Ухвала

від 03.11.2015 по справі 804/5079/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2015 рокусправа № 804/5079/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі № 804/5079/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Техінвест" до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

09.04.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Техінвест" (надалі - позивач) звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002082202 від 27.11.2014 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Техінвест" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002082202 від 27.11.2014 р.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, повністю не встановлені всі обставини справи та не досліджені докази, які мають значення для встановлення обставин справи, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 05.11.2014 р. по 10.11.2014 р. була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Компанія Техінвест" (код ЄДРПОУ 30895845) по взаємовідносинам з ТОВ "Форест АП" (код ЄДРПОУ 38969987), за результатами якої складено Акт № 1361/4-16-22-03/30895845 від 10.11.2014 р. (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій і частині придбання ТОВ "Компанія Техінвест" послуг у ТОВ "Форест АП" (код ЄДРПОУ 38969987); порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 22240,00 грн. за липень 2014 р.

27.11.2014 р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002082202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 33360,00 грн., в тому числі за основним платежем - 22240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11120,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини між позивачем та ТОВ "Форест АП", свідчить що вони оформлювались в рамках виконання умов Договору на виконання робіт з давальницької сировини №19 від 01.07.2014 р., їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

За наслідком перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ "Компанія Техінвест" та ТОВ "Форест АП" були встановлені господарські правовідносини на підставі Договору №19 на виконання робіт з давальницької сировини від 01.07.2014 р., за виконаними роботами був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1114 від 31.07.2014 р., загальна вартість робіт за яким складає 133440,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 240,00 грн., а також виписана податкова накладна № 204 від 31.07.2014 р. на суму 133440,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 240,00 грн. Здійснено оплату за кординатно-фрезерні роботи платіжними дорученнями: № 5556 від 31.07.2014 р. в сумі 62000,00 грн., № 5591 від 19.08.2014 р. в сумі 32000,00 грн., № 5606 від 28.08.2014 р. в сумі 39440,00 грн.

Акт здачі-приймання робіт був підготовлений виконавцем - ТОВ "Форест АП" (місце розташування складських приміщень м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 9), що знайшло своє відображення на вказаному первинному бухгалтерському документі.

Згідно п. 4.2 договору (мовою оригіналу) "окончательная приемка по количеству и качеству осуществляется заказчиком при поступлении сырья на склад заказчика: г. Верхнеднепровск, ул. Титова, 27-В и производится в течение пяти календарных дней от даты поставки, а при обнаружении отступлений от договора, ухудшающих результат работы, ли иных недостатков в работе немедленно заявить об этом исполнителю".

Первинне приймання готового матеріалу було проведено на складі виконавця, а заключне за кількістю та якістю згідно креслень, як і передбачалось у договорі, на складі підприємства, який розташований за адресою, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, 27-В. Приймання якості виконаних робіт підтверджено підписаними актами здачі-приймання робіт.

Приймання продукції від замовника здійснював Ліщенко Олег Анатолійович - начальник комерційно-технічного відділу підприємства на підставі довіреності № 2/14 від 02.01.2014 р.

Договір № 19 від 01.07.20214 р. передбачає фіксовану вартість виконаних робіт без її розшифровки: "координатно-фрезерные работы к плашкам ПКР-560-280 шт-140 грн/1шт., координатно-фрезерные работы до сухарей машинного ключа типа "В\/М"-45 грн/1шт.".

У зв'язку з тим, що умовами договору передбачено, що транспортні витрати, пов'язані з виконанням умов даного договору бере на себе замовник, між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір на транспортні послуги № 3 від 23.01.2014 р. Перевезення продукції за маршрутом АДРЕСА_1 та в зворотному напрямку підтверджено товарно-транспортними накладними № 20 від 01.07.2014 р. та № 23 від 31.07.2014 р.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Посилаючись на п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 податкового Кодексу України, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано прийшов до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що документи, які містяться в матеріалах справи відповідають вимогам чинного законодавства та можуть вважатися первинними документами, які підтверджують реальність господарської операції.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у позивача сертифікатів якості або інших документів відповідності якості продукції, подорожніх листів та ненадання документів, які підтверджують транспортування товару заповнених належним чином не можуть бути підставами для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки наявність або відсутність зазначених документів відповідно до норм Податкового кодексу України не впливає на формування податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

При цьому обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.

Також безспірно, суд судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 06.05.2015 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року - залишити без з мін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський