Ухвала

від 02.11.2015 по справі 803/1816/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 876/10115/14; 876/10419/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду та апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Осичник» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області до селянського фермерського господарства «Осичник» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до селянського (фермерського) господарства «Осичник» в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 17578,80 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно у розмірі 12305,16 грн. залишено без розгляду, з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позов управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області до селянського (фермерського) господарства «Осичник» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з березня 2014 року по серпень 2014 року включно у розмірі 5273,64 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят три грн. 53 коп.) задоволено повністю, стягнуто із селянського (фермерського) господарства «Осичник» (45723, Волинська область, Горохівський район, село Ярівка, код ЄДРПОУ 30006944) на користь управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області (45700, Волинська область, місто Горохів, вулиця Шевченка, 41, код ЄДРПОУ 20130963) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з березня 2014 року по серпень 2014 року включно у розмірі 5273,64 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят три грн. 53 коп.).

Не погодившись з такими рішеннями суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області та селянське (фермерське) господарство «Осичник» оскаржили їх в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області зазначає, що згідно, інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками за застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р., відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій за 2014 р. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Несвоєчасна сплата боржником сум фактичних витрат па виплату та доставку пенсій призводить до ненадходження коштів до бюджету Пенсійного фонду, а це в свою чергу негативно впливає на виплату цих пенсій.

Проте, суд зазначає, що відповідно до частини першої та другої стаття 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом га іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Також, суд звертає увагу, що статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно протоколу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі №7786 від 12.10.2010 року заявнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була призначена пенсія згідно п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Оскільки, на момент звернення до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі громадянки ОСОБА_1 ФГ «Осичник» перебувало на обліку у Горохівському відділенні Нововолинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області як платник фіксованого сільськогосподарського податку, однак дане господарство відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах згідно пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не проводило.

ФГ «Осичник» від моменту реєстрації, тобто з 16.03.1999 року і по 31.12.2012 року перебувало на обліку, як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Оскільки, управлінням Пенсійного фонду України в Горохівському районі дані про платників, які перебувають на обліку у Горохівському відділенні Нововолинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області як платники фіксованого сільськогосподарського податку було отримано із запізненням, то відповідно і розрахунки фактичних фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ФГ «Осичник» було надіслано 13.08.2014 року за період з січня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 17578,80 грн.

На підставі наведеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги за період з січня 2013 року по лютий 2014 року.

Селянське (фермерське) господарство «Осичник» в апеляційній скарзі на постанову суду зазначає, що судом витребувано від Управління ПФУ у Горохівському районі пенсійну справу ОСОБА_1 (витрати на виплату та доставку пенсії, котрій відшкодовується), проте, оскаржувана постанова вирішена без ознайомлення суду із зазначеним документом.

Матеріали пенсійної справи були необхідні для винесення законного рішення суду. Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. а № 64/8663 - «Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи».

ОСОБА_1 працювала у ФГ «Осичник» з 01.06.2010 року по 30.08.2010 року (всього 2 місяці) і суду необхідно було встановити її повний стаж для визначення розміру відшкодування ФГ «Осичник» пропорційно стажу роботи на даному господарстві.

Судом стягнуто із відповідача усі витрати на виплату та доставку пенсії, а не пропорційно стажу роботи, як це передбачено п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Апелянт вважає, що відсутні законні підстави для стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційна скарга селянського фермерського господарства «Осичник» задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області підлягає частковому задоволенню, з наступних міркувань.

Залишаючи позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області без розгляду в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по лютий, 2014 року включно у розмірі 12305,16 грн. , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування селянським фермерським господарством «Осичник» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2013 року по серпень 2014 року, а, відтак, врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, яка розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій був врегульований Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пункту 1 статті 1 якого, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору сплачують до Пенсійного фонду України збір у порядку, визначеному законодавством України на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією № 21-1.

Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, розрахунки Управління фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, оскільки такі розрахунки відповідач не оскаржив, а тому є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.

Пенсійний фонд вчасно і в повному обсязі виплачує пільгові пенсії і тому обов'язок підприємств - вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом та не збільшувати борг. Адже від повної та своєчасної сплати внесків залежить наповнення бюджету Пенсійного фонду України, що прямо пов'язане із виплатами пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення та дотримання їх конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи те, що інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено, у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності з ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Разом з тим, ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить в собі посилань на те, що строки давності не застосовується з разі стягнення недоїмки виключно по сплаті страхових внесків.

Тому колегія суддів вважає, що сплата страхових внесків, витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належать до платежів однієї категорії, облік надходження яких здійснює Пенсійний фонд, а тому до таких застосовується єдиний порядок стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по лютий 2014 року, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Виходячи з наведеного, оскаржувана ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з СФГ «Осичник» заборгованості в сумі 5273,64 грн. підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ в Горохівському районі надсилався та був вручений відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який є узгодженим та обов'язковим до виконання. Згідно з даним розрахунком відповідач повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 878,94 грн. щомісячно та, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з березня по серпень 2014 року включно в сумі 5273,64 грн.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги селянського фермерського господарства «Осичник» не спростовують висновків суду першої інстанції а ухвала відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області - задовольнити частково, скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі № 803/1816/14, а справу в частині стягнення фактичних витрат та виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 12305,16 грн. направити для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Осичник» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі № 803/1816/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2015 року