01.2014р. № ОД/5125080400:01:001/000002924 між між TOB "РЕД ИНВЕСТ" (Орендар) та Головним Управлінням Держземагентства в Одеській області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012), розташованої на території Білоліської сільської ради, загальною площею 40,0000 га (а.с. 78-81).

Згідно умов даного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації сонячної електростанції.

20.02.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдою Т.М. проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «РЕД ИНВЕСТ», що підтверджується матеріалами реєстраційної справи та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (рішення від 20.02.2014р. №11066427) (а. с. 67-107).

У червні 2014 року Прокурор Татарбунарського району Одеської області, вважаючи, що вказаний договір оренди земельної ділянки укладено з грубим порушенням вимог діючого земельного законодавства, звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2014р. у задоволенні позову відмовлено, але Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 916/2286/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012), розташованої на території Білоліської сільської ради, площею 40,0000 га від 27 січня 2014 р. №25 та зобов'язно Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕД ИНВЕСТ" повернути земельну ділянку, площею 40,0000 га, розташовану на території Білоліської сільської ради, (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012) до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області (а.с. 8-17).

При цьому згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна останній запис у реєстрі щодо державної реєстрації прав іншого речового права на земельну ділянку (кадастровий номер 5125080400:01:001:1012), розташовану на території Білоліської сільської ради, це запис про реєстрацію права оренди за ТОВ «РЕД ИНВЕСТ» на підставі Договору оренди від 27.01.2014р. (а. с. 18-20).

Отже, на момент звернення прокурора до суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про реєстрацію за ТОВ «РЕД ИНВЕСТ» права оренди земельної ділянки у той час, як підстави набуття такого права судом визнано недійсним.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 2 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 5 ціє ж статті встановлено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 4-1 Закону рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах державна реєстрація права держави чи територіальної громади на них здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснюється їх формування, до проведення таких земельних торгів.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

При наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.

Відповідно до ст. 15 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Статтю 26 Закону встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедура прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначається Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, завтердженим Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. N3502/5 (надалі - Порядок №3502/5).

Згідно з п.п. 1.3-1.4 Порядку №3502/5 рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках. Внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав здійснюються в день прийняття заяви органом державної реєстрації прав або нотаріусом.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.6 цього ж Порядку встановлено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Крім того, в п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 зазначено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У відповідності до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

При цьому в силу положень ст. 1 Закону державна реєстрація права є офіційним визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто державна реєстрація права власності не є правочином, а є лише адміністративним актом, зовнішнім елементом щодо договору.

Тобто, державній реєстрації права передує вчинення правочину.

Враховуючи, що правочин, а саме Договір оренди землі 27 січня 2014р. №25 Одеським апеляційним господарським судом визнано недійсним та застосовано наслідки недійсності цього правочину (а саме зобов'язано ТОВ «РЕД ИНВЕСТ» повернути земельну ділянку до земель державної власності), суд вважає, що для належного відновлення та забезпечення подальшої реалізації Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області права власності на зазначену земельну ділянку, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11066427 від 20.02.2014р. належить скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД ИНВЕСТ" про скасування рішення від 20.02.2014р. №11066427, - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області Сєдої Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11066427 від 20.02.2014р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Токмілова