Постанова

від 20.11.2015 по справі 815/6390/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6390/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСЕКСПОТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001982201 від 09.10.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСЕКСПОТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001982201 від 09.10.2015 року.

В судовому засіданні 19.11.2015 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач в перевірені податкові періоди мав господарські відносини з ПП «ІН КАР», ТОВ «ABBA Україна», ТОВ «ТАІР ГРУП», ПП «НІКОН-ТОРГ», ТОВ «САТИС», ТОВ «ФАРГОТ», ТОВ «МІДІНВЕСТХОЛДИНГ», ТОВ «ВЕЛІОС», ПП «О.З.ІНДАСТРІАЛ ГРУП», ТОВ «РЕАЛ-К», ТОВ «ОКТАН+», оплатив отримані від них товари (послуги), в тому числі суми ПДВ, отримав від нього податкові накладні, в зв'язку із чим правомірно сформував податковий кредит з ПДВ у зазначених податкових періодах. Представник відповідача був сповіщений про день, час та місце слухання справи (підпис представника у довідковому листі на обкладинці справи), але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, з урахуванням того, що представник позивача не заявив клопотання про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів по цій справі, суд ухвалив рішення про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження 20.11.2015 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі направлення від 11.09.2015 року за №307, виданого ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, наказу на проведення перевірки від 11.09.2015 року №421-п, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кирилюк Л.В. проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСЕКСПОТРАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "ІН КАР" код 8438640, ТОВ "ABBA УКРАЇНА" код 38574811, ТОВ " ТАІР ГРУП" код 39280511, ПП "НІКОН-ТОРГ" од 39163934, ТОВ "САТИС" код 39264128, ТОВ "ФАРГОТ" код 39246109, ТОВ "МІДІНВЕСТХОЛ- ЛНГ" код 39253755, ТОВ "ВЕЛІОС" код 39270189, ПП "О.З.ІНДАСТРІАЛ ГРУП" код 37239220, ТОВ «РЕАЛ-К" код 34458202, TOB " ОКТАН+" код 39291235 за період з 01.07.14 року по 31.03.15 року.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 24.09.2015 року №2351/22-01/37282040 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ІСЕКСПОТРАНС» код ЄДРПОУ 37282040) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП"ІН КАР" код 38438640, ТОВ "ABBA УКРАЇНА" код 38574811, ТОВ ТАІР ГРУП" код 39280511, ПП "НІКОН-ТОРГ" код 39163934, ТОВ "САТИС" код 39264128, ТОВ «ФАРГОТ" код 39246109, ТОВ "МІДІНВЕСТХОЛДИНГ" код 39253755, ТОВ "ВЕЛІОС" код 9270189,ПП "О.З.ІНДАСТРІАЛ ГРУП" код 37239220, ТОВ "РЕАЛ-К" код 34458202, TOB "ОКТАН+" код 39291235 за період з 01.07.14 року по 31.03.15 року» (а.с.9-19 т.1), на підставі якого було встановлено заниження податок на додану вартість на суму 518271,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п.п.198.3,198.6, п.198 ст.198 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 09.10.2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001982201 (а.с.35 т.1) про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 518271,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 259135,50 грн.

Представник позивача не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням оскільки вважає, що операції по поставці позивачу товарів (послуг) з боку контрагентів підтверджені наданими суду первинними бухгалтерськими документами, мали фактичний характер, а тому позивач правомірно сформував суми податкового кредиту з ПДВ у вказаних податкових періодах на підставі факту проведення оплати вартості послуг, в тому числі ПДВ та отримання від постачальника податкових накладних на відповідні суми.

Представник відповідача - ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області надав до суду письмові заперечення (а.с.67-73 т.3) в яких зазначив про те, що хоча суми ПДВ за вказані податкові періоди й була формально сплачена та підтверджена наявними документами, але фактичних доказів поставки товарів (послуг) позивачу його контрагентами надано не було ні під час проведення перевірки ні на теперішній час, при цьому матеріали зустрічних перевірок з контрагентом позивача за господарськими операціями, підтверджують позицію посадових осіб органу ДПС щодо сумнівів товарності вказаних операцій, що позбавляло позивача право на формування податкового кредиту з ПДВ у відповідних податкових періодах.

Розглянувши оскаржений акт суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пукнтом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом під час офіційного з'ясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

Так, між позивачем та ТОВ «АВВА-УКРАЇНА» був укладений договір надання послуг (виконання робіт) №15/14 від 01.05.2014 року (а.с.55 т.1), відповідно до якого позивачу повинні були надані послуги з вантажоперевезення, перебирання, сортування, фасування та вантаження і розвантаження овочів та фруктів в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані акти прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.48-54,59-134 т.1).

Вартість наданих послуг, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.56-58 т.1).

Між позивачем та ТОВ «ТАІР ГРУП» був укладений договір поставки товарів №7/16 від 16.07.2014 року (а.с.147-148 т.1), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари (овочі та фрукти) в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.135-146,151-204 т.1).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.149-150 т.1).

Між позивачем та ТОВ «НІКОГ-ТОРГ» був укладений договір поставки товарів №110/10 від 01.10.2014 року (а.с.216-217 т.1), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари (овочі та фрукти) в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.205-215,219-257 т.1).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.218 т.1).

Між позивачем та ТОВ «РЕАЛ-К» був укладений договір надання послуг (виконання робіт) №2/14 від 01.02.2015 року (а.с.3-4 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були надані послуги з вантажоперевезення, перебирання, сортування, фасування та вантаження і розвантаження овочів та фруктів в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані акти прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.1-2,7-26 т.2).

Вартість наданих послуг, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями позивача (а.с.5-6 т.2).

Між позивачем та ТОВ «МІДВЕСТ ХОЛДИНГ» був укладений договір поставки товарів №41/12 від 01.12.2014 року (а.с.29-30 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари (овочі та фрукти) в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.27-28,31-39 т.2).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача.

Між позивачем та ПП «ІН КАР» був укладений договір поставки товарів №71/2 від 01.07.2014 року (а.с.46-47 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари (овочі та фрукти) в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.40-45,50-73 т.2).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.48-49 т.2).

Між позивачем та ТОВ «ВЕЛІОС» був укладений договір поставки товарів №ДГ00021 від 15.12.2014 року (а.с.81-82 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари (овочі та фрукти) в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.74-8084-105 т.2).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.83 т.1).

Між позивачем та ТОВ «САТИС» був укладений договір поставки товарів №1/28 від 01.09.2014 року (а.с.115-116 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були поставлені товари в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.106-114,120-155 т.2).

Вартість отриманих товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками щодо руху грошових коштів по рахунку позивача (а.с.117-119 т.2).

Між позивачем та ТОВ «ФАРГОТ» був укладений договір надання послуг (виконання робіт) №120/11 від 01.11.2014 року (а.с.158-159 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були надані послуги з вантажоперевезення, перебирання, сортування, фасування та вантаження і розвантаження овочів та фруктів в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані акти прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.156-157,161-184 т.2).

Вартість наданих послуг, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями позивача (а.с.160 т.2).

Між позивачем та ПП «О.З. ІНДАСТРІАЛ ГРУП» був укладений договір надання послуг (виконання робіт) №ДГ-0000058 від 01.10.2014 року (а.с.189-190 т.2), відповідно до якого позивачу повинні були надані послуги з вантажоперевезення, перебирання, сортування, фасування та вантаження і розвантаження овочів та фруктів в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані акти прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.185-188,204-250 т.2, а.с.1-13 т.3).

Вартість наданих послуг, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями позивача (а.с.191-203 т.2).

Між позивачем та ТОВ «ОКТАН+» був укладений договір надання послуг (виконання робіт) №2/15 від 23.03.2015 року (а.с.18-19 т.3), відповідно до якого позивачу повинні були надані послуги з вантажоперевезення, перебирання, сортування, фасування та вантаження і розвантаження овочів та фруктів в асортименті.

В підтвердження фактичного виконання умов даного договору сторонами, представником позивача надані акти прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, картка рахунку №631 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по взаємовідносинах з цим контрагентом (а.с.14-17,27-66 т.3).

Вартість наданих послуг, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями позивача (а.с.20-26 т.3).

Фактична поставка товарів та надання послуг з боку контрагентів, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ надавало позивачу право сформувати а податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Представник відповідача вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердженням фактичного виконання договорів поставки товарів (послуг) від контрагентів позивача.

Але такий висновок посадових осіб органу ДПС України є помилкових з наступних підстав:

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.70 КАС України.

Окрім того, суд приймає до уваги надані представником позивача додаткові письмові докази щодо наявності у нього необхідного транспорту на перевезення вантажів за вказаними договорами та на часткову подальшу реалізацію придбаних у постачальників за цими договорами овочів та фруктів, що додатково підтверджує фактичність отримання позивачем цих товарів від постачальників.

Так, підтвердженням наявності у позивача необхідного транспорту є договори позички та оренди транспортних засобів (а.с.78-81, 86-92 т.3), акт приймання-передачі транспортних засобів (а.с.82 т.3).

В підтвердження наявності складських приміщень для зберігання овочів та фруктів наданий договір оренди нежитлової будівлі фруктосховища-холодильника від 01.04.2014 року №04/14-1 (а.с.83-84 т.3) та акт приймання-передачі цього приміщення позивачу від 01.04.2014 року (а.с.85 т.3).

В підтвердження наявності трудових ресурсів у позивача у 2014 році надані щомісячні звіти нарахування заробітної плати застрахованим особам за цей період часу (а.с.93-130 т.3) з яких вбачається, що на підприємстві позивача у 2014 році в середньому працювало 8 осіб, яким нараховувалась заробітна плата.

Окрім того, представником позивача надані докази часткової реалізації в подальшому придбаного у постачальників продукції. Так, представником позивача надані картки рахунку №281 синтетичного бухгалтерського обліку підприємства щодо реалізації придбаної продукції та видаткові накладні, податкові та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що позивачем в подальшому здійснювалась реалізація товарів (овочів та фруктів), що були придбані ним від постачальників із зазначенням конкретного виду товару (а.с.133-230 т.3).

Представником відповідача не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства, договори та звітність щодо підтвердження наявності у нього матеріальних ресурсів та працівників для виконання зазначених вище договорів.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є ґрунтовними, документально підтверджені та відповідають чинному законодавству, а отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001982201 від 09.10.2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.