Ухвала

від 17.11.2015 по справі 804/11962/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/561/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2014

у справі № 804/11962/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвіста» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.07.2014 № 0003342203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014, позов задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

До суду касаційної інстанції надійшли клопотання від імені ліквідатора ТОВ «Інвіста» - Дробот А.А. про закриття провадження у справі, у зв'язку з ліквідацією юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста».

Ознайомившись з клопотаннями про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що дані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки до них не додано документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала вказане клопотання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в липні 2014 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інвіста» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ізотехно», ТОВ «Сателіт - Дніпро», ТОВ «Агенція Простір», ТОВ «Мілленіум Білд», ТОВ «Будіс Плюс», ПП «Калотта», ТОВ «РТІ-Київ», ТОВ «Прайм-Білдінг», ТОВ «Енергія-С», ТОВ «Укртрейдбуд» за березень 2014 року, за результатами перевірки складено акт № 2408/2203/37070576 від 08.07.2014, в якому зафіксовано порушення: ст. ст. 198 , 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу на підставі актів про неможливість зустрічної звірки контрагентів позивача, у зв'язку з відсутністю їх за місцезнаходженням.

08.07.2014 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003342203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 575 065 грн., в т.ч.: 7 716 710 грн. основного платежу та 3 858 355 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) і ТОВ «Сателіт - Дніпро», ТОВ «Агенція Простір», ТОВ «Мілленіум Білд», ТОВ «Будіс Плюс», ПП «Калотта», ТОВ «РТІ-Київ», ТОВ «Прайм-Білдінг», ТОВ «Енергія-С», ТОВ «Укртрейдбуд» (продавці) укладені договори поставки, за умовами яких продавці зобов'язуються передати у власність покупця товар у відповідності із видатковими накладними, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в строки, обумовлені умовами договору. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Крім того, між ТОВ «Ізотехно» (орендодавець) та ТОВ «Інвіста» (орендар) укладено договір оренди № 15/10-2 від 15.10.2013, згідно умов якого, в оренду надаються ємності у кількості 500 шт., об'ємом 500 л.

Також, матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Інвіста» та ТОВ «Ізотехно» укладено договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 15/10-1 від 15.10.2013, згідно умов якого ТОВ «Ізотехно» зобов'язується по дорученню та за рахунок ТОВ «Інвіста» організувати перевезення вантажів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходили з того, що угоди укладалися підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами; на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до суду були надані первинні документи, які містять всю необхідну інформацію щодо отриманих товарів, робіт, послуг, а наявність у ТОВ «Інвіста» виробничої бази складських приміщень підтверджує реальність здійснення ТОВ «Інвіста» господарської діяльності.

Однак, такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «Сателіт - Дніпро», ТОВ «Агенція Простір», ТОВ «Мілленіум Білд», ТОВ «Будіс Плюс», ПП «Калотта», ТОВ «РТІ-Київ», ТОВ «Прайм-Білдінг», ТОВ «Енергія-С», ТОВ «Укртрейдбуд», ТОВ «Ізотехно»), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (послуг), що придбані платником податку; руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також, судами не досліджено питання добросовісності дій платника податку, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, відображених в бухгалтерському обліку позивача.

З метою перевірки факту здійснення позивачем спірних господарських операцій, які стали підставою для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, судам попередніх інстанцій слід дослідити первинну документацію та інші документи на предмет їх відповідності вимогам податкового законодавства України, правомірності їх складання, та виключно після цього робити висновки відносно фактичності виконання сторонами договірних зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного суду України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний