Постанова

від 16.06.2011 по справі 2а/0470/4338/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4338/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства "Універсал Л" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

12 квітня 2011 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Універсал Л", в якому просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи Приватного підприємства "Універсал Л" (код ЄДРПОУ 20261814, 29.11.05 року зареєстровано та включено до ЄДРПОУ за № 122412000000020533, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) в рахунок погашення податкового боргу по платежам до бюджету у сумі 137161,02 грн., у тому числі:

- з податку на додану вартість у розмірі 47294,6 грн.;

- з податку на прибуток у розмірі 89527,37 грн.;

- зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 339,05 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Приватне підприємство "Універсал Л" має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 47294,6 грн., з податку на прибуток у розмірі 89527,37 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 339,05 грн. Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати до бюджету узгоджених сум. Відповідачу було направлено податкові вимоги. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, яке направлялось за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації, проте конверт повернувся з відміткою "не мешкає".

Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами у письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втрачають чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181) та Закону України "Про систему оподаткування".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ПП "Універсал Л" виникла внаслідок не сплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно поданих до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкових декларацій з податку на додану вартість на суму 47294,6 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Відповідно до абз. "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ № 303 від 01.03.1999р., платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Відповідно до п.7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного.

У п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181 зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з вимогами ст.6 Закону України № НОМЕР_1 у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача були виставлені перша і друга податкові вимоги (перша податкова вимога № 1/1129 від 05.12.2008 р., друга податкова вимога № 2/12 від 10.01.2009 р.р.), які ПП «Універсал Л» отримало 12.01.2009 р., але податковий борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку у встановлений термін.

Виходячи зі змісту положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Згідно п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як зазначено раніше податкові вимоги вручено відповідачу ще у 2009 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Частиною 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до витягу про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна, - все майно боржника знаходиться в податковій заставі.

Згідно акту опису від 15.12.2008 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено опис активів ПП «Універсал Л», на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 63410,44 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства «Універсал Л» у розмірі 137161,02 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту № 1/20261814/10/24-024 опису активів від 15 грудня 2008 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили СуддяОСОБА_1 ОСОБА_1