Постанова

від 02.11.2015 по справі 813/4766/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 876/10461/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень відповідача від 14.04.2014 р №0001332210/5480 та від 23.05.2014 р. №0002422210/7579 .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм права.

В апеляційній скарзі зазначає, що в акті перевірки від 26.03.2014 р. № 115/86/13-07-22-10/31338967 зазначається, що встановлено нікчемність правочинів з ПП «МКМ Сервіс», ПП «Авторесурс. Сервіс», через те, що вони не показали зобов'язання в Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з продажу позивачу обладнання. Проте жодних доказів на підтвердження цього відповідачем не представлено. Відповідно змінено подальші витрати та доходи товариства при реалізації даного обладнання.

Крім того, апелянт зазначає, що ПП «МКМ Сервіс» - свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.05.2011 року за власним бажанням платника, досі перебуває на обліку в органах Міндоходу, стан такий, що припиняється. Відповідно ПП «Авторесурс Сервіс» - свідоцтво платника ПДВ анульовано 20.04.2011 року за власним бажанням, перебуває на обліку в Міндоходів і заборгованості по сплаті податків на момент подання адміністративного позову за ними не рахувалося.

При цьому апелянт зазначає, що обладнання купляли в діючих платників ПДВ і правомірно відносили суми придбаного ПДВ на податковий кредит. З метою переконатися в тому, що дані контрагенти не відобразили в себе податкові зобов'язання за продане обладнання, суд першої інстанції тричі зобов'язував представників відповідача і переносив засідання з метою представлення ними з наявних баз даних співставлення розбіжностей задекларованих продавцями зобов'язань з податку на додану вартість та відображеного нами податкового кредиту з ПДВ за придбане обладнання.

Представниками відповідача було представлено розрахунки штрафних санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень, та витяг з облікової картки платника податку на додану вартість позивача, де зазначалось, що на підставі акта перевірки від 26.03.2014 р. № 115/86/13-07-22-10/31338967, самовільно було знято з податкового кредиту донараховану неузгоджену суму податку на додану вартість. Представниками відповідача також були представлені акти перевірок, які не мали жодного відношення до дослідження фінансово-господарських відносин між ПП «МКМ Сервіс», ПП «Авторесурс Сервіс» та ТзОВ «Трансекозахід». Позивачем було представлено договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інші документи, які підтверджують взаємовідносини з вищевказаними підприємствами. Проте суд першої інстанції зробив висновок, не відомо на підставі яких доказів, що документи не оформлялися і дані операції є вдаваними.

Жодних документальних доказів, де б зазначалося, що ПП «МКМ Сервіс» та ПП «Авторесурс Сервіс» не здійснювали поставок обладнання ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова суду не представила.

Також судом не враховано заперечення наведеного в адміністративному позові щодо податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 р. №0002422210/7579 в якому за порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 31818,74 грн. і 1 грн. штрафних санкцій.

Апелянт зазначає, що не міг порушити у першому кварталі 2011 року ст. 139 ПК України в результаті чого податковим органом було донараховано 31818,74 грн. податку на прибуток через те, що Розділ III Податкового кодексу України із статтею 139 набрав чинності з 01 квітня 2011 року і відповідно нараховування є незаконними.

Враховуючи викладене просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2014 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Трансекозахід» з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс» за лютий 2011 року, ПП «Авторесурс-Сервіс» за березень 2011 року, ТОВ «БК АТР Груп» за червень-серпень 2011 року та їх вплив на формування доходів та витрат за відповідні періоди, з питань правомірності формування та декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях з податку на додану вартість за червень - листопад 2013 року за результатами якої складено акт № 115/86/13-07-22-10/31338967 згідно якого встановлено порушення позивачем: вимог п.1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 ЦК України, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ПП «МКМ-Сервіс» на суму 13333,33 грн., в тому числі: в лютому 2011 року - в сумі 13333,33 грн., чим занижено ПДВ до сплати в бюджет на суму 13333,33 грн., вимог п. 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст.. 228 ЦК України, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено витрати по безтоварних операціях з ПП «МКМ-Сервіс» на суму 72500,00 грн., в тому числі: 1 кв. 2011 року - на суму 72500,00 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 18125,00 грн. в тому числі: 1 кв. 2011 року - на суму 18125,00 грн.; вимог п. 185.1. ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.6. ст. 198 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ПП «Авторесурс-Сервіс» на суму 16000,00 грн., у тому числі: у березні 2011 року - на суму 16000,00 грн. та в тому числі завищення податкового кредиту в березні 2011 року на суму 10954,99 грн., що призвело до заниження сплати в бюджет ПДВ на суму 10954,99 грн. вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 ЦК України, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 139.1.9.п.139.1 ст.139 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено витрати по нікчемних правочинах з ПП «Авторесурс-Сервіс» на суму 80000,00 грн.: в тому числі: 1 кв. 2011 року у сумі 80000,00 грн. та в тому числі завищення витрат в березні 2011 року на суму 54774,95 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в 1 кварталі 2011 року на суму 13693,74 грн.; вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 ЦК України, п.п 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, з податку на прибуток у сумі 25225,05 грн., у тому числі: у березні 2011 року - у сумі 25225,05 грн.; вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 ЦК України, п.187.1 ст.187 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищені податкові зобов'язання з податку на додану вартість по ПДВ 5045,01 грн., у тому числі: за березень 2011 року - на суму 5045,01 грн.; вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст.216, ст. 228 ЦК України, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТзОВ «БК АТР Груп» на суму 43000,00 гри., в втому числі: в червні 2011 року - в сумі 16666,67 гри., в серпні 2011 року - в сумі 26333,33 грн.; вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст.216, ст. 228 ЦК України, пп.14.1.27 п. 14.1. ст. 14, пп.139.1.9.п.139.1 ст.139 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено витрати по безтоварних операціях з ТзОВ «БК АТР Груп» на суму 215000,00 грн., в тому чому: 2 кв. 2011 року на суму 83333,35 грн., 3 кв. 2011 року на суму 131666,65 грн.; вимог п. 1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст.216, ст. 228 ЦК України, п.п 4.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, з податку на прибуток у сумі 215000,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2011 року на суму 83333,35 грн., 3 кв. 2011 року на суму 131666,65 грн.4 вимог п 1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст.216, ст. 228 ЦК України, п.187.1 т. 187 ПК України, ТзОВ «Трансекозахід» завищені податкові зобов'язання з податку на додану вартість по ПДВ 43000,00 грн. в т.ч. за червень 2011 року - в сумі 16666,67 грн., за серпень 2011 року - в сумі 26333,33 грн.

Відповідно 14.04.2014 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001322210/5477, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України, за порушення п. 198.1., п.198.6. ст.198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 24289,32 грн., в тому числі за основним платежем - 24288,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001332210/5480, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України за порушення пп.14.1.27 п.14.1. ст. 14, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток, усього 31819,74 грн., в тому числі за основним платежем - 31818,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Розглядаючи спір судом першої інстанції віно зазначено, що згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення. Згідно п. 198.1. ст. 198 згаданого Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6. ст. 198 зазначеного вище Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у договорах по предмету спору, копії яких є у справі, відсутні зміст господарських операції. Наприклад, позивач придбавав гідравлічні крани-маніпулятори бувші у використанні, однак із жодного з наданих позивачем доказів не можливо встановити істотні ознаки такого товару, а саме: вантажопідйомність по кількості тон, висоту підйому та висоту опускання товару, мінімальний радіус повороту кранової установки, виліт стріли, виконання підвіски, тип шасі, вантажний момент, силове обладнання, система управління, тощо. Також неможливо встановити які це крани: автомобільні, короткобазові, пневмоколісні, на шасі тракторів - колісних, гусеничних, на спеціальні шасі, ті що встановлюються на фундамент, самовстановлюючі, причепні, рельсові, залізнодорожні, переставні тощо. Також, з наданих позивачем доказів не можливо встановити істотні ознаки металоконструкцій для перевезення лісоматеріалів, насосів.

Вказані та інші визначені виробниками характеристики (родові ознаки) зазначених товарі, дають можливість їх класифікації, мети використання та ціни, в тому числі для бувших у використанні, без яких на думку суду першої інстанції є не можливим їх придбання та використання у будь-якій господарській діяльності.

Суд першої інстанції вважав, що такі договори є безпредметними, з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому факт декларування позивачем, його контрагентами, вказаних правовідносин, що не заперечувалось сторонами, не свідчить про реальність здійснення господарських операцій та не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту.

Тому, суд першої інстанції не врахував докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, а врахував обґрунтування відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства зазначеного у висновках акту перевірки та вважав правомірними спірні податкові повідомлення-рішення.

Проте колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони є суб'єктивними та спростовуються зібраними по справі доказами.

У даній спірній ситуації первинними документами, які містить відомості про господарську операцію здійснену позивачем та наявні у матеріалах справи є договір купівлі-продажу за № 25/02 від 25.02.2011 року підписаного із ПП Авторесурс-сервіс», предметом якого є зобов'язання продавця передати у власність покунця товар в асортименті, кількості та по ціні зазначені в цьому ж договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Найменування товару - Металоконструкція для перевезення лісоматеріалів, бувша у використанні в кількості 2 шт. по ціні 25000,00 грн. на загальну суму 50000,00 грн., податкової накладної № 410 від 28.03.2011 року виданої ПП «Авторесурссервіс» по вказаному довору № 25/02 від 25.02.2011 року про поставку позивачу металоконструкцій для перевезення лісоматеріалів на загальну суму 50000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн., видаткова накладна № РН-3-24002 від 24.03.2011 року про передачу позивачу металоконструкцій для перевезення лісоматеріалів 2 шт. на загальну суму 50000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Крім того, Податкова накладна № 396 від 28.03.2011 року видана ПП «Авторесурссервіс» по Договору № 01/03 від 01.03.2011 року про поставку позивачу комплектуючих до крана маніпулятора, стояка до маніпулятора, стріли до маніпулятора з подвійним зсувом на нагальну суму 46000,00 грн. в тому числі ПДВ 7666,67 грн., видаткова накладна № РН-3-28012 від 28.03.2011 року про передачу позивачу комплектуючих до крана маніпулятора, стояка до маніпулятора, стріли до маніпулятора з подвійним зсувом на загальну суму 46000,00 грн. в тому числі ПДВ 7666,67 грн., договор поставки товару за № 04/02 від 04.02.2011 року підписаного із ПП «МКМ - Сервіс», предметом якого є поставка гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, бувшого в її користуванні, ціна договору 45000,00 грн. в тому числі ПДВ, видаткова накладна № РН-2-14002 від 14.02.2011 року про передачу позивачу гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, б/в на загальну суму 45000,00 грн. в тому числі ПДВ 7500,00 грн., податкова накладна № 2140002 від 14.02.2011 року видана ПП «МКМ - Сервіс» по договору № 04/04 від 04.02.2011 року про поставку позивачу гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, на загальну суму 45000,00 грн. в тому числі ПДВ 7500,00 грн., видаткова накладна № РН-3-28012 від 28.03.2011 року про передачу позивачу комплектуючих до крана маніпулятора, стояка до маніпулятора, стріли до маніпулятора з подвійним зсувом на загальну суму 46000,00 грн. в тому числі ПДВ 7666,67 грн.

Договір поставки товару № 07/02 від 07.02.2011 року підписаного із ПП «МКМ - Сервіс», предметом якого є поставка гідравлічного насоса. Ціна договору 6000,00 грн. в тому числі ПДВ, податкова накладна № 2110021 від 11.02.2011 року виданої ПП «МКМ - Сервіс» по вказаному договору № 07/02 від 07.02.2011 року про поставку позивачу гідравлічного насоса на загальну суму 6000,00 грн. в тому числі ПДВ 1000,00 грн., видаткова накладна № РН-3-11001 від 11.03.2011 року про передачу позивачу гідравлічного насоса на загальну суму 6000,00 грн. в тому числі ПДВ 1000,00 грн.

Договір поставки товару за № 29/12 від 29.12.2010 року підписаного із ПП «МКМ - Сервіс», предметом якого є поставка гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, бувшого в використанні, ціна договору 36000,00 грн. в тому числі ПДВ, податкова накладна № 2110003 від 11.02.2011 року виданої ПП «МКМ - Сервіс» по договору № 29/12 від 29.12.2010 року про поставку позивачу гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, б/в на загальну суму 29000,00 грн. в тому числі ПДВ 4833,33 грн., податкова накладна № 1280017 від 28.01.2011 року видана ПП «МКМ - Сервіс» по договору № 29/12 від 29.12.2010 року про поставку позивачу гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, б/в на загальну суму 7000,00 грн. в тому числі ПДВ 1166,67 грн., видаткова накладна № РН-2-11003 від 11.02.2011 року про передачу позивачу гідравлічного крана-маніпулятора НІАВ, б/в на загальну суму 36000,00 грн. в тому числі ПДВ 6000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявні платіжні доручення про оплату позивачем вищевказаним контрагентом коштів в тому числі ПДВ.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що первинні документи, які зафіксували та підтверджували здійснення господарської операції за договором були складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а твердження суду першої інстанції про відсутність у договорі змісту господарської операції виходячи з недостатньої деталізованості його предмету не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є суб'єктивним.

Оскільки податковими органом не доведено, а судом першої інстанції не встановлено переконливих доказів існування господарської операції без реального настання її наслідків, то колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем норм податкового законодавства є необґрунтованим.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги - задовольнити

Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» - задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 813/4766/14 - скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекозахід» задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 14.04.2014 року № 0001332210/5480 та від 23.05.2014 року № 0002422210/7579.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Макарик

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2015 року