Постанова

від 16.11.2015 по справі 826/14585/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2015 року № 826/14585/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» (надалі - ТОВ «Інвестбудменеджмент», позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг, відповідач) про визнання нечинною та скасування постанови №81/16/03/01-ФК від 26.06.2015р. про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Інвестбудменеджмент» подало звітність за липень 2014 року 15.09.2014 року, а отже, з цього часу відповідач мав можливість виявити факт порушення законодавства про фінансові послуги та застосувати відповідні заходи впливу, але Акт про правопорушення складений лише 09.06.2015р., тобто майже через 9 місяців після отримання відділом діловодства і контролю Нацкомфінпослуг звітності, що є порушенням порядку застосування заходів впливу за порушення законодавства в сфері надання фінансових послуг.

Окрім того, позивач стверджує, що жодних документів, які стосуються проведення щодо нього перевірки, він не отримував. Це свідчить про те, що відповідачем допущені процедурні порушення проведення перевірки, зокрема, ненадання товариству Акту проведеної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, подав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що відповідач діяв у межах повноважень та з підстав, визначених чинним законодавством України.

У судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Відповідно до статуту товариства, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників №27-02/15 від 27.02.2015 р. та виписки з ЄДРПОУ, виданої 05.03.2015р. та Ліцензії серії АЕ №199741, виданої Нацкомфінпослуг 09.04.2015р. ТОВ «Інвестбудменеджмент» відповідно до чинного законодавства України є фінансовою установою, предметом діяльності якого є залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Відповідачем проведено перевірку звітних даних товариства за липень 2014 року, за результатами якої складений акт про правопорушення, вчинені ТОВ «Інвестбудменеджмент» на ринках фінансових послуг № 81/16/03-ФК від 09.06.2015 р.

Відповідно до висновків, викладених в акті, ТОВ «Інвестбудменеджмент» порушило законодавство про фінансові послуги, а саме: вимоги ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та підпункту а) пункту 2.4 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 р. за № 431/9030, в частині порушення вимоги подання звітності за місяць не пізніше 15-го числа місяця, що настає за звітним, а саме звітність ТОВ «Інвестбудменеджмент» за липень 2014 року надана до Нацкомфінпослуг 15.09.2014р.

Директором департаменту регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг фінансовими компаніями ОСОБА_1 прийнято постанову від 26.06.2015р. №81/16/03/01 -ФК про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 700 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1070/2011р., Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності відповідач керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг; 2) захист інтересів споживачів фінансових послуг; 3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; 4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства; 5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників; 6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; 7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; 8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг; 9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Відповідно до підпункту а) Пункту 2.4 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004р. за № 431/9030, звітність за місяць, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг до 15-го числа місяця включно, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності визначений статтею 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319 «Про затвердження Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424 (далі - Положення).

Відповідно до статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи-підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф (частина друга). Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг (частина шоста).

Крім того, Положенням встановлено, що виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта (пункт 4.2). Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення. Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги (пункт 4.3).

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення (пункт 4.9).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач визнає факт того, що звітність за липень 2014 року подана лише 15 вересня 2014 року, що підтверджується відміткою відділу діловодства і контролю Нацкомфінпослуг про дату надходження звітності.

В той же час позивач стверджує, що саме з моменту подання звітності, тобто з 15 вересня 2014 року відповідач мав можливість виявити факт порушення законодавства про фінансові послуги та застосувати відповідні заходи впливу, але акт про правопорушення складений лише 09.06.2015р., є порушенням порядку застосування заходів впливу за порушення законодавства в сфері надання фінансових послуг, відповідно до якого акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, беручи до уваги те, що відповідно до положень пункту 4.4 Положення справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі, якщо з дня вчинення порушення минуло три роки, суд прийшов до висновку, що Нацкомфінпослуг може виявити порушення протягом трьох років з дня його вчинення. Проте, момент надходження звітних даних до Нацкомфінпослуг не є тотожним поняттю виявлення правопорушення.

Окрім того, відповідно до пункту 4.3 Положення акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги, а не від дати, коли Нацкомфінпослуг могло дізнатися про таке правопорушення.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що акт про правопорушення та оскаржувана постанова направлені на адресу позивача: вул. Піонерська, буд. 16А, нежиле приміщення 41, місто Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08133.

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, а отже, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду), під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення позивач сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» (код ЄДРПОУ 38738248) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко